21 червня 2016 р.Справа № 621/598/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 15.04.2016р. по справі № 621/598/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,
25.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок його пенсії, відповідно до ст. ст. 51, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити збільшення його пенсії, відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», шляхом розрахунку, відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 1% заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку, починаючи з 25 лютого 2016 року
Зміївський районний суд Харківської області постановою від 15.04.2016 року задовольнив позовні вимоги.
Визнав дії Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 51, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ - протиправними.
Зобов'язав Управління Пенсійного Фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити збільшення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом розрахунку, відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 1 % заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 % цього заробітку, починаючи з 25 лютого 2016 року.
Управління Пенсійного Фонду України в Зміївському районі Харківської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, оскільки у позивача відсутнє право на призначення державної пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим він не має право на перерахунок пенсії згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У відповідності до положень абз.4 ч.8 ст. 183-2 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та користується пільгами, передбаченими для осіб віднесених до 2 категорії Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить посвідчення НОМЕР_1 (а.с.9).
Позивачу з 23.07.2013 року призначено пенсію за віком, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 10 років додаткову пенсію за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії, відповідно до ст. ст.49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На його заяву відповідачем було надано лист від 04.03.2016 року №1741-02/09, згідно якого ОСОБА_1 повідомлено про те, що рішенням відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій від 04.03.2016 року йому відмовлено у збільшенні пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 1% заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75% цього заробітку шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи таку відмові УПФУ протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що є всі підстави для визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. ст. 51, 56, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII (далі- Закон № 796-ХІІ).
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.
У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ особам, які працювали у зоні відчуження, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, на учасників ліквідації наслідків аварії, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, розповсюджуються пільги встановлені ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено зменшення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 55 вищезазначеного Закону - на 10 років.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 07.07.2015 року № 21-727а15, яка відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, на нього розповсюджуються пільги, передбачені для осіб віднесених до 2 категорії Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому позивач має право на збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ стаж.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. ст. 51, 56, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про необхідність закриття провадження по даній справі, оскільки позивач звернувся до суду з іншим позовом, а саме про здійснення збільшення йому пенсії, починаючи з дня звернення з заявою до відповідача 25.02.2016 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та, як наслідок, наявність підстав для їх задоволення.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 року задоволено клопотання Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Відстрочено Управлінню Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 15.04.2016 р. по справі № 621/598/16-а до ухвалення судового рішення по справі.
Враховуючи те, що у задоволенні апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області відмовлено та керуючись ст. 94 КАС України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 183-3, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 15.04.2016р. по справі № 621/598/16-а залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030101, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ральченко І.М.
Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.