16 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 520/15239/15-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова І.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря - Скоріної Т.С.
представника апелянта - Дідоренко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію, -
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси (далі - УПФУ у Київському районі м. Одеси) в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.30-32), просила наступне:
- визнати протиправними дії щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру»;
- скасувати рішення «Про відмову у призначенні пенсії» №10125 від 03 грудня 2015 року;
- зобов'язати прийняти рішення про призначення пенсії за вислугу років згідно ст.86 Закону України «Про прокуратуру» з 03 грудня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач посилається на Закон, яким допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, що забороняється Конституцією України.
Також позивач зазначає, що у неї є необхідна вислуга років та необхідний стаж роботи на посадах прокурорів, що передбачено ст.86 Закону України «Про прокуратуру», а тому вона має право на призначення спеціальної пенсії.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2015 року позов задоволено.
Суд визнав протиправними дії УПФУ у Київському районі м. Одеси щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», скасував рішення за № 10125 від 03 грудня 2015 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язав її призначити, починаючи з 03 грудня 2015 року.
В апеляційній скарзі УПФУ у Київському районі м. Одеси ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняття нової постанови, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.
Позивач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, на наступних підставах.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 займала наступні прокурорські посади в певний період часу:
- з 19 липня 1996 року прийнята на роботу стажистом прокуратури;
- з 25 червня 1997 року призначена на посаду помічника прокурора;
- з 01 березня 1999 року призначена на посаду старшого помічника прокурора;
- з 15 листопада 2006 року призначена на посаду прокурора відділу забезпечення участі у судах управління представництва захисту інтересів громадян та держави в судах прокуратури області;
- з 10 квітня 2007 року призначена на посаду старшого прокурора відділу забезпечення участі у судах управління представництва, захисту інтересів громадянства держави у судах прокуратури області;
- з 21 жовтня 2008 року призначена прокурором відділу забезпечення участі у судах управління представництва, захисту інтересів громадянства держави у судах прокуратури області;
- з 07 квітня 2009 року призначена старшим прокурором відділу забезпечення участі у судах управління представництва, захисту інтересів громадянства держави у судах прокуратури області;
- з 09 вересня 2011 року призначена на посаду заступника начальника відділу забезпечення участі у судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави у суді прокуратури області;
- з 06 січня 2015 року призначена на посаду заступника начальника відділу представництва інтересів громадян і держави у судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави у судах прокуратури області.
Отже, вислуга років (спеціальний стаж) позивача становить 19 років 1 місяць.
Поряд з цим, відповідно до листа №5772 від 30 вересня 2015 року, складеного УПФУ у Київському районі м. Одеси, загальний стаж роботи позивача складає 25 років, вислуга років (спеціальний стаж) 19 років та 1 місяць.
Позивач, вважаючи, що вона набула право на пенсію за вислугу років, керуючись статтею 86 Закону України «Про прокуратуру», звернулася до УПФУ у Київському районі м. Одеси з відповідною заявою про призначення такого виду пенсію.
Рішенням УПФУ у Київському районі м. Одеси № 10125 від 03 грудня 2015 року в призначенні пенсії відмовлено (а.с.25).
Мотивуючи таку відмову відповідач послався на те, що згідно п.5 розділу 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Інших підстав для відмови УПФУ у Київському районі м. Одеси в спірному рішенні не зазначено.
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач відповідає вимогам, передбаченим ст.86 Закону України «Про прокуратуру», а тому має права на призначенні відповідної пенсії.
Також судом було зазначено, що вимоги зазначеної статті на даний час не втратили чинність, а Конституція України забороняє скасування або звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає законною та обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що рішення «Про відмову у призначенні пенсії» №10125 від 03 грудня 2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Втім, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача достатньої вислуги років для призначення відповідного виду пенсії.
Така позиція суду апеляційної інстанції заснована на наступному.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Аналіз апеляційної скарги свідчить про те, що УПФУ у Київському районі м. Одеси посилається на дві підстави, за якими вважає, що рішення суду є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Так, це підстава, яка викладена в рішенні про відмову в призначенні пенсії за №10125 від 03 грудня 2015 року та підстава, яка була заявлена лише на стадії апеляційного провадження - відсутність достатньої вислуги років.
Аналізуючи зазначені доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - вислуги років не менше 22 роки 6 місяців, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.
ОСОБА_2 звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ч.1 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» у вересні 2015 року, тобто в період дії нового Закону.
Однак, апелянтом це не враховано і не взято до уваги, що в даних спірних правовідносинах має місце застосування діючих норм вищенаведеного спеціального Закону.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає помилковими висновки апелянта, що на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії за вислугою років скасована норма пенсійного забезпечення за ст.86 Закону України «Про прокуратуру».
Щодо іншого доводу апеляційної скарги, а саме - відсутність у позивача, встановленої ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» вислуги років, колегія суддів бажає висловити наступну правову позицію.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення - з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - вислуги років не менше 22 роки 6 місяців, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.
Згідно з ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів.
Як встановлено матеріалами справи загальний стаж роботи позивача складає 25 років, а вислуга років (спеціальний стаж) 19 років та 1 місяць.
Отже, для призначення пенсії позивачу, відповідно до ч.1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», необхідно мати вислугу років не менше 22 роки 6 місяців, що відсутнє у позивача.
Враховуючи, що відповідач відмовив ОСОБА_2 в призначенні пенсії з інших підстав і зауважень щодо стажу в рішенні «Про відмову у призначенні пенсії» №10125 від 03 грудня 2015 року у нього не було, колегія суддів вважає за необхідним скасувати спірне рішення та зобов'язати УПФУ у Київському районі м. Одеси повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії за вислугу років згідно ст.86 Закону України «Про прокуратуру».
Поряд з цим, позивач заявляючи вимогу про скасування спірного рішення не заявив вимоги про визнання його протиправним, як це передбачено ст.162 КАС України.
Так, п.1 ч.2 вказаної статті передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Тобто, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до вказаної статті, у разі скасування рішення суб'єкта владних повноважень необхідно спочатку визнати його протиправним.
Також, позивач фактично оскаржуючи рішення Пенсійного фонду просить визнати протиправними дії даного органу щодо його прийняття.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що п.1 ч.2 ст.17 КАС України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема на спори юридичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження правового акта індивідуальної дії, дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Дія - активна поведінка суб'єкта владних повноважень (органу чи посадової особи). Об'єктом оскарження може бути як одноразова, так і триваюча дія, яка порушує права чи інтереси позивача.
Колегія суддів вважає, що дії Пенсійного фонду щодо відмови в призначенні пенсії не можуть бути визнані протиправними, оскільки ці дії без створення документа, не створюють юридичних наслідків.
Юридичні наслідки створює рішення про відмову в призначенні пенсії, про що фактично і зазначає позивач, яке повинно визнаватися протиправним та скасовуватися.
Отже, відповідно до вимог п.4 ст. 202 КАС України, судове рішення, в частині зобов'язання УПФУ у Київському районі м. Одеси призначити пенсію, є таким, що постановлено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог та підлягає скасуванню з частковим задоволенням позову.
Також, судом апеляційної інстанції ухвалою від 19 лютого 2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення за подання апеляційної скарги.
Суд, на підставі ст.88 КАС України, стягує відстрочений судовий збір з Пенсійного фонду у розмірі 535,92 грн.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси - задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2015 року - скасувати.
Прийняти у справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси за № 10125 від 03 грудня 2015 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси повторно розглянути заяву ОСОБА_2 щодо призначення їй пенсії за вислугу років згідно ст.86 Закону України «Про прокуратуру».
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси судовий збір у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 92 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) - 828011, рахунок отримувача - 31212206781008, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова