ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.06.2016Справа №910/18039/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/18039/15
за позовом публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», м. Київ,
до Sonders Trading K/S Co., Limited (Сондерс Трейдінг К/С Ко., Лімітед), м. Гонконг, Китайська Народна Республіка,
про стягнення 6 192 984, 33 доларів США,
за участю представників:
позивача - Охріменко О.О. (довіреність від 28.12.2015 № 876);
відповідача - не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - Корпорація) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Sonders Trading K/S Co., Limited (Сондерс Трейдінг К/С Ко., Лімітед; далі - Компанія): 5 348 054,34 доларів США заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов зовнішньоекономічного контракту від 19.08.2013 №388; 884 929,99 доларів США збитків, завданих неналежним виконанням Контракту, а всього 6 232 984,33 доларів США.
Судом встановлено, що місцезнаходженням Компанії є: Блок 1502, 15/Ф, Ювілейний Центр 46, Глостер-роуд, Ван Чай, Гонконг, Китайська Народна Республіка.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11.02.2016.
03.08.2015 на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2015 судом отримано від позивача належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у двох примірниках та позовної заяви з додатками у двох примірниках.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 у зв'язку із необхідністю належного повідомлення відповідача про розгляд справи провадження у справі № 910/18039/15 зупинено.
05.08.2015 Господарський суд міста Києва надіслав Міністерству юстиції України листа з проханням передати Міністерству юстиції Китайської Народної Республіки судові документи для належного повідомлення відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 поновлено провадження у справі.
Позивач 11.02.2016 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача у судове засідання 11.02.2016 не з'явився, станом на 11.02.2016 від Міністерства юстиції України на виконання прохання Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 стосовно повідомлення Компанії про дату, час та місце проведення судового засідання інформації до суду не надійшло.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 розгляд справи відкладено на 14.06.2016; у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у слідчого слідчої групи Генеральної прокуратури України Колесника Сергія Олександровича інформацію: щодо стадії кримінального провадження, в рамках якого було проведено обшук 07.05.2014 у Корпорації; чи були повернуті оригінали документів, зокрема, контракту від 19.08.2013 № 388 та угоди від 05.03.2014, які були вилучені слідчим 07.05.2014; провадження у справі зупинено.
22.02.2016 Господарським судом міста Києва були направлені листи Генеральній прокуратурі України, слідчому слідчої групи Колеснику С.О., стосовно надання інформації зазначеної в ухвалі суду від 11.02.2016 та Міністерству юстиції України відносно отримання інформації про стан виконання прохання від 05.08.2015.
09.03.2016 від позивача надійшли документи витребувані ухвалою суду від 11.02.2016.
24.03.2016 на адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист Міністерства юстиції України від 21.03.2016 за №4770-0-32-16/12-1491-16 щодо виконання судового доручення від 22.02.2016 в якому було повідомлено, що судове доручення про вручення судових документів Компанії на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року з листом Міністерства юстиції України від 27.08.2015 за № 12-1491-15 надіслано на адресу Центрального органу Китайської Народної Республіки. Інформація щодо результатів виконання судового доручення не надійшла, 21.03.2016 року на адресу Центрального органу Китайської Народної Республіки надіслано відповідне нагадування. Після отримання інформації і документів, що стосуються виконання судового доручення, вони будуть направлені до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 поновлено провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні 14.06.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адреси, зазначені в позовній заяві (Unit 1502, 15/F Jubilee Center 46 Gloucester Road Wan Chail Hong Kong; адреса секретарської компанії: Unit 16D2, 16/F, Legend Tower, 7 Shing Yip Street, Kwun Tong, Kowloon, Hong Kong). Адреса секретарської компанії відповідача підтверджується витягом з торгового реєстру Гонконгу, наявним в матеріалах справи. Також надіслання ухвал відповідачу підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал.
Разом з тим, до суду повернувся конверт з адреси відповідача з ухвалою суду з відмітками пошти «Addressee unknown», що у перекладається українською мовою як адресат невідомий.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 14.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,
19.08.2013 Корпорацією (продавець) та Neslot Limited (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 388 (далі - Контракт), за умовами якого:
- продавець продає, а покупець приймає й оплачує кукурудзу для кормових потреб, 3-го класу, врожаю 2013 року, насипом, на умовах Контракту (пункт 1 Контракту);
- кількість товару: 70' 000,000 метричних тонн (МТ) +/- 10% в опціоні покупця та за контрактною ціною (підпункт 2.1 пункту 2 Контракту);
- товар поставляється на умовах FOB один безпечний порт Одеса та/або Южний та/або Миколаїв за вибором продавця. Перешвартування між причалами за рахунок продавця. Умови постачання за Контрактом регулюються положеннями «Інкотермс - 2010» (підпункт 3.1 пункту 3 Контракту);
- сторони домовилися, що датою переходу права власності на кожну партію товару вважається дата видачі коносаменту на цю партію товару. Під партією товару сторони розуміють кількість товару, відвантажену за кожним окремим коносаментом (підпункт 3.2 пункту 3 Контракту);
- період поставки: з 15.01.2014 по 31.03.2014. Дата коносаменту вважається датою поставки (підпункт 3.4 пункту 4 Контракту);
- ціна товару складає 180,00 доларів США за одну МТ (підпункт 4.1 пункту 4 Контракту);
- загальна орієнтовна вартість Контракту складає 12 600 000 +/- 10% доларів США (підпункт 4.2 пункту 4 Контракту);
- оплата за кожну партію товару проводиться в доларах США шляхом банківського переводу грошових коштів на валютний рахунок продавця протягом тридцяти банківських днів з дати надання покупцю копії рахунку-фактури (підпункт 5.1 пункту 5 Контракту);
- ні одна зі сторін не має права передавати свої обов'язки за Контрактом третім особам без письмового погодження на те другої сторони (підпункт 10.1 пункту 10 Контракту);
- всі зміни, доповнення, додатки до Контракту дійсні тільки в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін. Всі додатки до Контракту є невід'ємною його частиною (підпункт 10.2 пункту 10 Контракту);
- даний Контракт вступає в силу після його підписання і скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Контрактом (підпункт 10.4 Контракту);
- у випадку порушення своїх зобов'язань за Контрактом сторони несуть відповідальність відповідно до положень Контракту, а також відповідно до норм англійського права. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов Контракту. Якщо неналежне виконання Контракту призвело до збитків, сторона, що понесла ці збитки має право вимагати компенсації цих збитків за умови документального їх підтвердження (підпункт 11.2 пункту 11 Контракту).
20.08.2013 Корпорацією (продавець) та Neslot Limited (покупець) укладено додаткову угоду №1 до Контракту (далі - Додаткова угода №1), за умовами якої:
- підпункт 2.3 пункту 2 Контракту викладено в наступній редакції: 2.3. Кількість товару є остаточною у порту завантаження відповідно до кількості, вказаної в акті приймання -передачі товару (пункт 1 Додаткової угоди №1);
- підпункт 3.2 пункту 3 Контракту викладено в наступній редакції: 3.2. Сторони домовились, що датою переходу права власності на кожну партію товару вважається дата акта приймання-передачі на цю партію товару. Під партією товару сторони розуміють кількість товару, відвантажену кожним окремим судном (пункт 2 Додаткової угоди №1);
- всі інші умови Контракту залишаються без змін (пункт 3 Додаткової угоди №1);
- Додаткова угода №1 вступає в силу з моменту її підписання і скріплення печатками сторін (пункт 5 Додаткової угоди №1).
05.03.2014 Корпорацією (сторона 1), Neslot Limited (сторона 2) та Sonders Trading K/S Co., Limited (Сондерс Трейдінг К/С Ко., Лімітед (сторона 3) укладено угоду про переведення боргу (далі - Угода), за умовами якої:
Беручи до уваги, що:
- «сторона 2» має зобов'язання сплатити «стороні 1» 22 599 977,34 дол. США за 118 182,813 МТ кукурудзи 3-го класу: 1) 10 400 000 МТ кукурудзи 3-го класу, вартістю 2 028 000,00 дол. США згідно зовнішньоекономічного контракту № 385 від 19.08.2013; 2) 29 711,413 МТ кукурудзи 3-го класу, вартістю 5 348 054,34 дол. США згідно зовнішньоекономічного контракту № 388 від 19.08.2013; 3) 78 071,400 МТ кукурудзи 3-го класу, вартістю 15 223 923,00 дол. США згідно зовнішньоекономічного контракту № 677 від 28.11.2013.
- «сторона 3» має зобов'язання оплатити «стороні 2» 22 605 886,48 дол. США за 118 182,813 МТ кукурудзи 3-го класу: 1) 10 400 000 МТ кукурудзи 3-го класу, вартістю 2 028 520,00 дол. США згідно зовнішньоекономічного контракту № 385 від 19.08.2013; 2) 29 711,413 МТ кукурудзи 3-го класу, вартістю 5 349 539,91 дол. США згідно зовнішньоекономічного контракту № 388 від 19.08.2013; 3) 78 071,400 МТ кукурудзи 3-го класу, вартістю 15 227 826,57 дол. США згідно зовнішньоекономічного контракту № 677 від 28.11.2013.
Сторони домовились про таке:
- «сторона 1» не заперечує проти переведення боргу від «сторони 2» на «сторону 3» в загальній сумі 22 599 977,34 дол. США;
- «сторона 2» не заперечує проти прямого платежу від «сторони 3» на користь «сторони 1» в загальній сумі 22 599 977,34 дол. США;
Після підписання Угоди вважається, що:
- «сторона 1» втрачає право вимагати від «сторони 2» оплати за отриманий товар в загальній сумі 22 599 977,34 дол. США;
- «сторона 2» втрачає право вимагати від «сторони 3» оплати за отриманий товар в загальній сумі 22 599 977,34 дол. США;
- «сторона 1» набуває право вимагати від «сторони 3» виконання платіжних зобов'язань в сумі 22 599 977,34 дол. США.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Згідно зі статтею 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Абзацом четвертим пункту 5 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 №04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» встановлено, що господарським судам слід враховувати, що звернення до арбітражу - це право, а не обов'язок сторони (стаття 12 ГПК України), яке реалізовується у встановленому порядку (стаття 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»), а підсудність суду справи з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що підставою для звернення Корпорації з даним позовом стали дії (укладення Додаткової угоди №1), які мали місце в м. Києві, а також те, що у Додатковій угоді №1 зазначено, що платником за Контрактом є Sonders Trading K/S Co., Limited (Сондерс Трейдінг К/С Ко., Лімітед), а всі інші умови Контракту залишаються без змін, а отже арбітражне застереження стосовно врегулювання спорів, які виникають у зв'язку з невиконанням умов Контракту шляхом звернення з відповідною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України в м. Києві, що міститься у Контракті, не поширюється на Sonders Trading K/S Co., Limited (Сондерс Трейдінг К/С Ко., Лімітед).
Отже, даний спір підсудний Господарському суду міста Києва.
Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
01.02.1991 відповідно до Указу президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 23.08.1989 №7978-ХІ для України набула чинності Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 (далі - Конвенція).
З 01.01.1988 Конвенція набула чинності для договірної держави - Китай, місцезнаходженням якого є відповідач, оскільки Гонконг це особливий адміністративний район Китайської Народної Республіки.
Відповідно до частини першої статті 1 Конвенції ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах: коли ці держави є Договірними державами; або коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.
Україна та Китайська Народна Республіка є договірними державами в розумінні статті 1 Конвенції.
Частиною другою статті 7 Конвенції встановлено, що питання, що стосуються предмета регулювання цієї Конвенції, які безпосередньо в ній не вирішені, підлягають вирішенню згідно із загальними принципами, на яких вона ґрунтується, за умови відсутності таких принципів - згідно з правом, застосованим відповідно до норм міжнародного приватного права.
Згідно зі статтею 53 Конвенції покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.
Відповідно до статті 59 Конвенції Покупець зобов'язаний сплатити вартість у день, який встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця.
Частиною першою статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам
Так, судом встановлено, що на виконання умов Контракту позивачем поставлено Neslot Limited кукурудзу 3-го класу у загальній кількості 29 711,413 МТ на суму 5 348 054,34 доларів США, що підтверджується: актом приймання-передачі від 27.02.2014; вантажно-митною декларацією від 05.03.2014 №500010003/2014/001503; актом приймання-передачі від 01.03.2014; вантажно-митною декларацією від 05.03.2014 № 500010003/2014/001503; актом приймання-передачі від 01.03.2014; вантажно-митною декларацією від 03.03.2014 № 500060703/2014/001532.
Згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 Контракту оплата за кожну партію товару проводиться в доларах США шляхом банківського переводу грошових коштів на валютний рахунок продавця протягом тридцяти банківських днів з дати надання покупцю копії рахунку-фактури.
У відповідності до умов Контракту Neslot Limited були надіслані рахунки-фактури, проте Neslot Limited не було оплачено поставлений Корпорацією товар.
Після підписання Угоди про переведення боргу, а саме з 05.03.2014 зобов'язання з оплати заборгованості у сумі 5 348 054,34 доларів США перейшло до Компанії.
З вимогою від 05.02.2015 №130-2-12/655-1 Корпорація звернулася до відповідача з проханням оплати поставлений товар до 09.02.2015 на загальну суму 5 348 054,34 доларів США. Відповіді на вказану вимогу від Компанія позивач не отримав.
Станом на день звернення Корпорацією до суду з даним позовом (14.07.2015), як і на дату судового засідання (14.06.2016) відповідачем оплату товару не здійснено; доказів протилежного суду не подано.
Так, Корпорацію відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Контракту розраховано загальну вартість поставленого товару згідно з митними деклараціями: 29 711,413 МТ х 180 доларів США за 1 МТ = 5 348 054,34 доларів США.
Судом встановлено, що наведений у позовній заяві розрахунок суми заборгованості відповідає вимогам підпункту 4.1 пункту 4 Контракту, а тому вказана вимога підлягає задоволенню.
Крім суми заборгованості позивач просив стягнути з відповідача збитки у сумі 844 929,99 доларів США.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Пунктом 1 постанови правління Національного Банку України від 14.11.2013 №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 за №1951/24483 (набрала чинності з 20.11.2013 та діяла до 17.05.2014) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Актом від 31.07.2014 №710/26-55-22-06/37243279 про результати позапланової виїзної перевірки Корпорації Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві встановлено, зокрема, ненадходження валютної виручки від компанії Neslot Limited за Контрактом, у зв'язку з чим Корпорації нараховано пеню за період з 04.06.2014 по 24.07.2014 у сумі 137 971,63 доларів США та з 02.06.2014 по 24.07.2014 у сумі 706 958,36 доларів США, а всього 844 929,99 доларів США.
Відповідно до статті 74 Конвенції збитки за порушення договору однією із сторін становлять суму, що дорівнює тій шкоді, включаючи упущену вигоду, якої зазнала інша сторона внаслідок порушення договору. Такі збитки не можуть перевищувати шкоди, яку сторона, що порушила договір, передбачала чи повинна була передбачати в момент укладення договору як можливий наслідок його порушення, враховуючи обставини, про які вона в той час знала чи повинна була знати.
Підпунктом 11.2 пункту 11 Контракту встановлено, що якщо неналежне виконання Контракту призвело до збитків, сторона, що понесла ці збитки має право вимагати компенсації цих збитків за умови документального їх підтвердження.
Беручи до уваги викладене, та враховуючи умови Контракту, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 844 929,99 доларів США збитків обґрунтованою та доведеною, у зв'язку з чим вважає за необхідне її задовольнити.
Згідно з приписами частини другої статті 198 ГК України та статті 533 ЦК України допускається стягнення коштів у іноземній валюті, оскільки відповідач не є резидентом України.
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Sonders Trading K/S Co., Limited (Сондерс Трейдінг К/С Ко., Лімітед) (Unit 1502, 15/F Jubilee Center 46 Gloucester Road Wan Chail Hong Kong; адреса секретарської компанії: Unit 16D2, 16/F, Legend Tower, 7 Shing Yip Street, Kwun Tong, Kowloon, Hong Kong) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; ідентифікаційний код 37243279): 5 348 054 (п'ять мільйонів триста сорок вісім тисяч п'ятдесят чотири) доларів США 33 цента заборгованості; 844 929 (вісімсот сорок чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) доларів США 88 центів збитків і 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 17.06.2016.
Суддя І.Д. Курдельчук