Справа: № 742/1234/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Зарічна Л.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
15 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Земляної Г.В.
Межевича М.В.
за участю секретаря Запорожченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 травня 2016 року у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції до військової частини НОМЕР_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду, -
Відділ державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Прилуцького МУЮ) звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з поданням про зміну способу та порядку виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.04.2007 р. №2-а-67, шляхом застосування у резолютивній частині рішення вимоги "стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 2671,68 грн. грошової компенсації за не отримане речове забезпечення".
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 травня 2016 року подання ВДВС Прилуцького МУЮ про зміну способу виконання рішення суду задоволено. Змінено спосіб виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.03.2007 р. у справі №2-а-67, стягнувши з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за заборговане речове майно, яка станом на 09 березня 2016 року становить 2055 грн.68 коп., із присудженої за рішенням суду суми 2671 грн.68 коп.
На вказану ухвалу військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.03.2007 р. було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на його користь заборгованість за неотримане речове майно: 485 грн.72 коп. грошової компенсації, а на решту суми 2671 грн.67 коп. у речовому вигляді, згідно довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_1 .
На підставі вказаної постанови виданий виконавчий лист, який був звернутий до виконання.
Військовою частиною НОМЕР_1 вказана постанова суду виконана лише частково, стягнуто на корить позивача 485,72 грн. грошової компенсації. Щодо видачі позивачу заборгованого речового майна на суму 2671,68 грн. з 2007 року відшкодовано лише 616,00 грн, а на решту суми залишається не виконаним через відсутність у військової частини НОМЕР_1 такого майна.
Задовольняючи подання про зміну способу виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.03.2007 р. у справі №2-а-67, суд першої інстанції виходив з того, що звернення ВДВС Прилуцького МУЮ із таким поданням відповідає вимогам статті 263 КАС України, оскільки пов'язане із відсутністю у боржника відповідного майна, а зміна способу виконання судового рішення не призведе до зміни змісту даного рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам права та фактичним обставинам справи.
Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність у боржника відповідного майна, що підтверджується як невиконанням вказаної постанови протягом 9 років, так і безпосередніми відповідями боржника від 10.03.2016 р., від 13.04.2016 р., які окрім іншого вказують і про неможливість встановити перелік майна, яке підлягає до видачі ОСОБА_1 , заборгованість по якому на час розгляду справи становить 2055,68 грн.
Таким чином, наявні підстави для зміни способу виконання рішення, що не змінює змісту постанови суду.
Посилання військової частини НОМЕР_1 на те, що відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" з 11.03.2000 р. дію ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо одержання грошової компенсації за належне до видачі речове майно зупинено, - є необґрунтованими, оскільки таке право позивача було встановлене на час ухвалення постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.03.2007 р. у справі №2-а-67, яка не була виконана.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зміни способу виконання рішення, а тому апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 травня 2016 року - без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 травня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді Земляна Г.В.
Межевич М.В.
Повний текст ухвали складено 15.06.2016 року
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Межевич М.В.
Земляна Г.В.