Справа: № 368/281/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
14 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівБорисюк Л.П.,
Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 06 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_4 пред'явила позов до Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області, в якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі перераховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_4 виходячи з розміру пенсії, яка призначалась її чоловіку ОСОБА_5 по втраті годувальника з ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 06 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.11.2015 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника, оскільки у неї виникло таке право після смерті її чоловіка - ОСОБА_5, учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліда 1-ї групи, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Станом на січень 2015 року розмір основної пенсії за інвалідністю ОСОБА_5 складав 8011, 64 грн., що підтверджено розпорядженням №139747.
Позивачку переведено на пенсію згідно розпорядження від 25.11.2015 року по втраті годувальника в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі відшкодування фактичних збитків (50% пенсії по страті годувальника) із заробітку ОСОБА_5, обчисленого відповідно до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС, затвердженого постановою КМУ №1210 від 23 листопада 2011 р..
Розмір пенсії позивачки ОСОБА_4 складає 2226,03 грн., який, згідно до листа відповідача від 29.12.2015 року № 49/Д-2 нарахований таким чином:
4452.06 (осучаснена заробітна плата померлого годувальника) х 50% = 2226,03 грн.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 пункту 2 статті 13 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Згідно із частин 4, 5 статті 54 Закону пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частин 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатним членом сім'ї вважається, зокрема, дружина, якщо вона є інвалідом або досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника та одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Згідно із частиною 1 статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії, що настала у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно до підпунктів 7, 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1) до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах "б"-"в" пункту 7 цього Порядку, а також надаються такі документи: довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера померлому годувальнику (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такий документ), свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія, довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником, свідоцтво органу реєстрації актів громадянського стану (далі РАГС) про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, документи про місце проживання (реєстрації), документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування, експертний висновок із встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. До заяви про призначення пенсії сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.
На підставі п.7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою КМ України №1210 від 23.11.2011 року пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
При цьому, мінімальний розмір пенсії становить для непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника (пп.4 п.11 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Відтак, обов'язковою умовою обчислення пенсії для зазначеного кола осіб із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня, є проведення розрахунку на підставі первинних документів.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Померлий годувальник перебував на обліку в УПФУ в Камянобродському районі Луганської області та отримував пенсію за віком по інвалідності 1 групи внаслідок аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_5 нарахування та виплата пенсії проводилась на підставі Довідки про заробітну плату №1675 від 18.10.2006 року, яка прийнята пенсійним органом як належний документ, видана у встановленому порядку, не визнана недійсною, містить не спростовану відповідачем інформацію про розмір заробітної плати за роботу з ЛНА на ЧАЕС.
Вказана пенсія нараховувалась і виплачувалась ОСОБА_5 до дня його смерті. Жодних зауважень щодо розбіжностей у визначенні періоду участі годувальника в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та не підтвердження довідки №1675, первинними документами, відповідачем не пред'являлося.
Таким чином, відповідач не довів правомірності своїх дій щодо розрахунку пенсії ОСОБА_4 без врахування довідки про заробітну плату її чоловіка, що привело до розрахунку пенсії позивача в меншому розмірі, тим самим порушив права позивача на отримання ним суми пенсії відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, зокрема в ухвалах від 03.09.2015 у справі № К/800/12051/15, від 24.02.2015 у справі № К/800/34977/13, від 22.05.2014 у справі № К/800/62629/13.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню є помилковим.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 06 квітня 2016 року задовольнити.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 06 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Визнати дій Управління Пенсійного фонду України в кагарлицькому районі Київської області щодо зниженого нарахування ОСОБА_4 пенсії за втратою годувальника - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області здійснити перерахунок ОСОБА_4 пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі, передбаченому ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але не нижче 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника з 18.11.2015 року за вирахуванням здійснених виплат.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Вівдиченко Т.Р
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Борисюк Л.П.