Справа № 333/3479/15-к
Провадження № 1-кп/333/293/16
Іменем України
21.04.2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження № 12015080040001270 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Хортиця, Запорізького району, Запорізької області, громадянина України, українця, освіта - середня, не одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка про отримання обвинуваченим ОСОБА_7 обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком ще на два місяці у зв'язку з тим, що 22.04.2016 року закінчується двохмісячний строк тримання під вартою обвинуваченого і існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник заперечували щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати міру запобіжного заходу не пов'язану з триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
На підставі ч. 3 ст. 331 КПК України незважаючи від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається з матеріалів вищезазначеного кримінального провадження, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 22.04.2016 року.
При вирішенні питання про доцільність продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 судом враховується тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України; вік та стан здоров'я ОСОБА_7 ; відсутність постійного місця роботи та джерела доходів, приймається до уваги, що не продовження обвинуваченому вказаного у клопотанні прокурором запобіжного заходу унеможливить забезпечення явки ОСОБА_7 до суду, стане перешкодою розгляду кримінального провадження, а також на даний час відсутні данні про те, що з моменту обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу змінились обставини, що враховувалися при обранні.
Таким чином, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого злочину, тому відсутні підстави для скасування чи зміни запобіжного заходу.
Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Необхідність арешту обвинуваченого, що обмежує його особисту недоторканість, відносно ОСОБА_7 не буде суперечити нормі ст. 5 ч. 1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом. Такі обов'язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , на думку суду, необхідно задовольнити та продовжити тримання обвинуваченого під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, судова колегія, -
Клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_5 - задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою вважати продовженим строком на 60 днів, а саме до 19.06.2016 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Запорізького слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3