02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14
справа № 753/8705/16-ц
провадження № 2/753/4943/16
"13" червня 2016 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язати вчинити дії
ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язати вчинити дії.
Відповідно до ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Ухвалою суду від 16 травня 2016 року, у зв'язку з порушенням позивачем вимог статті 119 ЦПК України, а саме сплатою позивачем судового збору не в повній мірі, дана позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк п'ять днів з дня отримання нею даної ухвали для усунення недоліків.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 16 травня 2016 року отримана позивачем 07 червня 2016 року.
08 червня 2016 року на адресу Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява від позивача на ухвалу про залишення без руху з доданою до неї квитанцією про сплату судового збору у розмірі 64 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року та яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 якого за подання до суду позовної заяви позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).
А частиною 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивач звернулася до суду з немайновими вимогами, зокрема про: усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язати вчинити дії, тобто позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Разом з тим, додана позивачем до заяви про усунення недоліків квитанція про сплату судового збору на загальну суму 64 грн. разом з доданою до позовної заяви квитанцією про сплату судового збору на суму 487,20 грн. не можуть бути належним доказом сплати нею судового збору, оскільки не відповідають встановленому чинним законодавством розміру сплати судового збору відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 та ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 16 травня 2016 року, а саме недоліки позовної заяви нею не усунуті.
Частиною 2 ст. 121 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин вважаю, що заява підлягає поверненню позивачеві.
Згідно з частиною 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язати вчинити дії - повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.