"15" червня 2016 р. Справа № 903/1330/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” в особі Уповноваженої особи ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Західінкомбанк”
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецуправління Дорсервіс”
відповідача 2: Приватного підприємства “Ірома”
про визнання недійсним договору ренти від 17.12.2015р. №929
Суддя Філатова С.Т.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство “Західінкомбанк” в особі Уповноваженої особи ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Західінкомбанк” звернулося з позовом про визнання недійсним договору ренти від 17.12.2015р. №929, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Спецуправління Дорсервіс” та Приватним підприємством “Ірома”.
Позовні вимоги обґрунтовані таким:
Добудова адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги, 15 у м. Луцьку в розмірі 86/100 від загальної площі є власністю ПАТ „Західінкомбанк” та була зареєстрована за ПАТ “Західінкомбанк” 06.02.2012 р. у Реєстрі прав власності на нерухоме майно та перенесено 06.10.2015р. у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
30.11.2015 року ПАТ „Західінкомбанк” дізналося, що 20 листопада 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції було проведено реєстрацію скасування державної реєстрації права власності на 86/100 частки добудови адміністративного приміщення за ПАТ „Західінкомбанк” по проспекту Перемоги, 15, проведеної 06.02.2012 року, та внесено запис про державну реєстрацію права власності на 86/100 вказаної добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги, 15 у м. Луцьку за ПП „Ірома”.
Вважаючи вказані рішення державного реєстратора незаконними, ПАТ “Західінкомбанк” було подано відповідну заяву до правоохоронних органів, за наслідками якої до ЄДРДР було внесено відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015030010003723, а також було подано адміністративний позов до Волинського окружного адміністративного суду з вимогами:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_2 Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції про реєстрацію припинення права власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги, 15 ум. Луцьку за ПАТ „Західінкомбанк” в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_2 Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції про державну реєстрацію права власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги, 15 у м. Луцьку за ПП „Ірома” індексний номер: 26337348 від 20.11.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
3. Визнати протиправним та скасувати запис №12151117 від 16.11.2015 року про право власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги, 15 у м. Луцьку за ПП „Ірома”, вчинений державним реєстратором Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
4. Визнати протиправним та скасувати Свідоцтво про право власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги, 15 у м. Луцьку за ПП „Ірома”, серія та номер 48086223, видане 20.11.2015 року Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції Волинської області;
5. Зобов'язати Реєстраційну службу Луцького міського управління юстиції відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги, 15 у м. Луцьку за Публічним акціонерним товариством „Західінкомбанк”.
У статті 731 ЦК України надається визначення договору ренти, відповідно до якого одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно, - положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти (ст. 734 ЦК України).
Отже, як випливає із суті договору ренти, майно, що підлягає передачі платникові ренти, може бути передане лише власником такого майна, лише власник вправі в повній мірі розпоряджатися належним йому майном.
Не будучи власником 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр.Перемоги, 15 у м. Луцьку, ПП „Ірома” не вправі була будь-яким чином розпоряджатися 18/100 цього приміщення, та відчужувати його на користь ТзОВ „Спецуправління Дорсервіс” по договору ренти, а тому договір ренти від 17.12.2015 року р.№929 вчинений ПП „Ірома” без дотримання вимог, зазначених в ч.2 ст. 203 ЦК України, і, як наслідок, є недійсним.
Повідомило, що Постановою Правління Національного банку України від 23.07.2014р. №433 „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” виконавчою дирекцією ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.07.2015 року № 63 „Про початок процедури ліквідації ПАТ „Західінкомбанк” та призначення уповноваженої особи ОСОБА_1 на ліквідацію банку”, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” та призначено уповноваженою особою ОСОБА_1 на ліквідацію ПАТ „Західінкомбанк” провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3.
Наказом ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб від 10.07.2015 р. № 221 з 13.07.2015 р. призначено уповноваженою особою ОСОБА_1 на ліквідацію ПАТ „Західінкомбанк” провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4.
Звернулося із заявами про відстрочення сплати судового збору та забезпечення позову від 24.12.2015р. №01-67/68/15 шляхом накладення арешту на 18/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ за адресою м. Луцьк, вул. Перемоги, 15.
Ухвалою суду від 28.12.20016р. порушено провадження у справі, відстрочено позивачу сплату судового збору на підставі заяви від 23.12.2015р. №2007-19 до 18.01.2016р. Зобов'язано подати суду: позивача - докази сплати судового збору; правовстановлюючі документи, свідоцтво про право власності на 18/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ за адресою м. Луцьк, вул. Перемоги, 15; договір купівлі-продажу б/н від 27.10.1999р.; постанову Вищого адміністративного суду України від 23.09.2015р. №К/800/3745/15 та рішення суддів по цій справі; відповідача 1 - статути за час діяльності, довідку про включення в ЄДРПОУ, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; відповідача 2 - довідку про включення в ЄДРПОУ, статути за час діяльності, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, свідоцтво про право власності №48086223 від 20.11.2015р. на спірну будівлю, правовстановлюючі документи, що слугували підставою для оформлення права власності 20.11.2015р.
Заяву ПАТ “Західінкомбанк” про забезпечення позову від 24.12.2015р. №01-67/68/15 шляхом накладення арешту на 18/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ за адресою м. Луцьк, вул. Перемоги, 15 із заявою про відстрочення сплати судового збору від 23.12.2015р. №2010-19, відхилено як необґрунтовану відповідно до вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України.
Клопотанням від 31.12.015р. позивач долучив до матеріалів справи платіжні доручення №1526 та №1525 від 29.12.2015р. про сплату 1 218,00грн. та 618,00грн. судового збору.
Відповідач ПП "Ірома" у запереченнях від 11.01.2016р. позов заперечив, мотивуючи тим, що 27 жовтня 1999 року між МП “Інкомсервіс” (продавець), правонаступником якого є ПП „Ірома” та КБ „Західінкомбанк” (покупець), правонаступником якого є ПАТ „Захід інкомбанк”, був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив нежитлове приміщення (добудову до адміністративного будинку) площею 1226,7 кв.м. (крім ресторану та гаражів), що знаходиться по проспекту Перемоги, 15 в м. Луцьку, з переходом до покупця права користування земельною ділянкою площею 270 кв.м., на якій знаходиться спірне приміщення.
Об'єкт купівлі-продажу належав продавцю - МП „Інкомсервіс”, правонаступником якого є ПП „Ірома”, на праві власності на підставі рішення виконкому Луцької міської ради №204 від 22.06.1994 року про виділення МП „Інкомсервіс” земельної ділянки під будівництво і Акту про готовність збудованого об'єкту до експлуатації, затвердженого рішенням цього виконавчого комітету №5 від 19.04.1998 року. На підставі цих рішень зазначена добудова до адміністративного будинку була зареєстрована за МП „Інкомсервіс” у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації шляхом внесення запису в реєстрову книгу №4 за №580, про що власнику було видано Реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, від 04.05.1998 року.
Повідомив, що на випадок наступления можливих непередбачуваних обставин, які могли вплинути на домовленість сторін щодо зустрічного продажу одна одній об'єктів нерухомого майна за пільговими цінами, до договору від 27.10.1999 року було включено умову, яка гарантувала непорушність цієї домовленості і усувала ризик для продавця в разі зміни учасника (співвласника ) банку,який володіє контрольним пакетом (часткою) у статутному фонді (згодом, при перетворенні в акціонерне товариство, акцій). За наступления цієї умови виникали два наслідки:
а) наділення продавця - МП „Інкомсервіс” правом вимагати від покупця-КБ „Західінкомбанк” доплати до отриманої під час укладення договору суми за добудову в розмірі 126 138,04 грн., виходячи з експертної оцінки її вартості на час виникнення цієї обставини;
б) припинення дії договору і повернення сторін в першопочаткове становище-повернення покупцем приміщення продавцю з поверненням останнім вищевказаної суми за договором в розмірі 126 138,04 грн.
Право вибору одного з цих варіантів відповідно до договору належало Малому підприємству „Інкомсервіс”.
Таким чином, зазначений договір купівлі-продажу є фідуціарним договором, який ґрунтується на особливій довірі сторін, міг бути укладений лише між ними і в разі зміни їх, або, як зазначено в даному договорі, однієї з цих сторін, передбачав право іншої сторони в односторонньому порядку припинити його дію з поверненням учасників договору в першопочаткове становище або змінити його умови в частині договірної ціни об'єкту купівлі - продажу.
За позовом ПАТ „Західінкомбанк”, ініційованим його новими власниками, господарський суд Волинської області відповідно до рішення від 04 квітня 2010 року договір від 04.12.1996 року купівлі-продажу приміщення в м. Житомирі по вул.О.Ольжича, 9 визнав недійсним, погодившись з посиланням позивача на його економічну невигідність для банку в зв'язку з низькою ціною продажу будинку, викликану (як порахував суд) зловмисною домовленістю голови правління банку з покупцем. На підставі цього рішення Приватне підприємство „Ірома” зазначене приміщення було зобов'язано повернути ПАТ „Західінкомбанк” без повернення правонаступнику попереднього власника - ПП „Ірома” сплаченої за нього у 1996 році суми коштів.
Вказана обставина послужила підставою для ПП „Ірома” - правонаступника МП „Інкомсервіс” реалізувати надане останньому, як продавцю, право, закріплене в ч.3 п. 2 договору купівлі-продажу від 27.10.1999р., відповідно до якого у разі зміни учасника покупця, який володіє контрольним пакетом, продавець має право за своїм вибором або вимагати від Покупця доплати різниці між продажною ціною, вказаною в п.1, та дійсною вартістю приміщень визначеною відповідно до висновку експерта на момент такої вимоги, або припинити дію цього договору, повернути покупцю одержані кошти та вимагати повернення приміщень, вказаних в п.1 цього договору.
Договір купівлі-продажу від 27.10.1999 року не породив обумовлених ним правових наслідків в частині виникнення у покупця права власності на об'єкт купівлі-продажу і в зв'язку з іншою обставиною. Відповідно до розділу 7 „Додаткові умови договору” покупець після укладення договору зобов'язувався надати продавцю позику в розмірі 2 700 000,00грн. терміном на три роки , але цього зобов'язання не виконав.
Оскільки суперечності щодо обох об'єктів між банком і МП „Інком сервіс” виникли відразу ж після приходу його нових власників у 2009 році, Приватним підприємством „Ірома” в наданні необхідних правоустановчих документів для проведення державної реєстрації добудови до адмінбудинку за банком було відмовлено.
Як наслідок, рішенням реєстратора від 18.05.2009 року за № 1801 в реєстрації права власності на нежитлове приміщення по проспекту Перемоги, 15 в м. Луцьку за КБ „Західінкомбанк” у Волинському бюро технічної інвентаризації було відмовлено на підставі ч.10 п.3.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. Згідно з названим пунктом при укладенні договорів купівлі-продажу нерухомого майна між юридичними особами, які нотаріально посвідчені не були, неподання до органу реєстрації правоустановчих документів попереднього власника є підставою для відмови в реєстрації.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року, яка вступила в законну силу, позов банку про скасування названого рішення реєстратора та зобов'язання КП „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації” вчинити дії по реєстрації зазначеного майна за позивачем залишено без задоволення, а дії реєстратора - КП „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації визнано законними .
Таким чином, право власності у ПАТ „Західінкомбанк” на об'єкт купівлі-продажу за договором від 27.10.1999 року не виникло, оскільки, згідно з ч.4 ст.334 ЦК України у випадку, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відтак, ПП „Ірома” як правонаступник МП „Інкомсервіс”, за яким було зареєстроване вищеназване нежитлове приміщення і, як і раніше, стояло на його балансі, продовжувало залишатись його єдиним законним власником. Виходячи з вищевикладеного, Приватне підприємство „Ірома” 30.09.2011 року надіслало ПАТ „Західінкомбанк” письмову вимогу - повідомлення про припинення дії договору купівлі-продажу частини спірного приміщення від 27.10.1999 року в зв'язку з закріпленої в п. 2 договору скасувальною умовою (ч.2 ст.61 ЦК УРСР, ч.2 ст.212 ЦК України). Банку було запропоновано повідомити свої платіжні реквізити для повернення сплачених ним при укладенні договору коштів за частину приміщення, звільнити останнє і передати його законному власнику-ПП „Ірома”.
Копія зазначеного повідомлення була надіслана також реєстратору - КП „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації” з тим, щоб не допустити реєстрації спірного об'єкту ПАТ „Західінкомбанк” без відому юридичної особи, за якою цей об'єкт зареєстрований.
Відповідно до п. 3.1. розділу III вищеназваного Тимчасового положення реєстратор при прийнятті заяви про державну реєстрацію прав на об'єкт нерухомого майна зобов'язаний був перевірити відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами і відповідно до п. 3.2.1 Тимчасового положення реєстрацію зупинити в зв'язку з неподанням документів в повному обсязі.
В зв'язку з тим, що повідомлення про припинення договору банк проігнорував, 27.12.2011 року ПП „Ірома” надіслало повторне повідомлення, в тому числі і Національному банку України, яке, замість відповідної реакції на нього згідно із законом та договором, спричинилося до незаконних дій з боку ПАТ „Західінкомбанк”.
Знаючи про те, що за наявності вищевказаних обставин у наданні правовстановчих документів для проведення державної реєстрації приміщення Приватним підприємством „Ірома” буде повторно відмовлено, що відповідно до постанови адміністративного суду та вимог чинних нормативних актів унеможливлювало проведення цієї реєстрації, ПАТ „Західінкомбанк” з тим, щоб обійти судове рішення та вимогу ч.10 п.3.3 Тимчасового положення, 28.12.2011 року повторно звернулось до КП „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації” із заявою про реєстрацію за ним права власності на вказаний в договорі купівлі-продажу від 27.10.1999 року об'єкт нерухомого майна. Повторність цієї заяви і підстави відмови у задоволенні аналогічного попереднього звернення банку заявником в заяві не називались.
Наступного дня банк отримав письмову відмову в реєстрації заявленого об'єкту, яка обґрунтовувалась завідомо незаконною підставою-відсутністю нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу, якого за чинним в 1999 році під час укладення цього договору Цивільним кодексом УРСР 1963 року не вимагалось.
Отримавши цю відмову, банк відразу ж звернувся з позовом до окружного адміністративного суду про скасування рішення реєстратора та зобов'язання останнього провести реєстрацію приміщення, приховавши при цьому той факт, що з цього приводу судом уже було прийнято рішення, яке набрало законної сили і яким банку у позові було відмовлено. Незаперечним є той факт, що зазначене свідоме введення позивачем суду в оману якраз і спричинилося до відкриття провадження за вказаною позовною заявою та прийняття судом за наслідками її розгляду постанови від 18.01.2012 року, якою позов банку був задоволений; відмову у реєстрації за ним на праві власності спірної будівлі було визнано незаконною, в зв”язку з чим відповідача було зобов'язано провести реєстрацію за позивачем спірного приміщення відповідно до договору купівлі-продажу від 27.10.1999 року.
Так як ПП „Ірома” до участі в розгляді справи залучено не було, про вказану постанову йому стало відомо лише після скасування відповідно до неї реєстрації права власності на добудову до адмінбудинку за МП „Інкомсервіс” і, навпаки, реєстрацію її на цьому праві 06.02.2012 року за ПАТ „Західінкомбанк”.
В зв'язку з цим ПП „Ірома” змушене було вдатися до судового захисту своїх прав, оскарживши постанову Волинського окружного адміністративного суду до Львівського апеляційного адміністративного суду. Розгляд апеляційної, а згодом і касаційної скарги ПП „Ірома” тривав більш як три роки.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2015 року постанову Волинського окружного адміністративного суду України від 18.01.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2013 року, якою зазначену постанову було залишено без зміни, за касаційною скаргою ПП „Ірома” скасовано та прийнято нове судове рішення-постанову, якою в задоволенні позовних вимог ПАТ „Західінкомбанк” щодо визнання недійсним оскаржуваного ним рішення реєстратора про відмову банку у реєстрації за ним права власності на придбані за договором купівлі-продажу від 27.10.1999 року приміщення та зобов'язання його здійснити цю реєстрацію відмовлено. Тобто, сторони в питанні державної реєстрації права власності на спірні приміщення повернуті в положення, яке існувало до ухвалення Волинським окружним адміністративним судом постанови від 18.01.2012 року, а саме: спірні приміщення продовжують бути зареєстровані на праві власності за правонаступником МП „Інкомсервіс”- Приватним підприємством „Ірома”.
Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції 16.11.2015 року реєстрацію права власності на спірну добудову за ПАТ „Західінкомбанк”, проведену на виконання скасованого Вищим адміністративним судом України рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року, було скасовано і повторно зареєстровано це право за ПП „Ірома”.
Отже, посилання в позовній заяві ПАТ „Західінкомбанк” як на підставу незаконності оспорюваного договору ренти від 17.12.2015 року відсутність у ПП „Ірома” цивільної дієздатності, тобто права власності на передані в ренту гаражі, є незаконним та надуманим з двох підстав:
а) як вбачається з договору купівлі-продажу від 27.10.1999 року, об'єктом купівлі- продажу підвальні приміщення (гаражі) не були і право власності на них завжди належало -спочатку МП „Інкомсервіс”, згодом його правонаступнику - ПП “Ірома”;
б) на даний час, як і на час звернення ПАТ „Західінкомбанк” до суду з позовом про визнання недійсним договору ренти, вся добудова на праві власності була і залишається зареєстрованою за ПП „Ірома”.
Клопотанням від 18.01.2016р. представник відповідачів долучив до матеріалів справи копії статуту ТзОВ “Спецуправління Дорсервіс”, затвердженого рішенням засновника ТзОВ “Спецуправління Дорсервіс”, рішення №1 від 27.07.2011р.; статуту ПП “Ірома”, затвердженого засновником підприємства, зареєстрованого 01.02.2010р.; договір ренти від 17.12.2015р., укладений між ПП “Ірома” та ТзОВ “Спецуправління Дорсервіс”; свідоцтва від 20.11.2015р. про право власності на 86/100 частину добудови адміністративного приміщення /А-5/ загальною площею 1226,6кв.м. за адресою м. Луцьк, пр-т Перемоги, 15; реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 04.05.1998р. про те, що добудова адмінприміщення в цілому загальною площею 1098,2кв.м. за адресою м. Луцьк, проспект Перемоги, 15 зареєстрована за “Інкомсервіс”.
Ухвалою господарського суду від 18.01.2016р. за клопотанням представника відповідачів від 18.01.2016р. провадження у справі № 903/1330/15 зупинено до вирішення справи Волинського окружного адміністративного суду №803/3805/15 за позовом Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” в особі Уповноваженої особи ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Західінкомбанк” до Реєстраційної служби Луцького МУЮ, Державного реєстратора ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішень державного реєстратора, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності та зобов'язання Реєстраційної служби Луцького МУЮ вчинити дії.
29.05.2016р. постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №803/3805/15 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.02.2016р. про часткове задоволення адміністративного позову скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Згідно ст.79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили її зупинення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79, 86 ГПК України, господарський суд,-
ухвалив:
1.Провадження у справі №903/1330/15 поновити.
2.Розгляд справи призначити на 29.06.2016р. на 11год.30хв.
3. Представити суду:
3.1. Позивачу: правовстановлюючі документи, свідоцтво про право власності на 18/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ за адресою м. Луцьк, вул. Перемоги, 15; договір купівлі-продажу б/н від 27.10.1999р., постанову Вищого адміністративного суду України від 23.09.2015р. №К/800/3745/15 та рішення судів по цій справі.
3.2. Відповідачу 1: обґрунтовані доводи та заперечення по суті позовних вимог на час поновлення провадження у справі.
3.3. Відповідачу 2: обґрунтовані доводи та заперечення по суті позовних вимог на час поновлення провадження у справі, свідоцтво про право власності №48086223 від 20.11.2015р. на спірну будівлю, правовстановлюючі документи, що слугували підставою для оформлення права власності 20.11.2015р.
Сторонам надіслати ухвалу суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд попереджає, що у разі неявки в судове засідання представників сторін спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами згідно ст.75 ГПК України.
Суддя С.Т.Філатова