14 червня 2016 року Справа № 808/1887/16 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підприємство «Завод алюмінієвої фольги» про визнання нечинною постанови та зняття арешту з майна,
та на виконання вимог ст.ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України
14.06.2016 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі - позивач) звернулась до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовом до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підприємство «Завод алюмінієвої фольги», в якому просить:
1. визнати нечинною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену старшим державним виконавцем Гогунською П.М. Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції від 11.04.2016 ВП №50749173;
2. зняти арешт з майна Державного підприємства «Завод алюмінієвої фольги», накладений постановою від 11.04.2016 ВП №50749173.
Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після отримання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановлених статтею 106 КАС України.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Згідно із ч.3 ст.56 КАС України представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.
Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Норми ст. 181 КАС України вказують на те, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як вбачається з матеріалів справи спірна постанова державного виконавця від 11.04.2016 винесена щодо боржника Державного підприємства «Завод алюмінієвої фольги».
Позовна заява підписана начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по ОСОБА_1 Спіріною, яка діє відповідно до наказу з особового складу від 11.03.2016 №27-8.
Документів, які могли свідчити про підпорядкованість Державного підприємства «Завод алюмінієвої фольги» позивачу, а також право звернення до суду із поданою позовною заявою, не надано.
Відтак, суду не надано належних доказів правомірності подання даної позовної заяви саме Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Запорізькій області, оскільки в розумінні ст. 181 КАС України, воно не є учасником виконавчого провадження або особою, що залучається до проведення виконавчих дій.
Згідно ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч.1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною 1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» ; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; 13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Так, відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру суб'єкт владних повноважень сплачує 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В матеріалах позовної заяви відсутні докази сплати судового збору у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», чим порушено вимоги ч.3 ст.106 КАС України.
Отже, з урахуванням викладеного позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.
У свою чергу відповідно до статті 8 Закону України “Про ОСОБА_2 бюджет України на 2016 рік” установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2016 року на рівні 1 378,00 грн.
В даному випадку ставка судового збору за подання до адміністративного суду цього позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2756,00 грн.
Суду не надано доказів сплати судового збору в розмірі, визначеному Законом України “Про судовий збір”, а лише надано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Разом з тим, суд вважає заявлене клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.88 КАС України).
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір”).
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України “Про судовий збір” повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати чи її відстрочення.
Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч.2 ст.10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З урахуванням вимог ст.88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України “Про судовий збір”, з власної ініціативи.
Суд зазначає, що матеріали позову не надають можливості задовольнити вказане клопотання та відстрочити сплату судового збору.
Окрім того, суду не надано доказів неможливості звернення до суду особисто державного підприємства «Завод алюмінієвої фольги», за рахунок якого можливо було сплатити судовий збір.
Суд звертає увагу позивача на вимоги ч. 2 ст. 181 КАС України, відповідно до якої у справах щодо рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Матеріали позовної заяви не містять інформації, коли саме позивачу стало відомо про наявність спірної постанови від 11.04.2016 №50749173, сама позовна заява датована 08.06.2016, що, в свою чергу, може свідчити про пропущення строку звернення до суду.
Зазначені обставини перешкоджають суду вирішити питання про можливість відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху.
Згідно ч.2 ст.108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.106, ч.1 ст.108 КАС України, суддя -
У задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Адміністративний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підприємство «Завод алюмінієвої фольги» про визнання нечинною постанови та зняття арешту з майна, - залишити без руху.
Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області у строк до 29 червня 2016 року (з урахуванням поштового перебігу) усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: докази та письмові обґрунтування щодо права на звернення до суду в інтересах Державного підприємства «Завод алюмінієвої фольги» та дотримання строку звернення до суду відповідно до ст. 181 КАС України; оригінал документу про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”, а саме - 2756,00 грн. Зазначені документи направити до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Суддя І.В. Садовий