24.07.2006 Справа № 35/93
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді -Кузнецової І.Л.
суддів -Тищик І.В.- доповідач, Чимбар Л.О.
при секретарі - Врона С.В.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_2
відповідача: Колісник Л.П.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2006 року у справі № 35/93
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг
до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», м. Дніпропетровськ в особі Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг
про стягнення 18353,13 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2006 року у справі № 35/93 (суддя Широбокова Л.П.) припинено провадження у справі в частині визнання недійсними акту від 01.02.2006р. та акту протоколу НОМЕР_1; в решті позовних вимог відмовлено.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд прийшов до висновку, що відповідачем в порушення умов договору безпідставно припинено постачання електричної енергії позивачу, однак, підстави для задоволення збитків, заявлених до відшкодування позивачем, відсутні; розмір наданих збитків позивачем не доведений.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення комісії ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», оформлене протоколом засідання НОМЕР_2 та стягнути з відповідача суму завданих збитків.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач послався на те, що:
- у відповідності до п.п. 6.37, 6.38 Правил користування електричною енергією перерахунок кількості спожитої електричної енергії споживачу проводиться, якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку; проведеною експертизою лічильника слідів втручання в роботу приладу не виявлено;
- господарським судом не витребувані необхідні для розгляду справи докази, що є порушенням норм процесуального права;
- господарським судом встановлено протиправні дії Енергопостачальника -відключення електроенергії без попередження Споживача; в силу ст. 614 ЦК України правовими наслідками порушення зобов'язання є відшкодування збитків;
- факт понесення збитків позивач вважає доведеним матеріалами справи.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
28.11.2005р. між відповідачем, структурним підрозділом якого є Криворізькі міські електромережі, та позивачем був укладений договір НОМЕР_3 на постачання електричної енергії, відповідно до якого Відповідач зобов'язався постачати електричну енергію, а Позивач - оплачувати фактично спожиту електричну енергію та дотримуватися Правил користування електричною енергією і умов договору.
Зазначеним договором сторони узгодили порядок розрахунків за спожиту електроенергію, права, обов'язки та відповідальність сторін за договором.
Умови вказаного договору узгоджуються з приписами Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Як убачається з матеріалів справи, актами Енергопостачальника від 01.06.06р. та від 06.02.06р. зафіксований факт порушення позивачем правил користування електричною енергією, а саме: зрив пломби енергопостачальної організації на клемній кришці електролічильника в торгівельно-зупиночному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить позивачу.
Господарським судом правомірно припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними вказаних актів, оскільки:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів державних органів чи інших органів, підприємств чи організацій з підстав, зазначених у законодавстві.
Акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто, офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Оспорювані акти містять інформацію про результати проведеного представниками енергопостачальника у споживача контрольного зняття показників приладу обліку та перевірки споживача на предмет дотримання останнім Правил користування електричною енергією. Зазначені акти не являються офіційними письмовими документами, не регулюють суспільних відносин, відповідно, не мають обов'язкового характеру.
Як обґрунтовано дійшов висновку господарський суд, акти перевірок, акти ревізій, протоколи, приписи тощо являються документами, що передбачають дії обох сторін, пов'язані з виконанням договору на постачання електроенергії, внаслідок чого не являються актами ненормативного характеру в розумінні ст. 12 ГПК України.
Натомість рішення комісії за НОМЕР_2 про донарахування відповідачу вартості спожитої електроенергії в розмірі 760,50 грн. слід вважати актом ненормативного характеру, оскільки зазначене є офіційним письмовим документом, прийнятим комісією в межах своїх повноважень, породжує правові наслідки та є обов'язковим до виконання.
Підставою для нарахування зазначеної суми позивачу явилося порушення позивачем правил користування електричною енергією, а саме: зрив пломби енергопостачальної організації на приладі обліку.
Відповідно до п.3.3 ПКЕЕ (в редакції Постанови НКРЕ №910 від 17.10.2005р.) відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування.
У разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки, в силу п. 6.40 ПКЕЕ покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.
Зазначена норма поскладає на споживача відповідальність у вигляді перерахунку кількості спожитої електроенергії не тільки в разі встановлення фактичного зниження показів приладу обліку, а навіть наявності такої можливості (по факту зриву пломби) та не ставить такий перерахунок в залежність подальшого встановлення відповідності лічильника встановленим вимогам та відсутності слідів втручання в його роботу.
За вказаних обставин господарський суд правомірно відмовив позивачу у визнанні недійсним оспорюваного рішення. З огляду на вказані приписи чинного законодавства не може бути прийнято до уваги посилання скаржника на результати проведеної експертизи.
Посилання скаржника на пп. 6.37.-6.38 ПКЕЕ являється безпідставним, оскільки останні підлягають застосуванню у разі виникнення сумніву з боку постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) у роботі розрахункових засобів обліку. При цьому виникнення сумніву і пошкодження пломби, всупереч твердженню скаржника, являються різними фактами і між собою нічим не пов'язані.
Відповідно до п. 7.6 ПКЕЕ (в редакції Постанови НКРЕ №910 від 17.10.2005р.) у разі зриву чи пошкодження пломб, постачальник електричної енергії наділений правом повністю припинити електропостачання споживачу без попередження після оформлення у встановленому порядку акта про порушення.
У договорі сторони обумовили, що таке відключення може здійснюватись з повідомлення про це споживача (позивача) не пізніше ніж за три робочі дні.
Фактично, як убачається з матеріалів справи, відключення споживача здійснено відповідачем 08.02.2006р. без попередження, що являється порушенням договірних зобов'язань.
Таким чином, неправомірні дії з боку Відповідача, які полягають у припиненні постачання електричної енергії споживачу без попередження свідчать про виконання зобов'язання з порушенням його умов.
Відшкодування збитків в силу ст. 611 Цивільного кодексу України являється правовим наслідком порушення зобов'язання; позивач вимагає саме стягнення збитків у сумі 18 353, 13 грн. (з яких: 3514,20 грн. -сума зіпсованого внаслідок перемерзання товару, 9,07 грн. -витрати на вивезення твердих побутових відходів, 132,24 грн. -плата за повторне підключення до електромереж та 14697,62 грн. -втрачена вигода).
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1); розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.2).
З зазначеної норми убачається, що обов'язок доказування розміру понесених збитків покладається на позивача. При цьому умовою відшкодування збитків (в тому числі і втраченої вигоди) являється їх наявність; протиправні дії особи, що завдала збитки та причинний зв'язок між протиправною поведінкою винної особи та завданими збитками.
Господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності розміру збитків.
Так, в підтвердження вимог про спричинення збитків в результаті перемерзання напоїв та продуктів позивачем надано акт, складений в односторонньому порядку, який не може бути прийнятий у якості належного доказу у справі. Висновки спеціалізованої установи, як то передбачено Інструкцією про прийняття товарів по якості (П-7), про наявність, вартість неякісного товару та непридатність його до використання позивачем в судове засідання надані не були.
Окрім того, відповідно до п. 5.4 ПКЕЕ договір про постачання електроенергії повинен містити відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів, інформація про які надається споживачем. Між тим, договір між сторонами не містить умов, що опалення торгівельного кіоску здійснюється електронагрівальними приладами, внаслідок чого відсутній причинний зв'язок між припиненням постачання електроенергії та перемерзанням продуктів.
Докази сплати позивачем суми 132,24 грн. за повторне підключення до електромереж також не були надані позивачем, в зв'язку з чим в зазначеній частині вимоги останнього є недоведеними.
З матеріалів справи убачається, що розмір втраченої вигоди розраховувався заявником виходячи з обсягу виручки від реалізації товарів, визначеного у звіті суб'єкта малого підприємства -фізичної особи -платника єдиного податку за 2005 рік, пропорційно кількості днів відключення електроенергії. При цьому позивачем не надано доказів того, що він зміг би отримати такі прибутки у вказаний період (укладені договори та ін.) та не враховано затрати, які він поніс би при наданні торгівельних послуг (витрати на оплату товарів, комунальних платежів, сплату податків тощо). Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України належить враховувати заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Доказів вжиття таких заходів позивачем також не надано.
За викладених обставин колегія суддів вважає правомірним висновок суду про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в даній частині.
Посилання позивача на порушення господарським судом норми ст. 38 ГПК України являється безпідставним, оскільки у сторін докази витребуються судом лише у випадку, якщо подані сторонами докази є недостатніми для вирішення спору; оцінка достатності чи недостатності наданих сторонами доказів здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням. В той же час згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на відповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог позивача щодо скасування рішення господарського суду. Доводи позивача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2006р. у справі №35/93 залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 -без задоволення.
Головуючий І.В.Тищик
Судді: І.Л.Кузнецова
Л.О.Чимбар
З оригіналом згідно.
Пом. судді О.С.Уманчук
24.07.06р.