8 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Гуменюка В.І.,
Сімоненко В.М.,
Яреми А.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Бориспільської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
3 червня 2016 року (згідно з поштовим штемпелем на конверті) ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року з передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави перегляду судових рішень щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення заявниця надала ухвали Верховного Суду України від 30 червня та 5 вересня 2011 року, постановлені ним як судом касаційної інстанції, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2015 року.
Водночас заявниця подала клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року, посилаючись на те, що зазначену ухвалу вона отримала 10 березня 2016 року і у зв'язку з цим було пропущено строк звернення до Верховного Суду України.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У разі пропущення строку, встановленого частинами першою-третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява (частина четверта статті 356 ЦПК України).
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки наведені ОСОБА_4 причини пропуску строку подання заяви про перегляд судового рішення не є поважними і не свідчать про відсутність у неї можливості подати заяву в установлений законом строк.
Відповідно до статті 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Керуючись статтями 72, 356 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року відмовити, а заяву залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.І. Гуменюк
В.М. Сімоненко
А.Г. Ярема