ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
13 червня 2016 року Справа № 17/5014/1576/2012
Провадження №17/913/445/16
Суддя Фонова О.С., розглянувши матеріали скарги № 187 від 23.03.2016 Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області на дії заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі
за позовом Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м. Луганськ
до Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 15521872,80 грн.
Орган виконання судових рішень - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ.
у засіданні брали участь:
від позивача (заявника): ОСОБА_1, довіреність № 211 від 31.03.2016;
від відповідача (боржника): представник не прибув;
від органу виконання рішень: представник не прибув.
Предметом розгляду є скарга Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області, № 187 від 23.03.2016 на дії заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Дослідивши матеріали справи та подані скаржником докази, суд
Рішенням господарського суду Луганської області від 30.07.2012 у справі № 17/5014/1576/2012 позов Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії про стягнення 15521872,80 грн задоволено повністю.
Згідно супровідного листа господарського суду Луганської області від 23.08.2012 Державному підприємству “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії за адресою вул. Фрунзе, 136 з, м. Луганськ, 91005, було направлено на виконання рішення господарського суду Луганської області накази від 13.08.2012.
16.01.2016 головним державним виконавцем було винесено постанову ВП № 34699968 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ЗВП 49847763.
10.03.2016 до Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі» надійшла постанова заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень ДДВС МЮУ про перевірку зведеного виконавчого провадження ЗВП № 49847763 від 05.02.2016, якою було скасовано постанову про арешт коштів боржника від 21.01.2016 ЗВП № 49847763, винесену при примусовому виконанні постанов про стягнення заборгованості з боржника.
Державне підприємство “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії звернулось зі скаргою №187 від 23.03.2016 на дії заступника директора Департаменту-начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вимогами:
- відновити строк для подання скарги на дії органів Державної виконавчої служби;
- визнати дії заступника директора Департаменту-начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 по винесенню постанови про перевірку зведеного виконавчого провадження (ЗВП №49847763) від 05.02.2016 незаконними.
- скасувати постанову заступника директора Департаменту-начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про перевірку зведеного виконавчого провадження (ЗВП №49847763) від 05.02.2016.
Скаржник вимоги за скаргою обґрунтовує, зокрема, тим, що згідно з підпунктом 1 пункту 2 постанови № 271 від 12.05.2015 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2016 роках», із змінами внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 819 від 07.10.2015, № 939 від 11.11.2015, № 1069 від 02.12.2015 (далі - Постанова № 271), Фонду державного майна України у 2015 - 2016 роках необхідно «забезпечити виставлення на продаж об'єктів, включених до переліків, затверджених пунктом 1 цієї постанови, із застосуванням як основного способу продажу - конкурсу…».
Станом на дату винесення заступником директора департаменту - начальником ВПВР ДДВС МЮ України ОСОБА_2 постанови про перевірку зведеного виконавчого провадження (ЗВП № 49847763) від 05.02.2016 об'єкт ПАТ «Лисичанськвугілля» на продаж не виставлявся.
У статті 2 Закону зазначено, що особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є у тому числі: «…встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження…».
Відповідно до статті 6 Закону, формування органом, уповноваженим управляти державним майном, переліку об'єктів приватизації для затвердження Кабінетом Міністрів України переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації є саме заходом передприватизаційної підготовки.
ПЗ огляду на вказане, позивач вважає, що правова позиція заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосовно можливості застосування ст.ст. 2, 13 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» (далі - Закон) у частині «встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження» є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.04.2016 відновлено частково втрачену справу № 17/5014/1576/2012 та процесуальний строк на подання скарги Державне підприємство “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії № 187 від 23.03.2016 на дії заступника директора Департаменту-начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Позивач, стягувач у виконавчому провадженні, скористався правом участі в судовому засіданні, в якому підтримав свої вимоги повністю.
Відповідач, боржник у виконавчому провадженні, не скористався правом участі в судовому засіданні, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВР ДДВС МЮ України) не виконав ухвалу суду від 30.05.2016 та не надав витребувані судом докази, не забезпечив участь повноважного представника в судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду скарги повідомлявся належним чином, за місцезнаходженням юридичної особи.
Дослідивши матеріали скарги, надані учасниками судового процесу докази, вислухавши представника позивача у судовому засіданні, господарський суд вважає скаргу позивача такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п.17 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» протягом трьох років з моменту завершення приватизації.
В статті 1 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», який набрав чинності 06.05.2012, зазначено, що вугледобувне підприємство - це гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.
Статтею 13 зазначеного Закону передбачено, що з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств. На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.
В пункті 2 прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону зазначено, що дія норм статей 2 і 13 цього Закону поширюється виключно на вугледобувні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію після набрання чинності цим Законом, та вугледобувні підприємства, приватизовані після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «Лисичанськвугілля» належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Засновником підприємства є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України з розміром внеску до статутного фонду підприємства 100%. Основним видом діяльності підприємства є добування кам'яного вугілля.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації» від 19.09.2012 № 987, було затверджено перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, до якого було включено ПАТ «Лисичанськвугілля».
Постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2016 роках» від 12.05.2015 № 271, ПАТ «Лисичанськвугілля» знов включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках.
Суд зазначає, що доводи скарги про те, що уповноваженим органом ще не прийнято рішення про приватизацію, а здійснювалась тільки передприватизаційна підготовка, а тому відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження та зняття арештів, є безпідставними.
Так, згідно з частиною 2 статті 6 Закону, орган, уповноважений управляти державним майном, формує перелік об'єктів приватизації для затвердження Кабінетом Міністрів України переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації. Рішення про приватизацію вугледобувних підприємств, цілісні майнові комплекси яких до дня набрання чинності цим Законом були передані у концесію або оренду, може бути прийнято лише за згодою концесіонерів або орендарів цілісних майнових комплексів таких вугледобувних підприємств.
Водночас, вказаний перелік було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2016 роках» від 12.05.2015 № 271, якою ПАТ «Лисичанськвугілля» знов включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках.
Отже, рішення про приватизацію уповноваженим органом було прийнято.
Згідно абзаців 1-2 пункту 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Постанову може бути визнано недійсною у разі, як що вона за замістом не відповідає всім вимогам діючого законодавства та є незаконною.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що заступник директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень ДДВС МЮУ ОСОБА_2 здійснив перевірку зведеного виконавчого провадження ЗВП № 49847763 від 05.02.2016, за результатами якої було скасовано постанову про арешт коштів боржника від 21.01.2016 ЗВП № 49847763 на підставі статі 2 Закону та пункту 17 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник вимагає визнати дії заступника директора Департаменту-начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 по винесенню постанови про перевірку зведеного виконавчого провадження (ЗВП №49847763) від 05.02.2016 незаконними.
Водночас, відповідно до частини 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим законом.
Тобто перевірка виконавчого провадження та дій державного виконавця винесення є правом начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, з метою здійснення відповідного контролю, яке надане йому Законом України «Про виконавче провадження».
Щодо скасування постанови заступника директора Департаменту-начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про перевірку зведеного виконавчого провадження (ЗВП №49847763) від 05.02.2016, то суд зазначає, що вказана постанова винесена в межах зведеного виконавчого провадження за 12 виконавчими документами, а тому відсутні підстави для скасування її повністю за скаргою тільки одного стягувача.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що зазначені скаржником у скарзі підстави для скасування постанови про перевірку зведеного виконавчого провадження ЗВП № 49847763 є необґрунтованими, а тому вимоги за вказаною скаргою слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області, № 187 від 23.03.2016 на дії заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та скасування постанови про перевірку зведеного виконавчого провадження відхилити.
Суддя О.С. Фонова