ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2016Справа №910/7033/16
За позовом Публічного акціонерного товариства «Нерухомість столиці» до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Мультиплекс-Холдинг» про визнання договору припиненим суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача Приходько А.С. - представник за довіреністю № 21 від 15.12.15
від відповідача не з'явились
від третьої особи Савельєва М.В. - представник за довіреністю від 11.01.16
В судовому засіданні 08.06.2016 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Нерухомість столиці» до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію про визнання договору іпотеки припиненим.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.09.2013 року між ПАТ «Міський комерційний банк» (відповідач) та ПАТ «Нерухомість столиці» (позивач) було укладено договір іпотеки № 876/980-ЮО/І-2. За умовами даного договору іпотеки позивач виступив майновим поручителем за зобов'язанням ПАТ «Мультиплекс-Холдинг» (позичальник) в забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 876/980-ЮО від 14.09.2012, укладеним між відповідачем та ПАТ «Мультиплекс-Холдинг», щодо повернення позичальником коштів отриманих в рахунок відновлювальної кредитної лінії в розмірі 18 000000,00 грн на строк з 14.12.2012 по 13.10.2014, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 19% річних та комісій у розмірі, та у порядку й строки визначених кредитним договором. З метою забезпечення зобов'язань ПАТ «Мультиплекс-Холдинг» за кредитним договором було передано в іпотеку відповідачу нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 308) (в літ. А) - офіс, загальною площею 163,20 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Кудряшова, буд. 16 та належать позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. За доводами позивача, позичальником належним чином виконані всі зобов'язання за кредитним договором щодо повернення суми кредиту, процентів, що підтверджується банківськими виписками долучені до позовної заяви. Відтак, за твердженням позивача, оскільки забезпечені іпотекою зобов'язання ПАТ «Мультиплекс-Холдинг» за кредитним договором є виконаним, у зв'язку з повним погашенням кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитними коштами, зобов'язання за договором іпотеки, які є похідними від кредитного договору в силу ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та ст. 599 ЦК України є припиненими.
Також позивачем зазначено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 187 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 64 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенка К.В. строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно. Позивачем з метою реалізації свого права власності на нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки вживаються всі заходи з метою зняття обтяження (заборони) з нерухомого майна, що належить позивачу.
Крім іншого, позивач зазначає, що позичальником неодноразово направлялися листи звернення на адресу відповідача щодо отримання довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором, з метою зняття заборони на нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки. Проте, відповідачем повідомлень щодо виведення з-під обтяження нерухомого майна на адресу позичальника та позивача не надходило, довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором не надано. З огляду на зазначене позивач просить суд визнати договір іпотеки № 876/980-ЮО/І-2 від 30.09.2013, укладеного між ПАТ «Міський комерційний банк» та ПАТ «Нерухомість столиці», припиненим. А також припинити заборону (обтяження - номер запису 2705663 в реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень) щодо нежилих приміщень № 1 по № 15 (групи приміщень № 380) (в літ. А) - офіс, загальною площею 163,20 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Кудряшова, буд. 16 та припинити іпотеку (номер 2706006) щодо нежилих приміщень № 1 по № 15 (групи приміщень № 380) (в літ. А) - офіс, загальною площею 163,20 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Кудряшова, буд. 16.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2016 порушено провадження у справі № 910/7033/16 за вказаною позовною заявою, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Мультиплекс-Холдинг» та призначено розгляд справи в судовому засіданні 25.05.2016.
У судове засідання, призначене на 25.02.2016, з'явилися представник сторін та третьої особи.
Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав документи, що були залучені до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав підстав викладених у позові.
Представник третьої особи надала письмові пояснення по суті спору, в яких повідомила про повне виконання зобов'язань за кредитним договором та просила задзвонити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача надала заяву про приєднання документів до матеріалів справи, проти позовних вимог заперечувала та просила суд відкласти розгляд справи для надання письмових заперечень.
У судовому засідання за клопотанням відповідач оголошувалась перерва до 08.06.2016.
У судове засідання, призначене на 08.06.2016 з'явилися представники позивача та третьої особи та подали письмову заяву, в якому зазначили, що у прохальній частині позовної заяви помилково зазначено визнати договір іпотеки припиненим, а тому вірним слід вважати іпотеку за договором припиненою.
Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення суду не надав. Через загальний відділ діловодства 08.06.2016 подав клопотання про залучення до справи в якості третьої особи, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, зазначивши при цьому що рішення у даній справі може вплинути на її права та обов'язки.
Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання, зазначивши про його необґрунтованість, а також вважають що дії відповідача направленні на затягування судового процесу.
Дослідивши клопотання відповідача та заслухавши думку учасників процесу, суд вирішив відмовити у його задоволенні з підстав недоведеності та необґрунтованості.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.
Представник третьої особи просив долучити до матеріалів справи додаткові письмові пояснення та виписка з банківських рахунків щодо отримання кредиту від відповідача, позовні вимоги підтримав.
Відповідач не скористався правом, письмових заперечень суду не надав, у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Таким чином, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 08.06.2016 не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
14 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний банк» (банк/відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Мультиплекс-Холдинг» (надалі - позичальник/третя особа) було укладено кредитний договір № 876/980-ЮО (надалі - кредитний договір).
Відповідно до п.1.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 18 000 000,00 грн, починаючи з 14 вересня 2012 року на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п.п. 1.2., 1.3. кредитного договору строк дії кредитної лінії: з 14.09.2012 до 13.03.2014. Дата повернення кредиту 13 березня 2014 року. Процентна ставка: за користування кредитними коштами: 19 % річних.
До вказаного кредитного договору вносилися зміни, зокрема договором № 1 від 21.02.2013, договором № 2 від 14.06.2013, договором № 3 від 20.09.2013, договором № 5 від 17.04.2014 та договором № 5 05.05.2014.
Договором № 5 від 05.05.2014 внесено зміни до кредитного договору та викладено його п. 1.1. в наступній редакції: «банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 18 000 000,00 грн, (ліміт кредитної лінії) починаючи з 14 вересня 2012 року на умовах, передбачених цим договором, далі кредит або кредитна лінія з подальшим урахуванням наступного графіку зменшення ліміту заборгованості:
з 14.09.2012-13.112013 ліміт кредитування 18 000 000,00 грн;
з 14.11.2013 - 26.11.2013 ліміт кредитування 16 500 000,00 грн;
з 27.11.2013 - 13.01.2014 ліміт кредитування 14 050 734,00 грн;
з 14.01.2014 - 13.02.2014 ліміт кредитування 13 500 000,00 грн;
з 14.02.2014 - 13.03.2014 ліміт кредитування 12 000 000,00 грн;
з 14.03.2014 - 13.08.2014 ліміт кредитування 10 500 000,00 грн;
з 14.08.2014 - 13.09.2014 ліміт кредитування 7 000 000,00 грн;
з 14.09.2014 - 13.10.2014 ліміт кредитування 3 500 000,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи банк надав позичальнику кредит у розмірі 17 899 394, 00 грн, що підтверджується банківськими виписками, які долучені до матеріалів справи позивачем та третьою особою.
Відповідно до умов п. 2.1. кредитного договору виконання зобов'язання позичальником за даним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, можливих штрафних санкцій, інших платежів передбачених цим договором, а також витрат на здійснення забезпеченою заставою вимоги забезпечуються, зокрема: порукою юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Нерухомість столиці», що буде прийнято в якості забезпечення в строк до 18.12.2012.
На виконання умов кредитного договору 13.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний банк» (надалі - іпотеко держатель/відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Нерухомість столиці» (надалі - іпотеокдавець/позивач) було укладено договір іпотеки № 976/980-ЮО/І-2 (надалі - договір іпотеки).
Відповідно до п. 1 договору іпотеки цим договором забезпечується належне виконання позичальником вимог іпотеко держателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору № 876/980-ЮО від 14.09.2012, укладений між позичальником та іпотеко держателем, а також всіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов.
У п.1.1. договору іпотеки зазначено, що іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю нерухоме майно, а саме - нежилі приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 308) (в літ. А) - офіс, загальною площею 163,20 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Кудряшова, буд. 16.
Нежитлові приміщення належать іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Дріжчаною Ю.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 09.08.2013 за реєстраційним номером 566 (належним чином завірена копія договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі нерухомого майна до вказаного договору міститься в матеріалах справи).
Відповідно до п. 2.4.1. договору іпотеки іпотеко держатель зобов'язаний в порядку, встановленому чинним законодавством, подати заяву про державну реєстрацію прав на їх обтяжень.
Як вбачається із матеріалів справи, держаним реєстратором - приватним нотаріусом Марганян Люсіне Ашотівна вчинено запис 2705663 в реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо нежилих приміщень № 1 по № 15 (групи приміщень № 380) (в літ. А) - офіс, загальною площею 163,20 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Кудряшова, буд. 16 а також напис про іпотеку 2706006 щодо нежилих приміщень № 1 по № 15 (групи приміщень № 380) (в літ. А) - офіс, загальною площею 163,20 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Кудряшова, буд. 16, де іпотеко держателем визначено Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк».
У п. 5.6. договору іпотеки зазначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення і діє до повного виконання основного зобов'язання позичальником і іпотекодержателем за кредитним договором.
За доводами позивача, третьою особою належним чином виконані всі зобов'язання за кредитним договором щодо повернення суми кредиту, процентів, що підтверджується банківськими виписками, що долучені до позовної заяви. Відтак, за твердженням позивача, оскільки, забезпечені іпотекою зобов'язання ПАТ «Мультиплекс-Холдинг» за кредитним договором є виконаним, у зв'язку з повним погашенням кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитними коштами, зобов'язання за договором іпотеки, які є похідними від кредитного договору та в силу ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та ст. 599 ЦК України є припиненими. Так як, іпотеко держателем не вчинялися жодні дії щодо зняття обтяження предмету іпотеки, а також не надавалися жодні відповіді щодо відсутності заборгованості у позичальника за кредитними договором протягом тривалого часу, позивач звернувся до суду із захистом порушеного права.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу статей 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі кредитного договору, додаткових угод до нього, а також іпотечного договору виникли зобов'язальні відносини, які, в силу ч.1 ст. 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України, повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.
Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 1 ГПК України).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, а за п. 7 ч. 2 цієї статті - припинення правовідношення.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В частині першій статті 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно зі ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до наданих позивачем та третьою особою документів (виписки з банківських рахунків позичальника) третьою особою повернено суму кредиту у розмірі 17 909 394,00 грн та сплачено проценти за користування кредитом у сумі 3 001 937,15 грн. Відтак, суд дійшов висновку, що станом на час розгляду справи, заборгованість у ПАТ «Мультиплекс-Холдинг» перед відповідачем за кредитним договором відсутня.
Відповідачем не надано доказів на спростування повідомлень позивача, факт повернення кредиту за кредитним договором № 876/980-ЮО від 14.09.2012 не заперечувалось.
Отже, зобов'язання за вказаним кредитним договором виконані третьою особою у повному обсязі та є припиненими.
З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку про те, що зобов'язання за укладеним між сторонами у справі іпотечним договором №876/980-ЮО/І-2 від 13.09.3013, які є похідними від кредитного договору № 876/980-ЮО від 14.09.2012 припинилися, оскільки забезпечені іпотекою зобов'язання за кредитним договором є виконаними та це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та не спростовані відповідачем.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду України від 11.11.2015 у справі № 6-2127цс15.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 187 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 64 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенка К.В. строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.
На адресу відповідача, третьою особою 04.02.2016 направлявся лист № 37/16 - МХ від 03.02.2016 з проханням надати довідку щодо відсутності заборгованості за кредитним договором № 876/980-ЮО від 14.09.2012 для зняття заборони на нерухоме майно.
Відповіді на вказаний лист відповідачем не надано, а також не надано і суду будь-який письмових заперечень чи пояснень щодо виконання/невиконання третьою особою договірних зобов'язань за кредитним договором.
Статтею 1 ГПК України та ст. 16 ЦК України передбачено звернення до господарського суду відповідних осіб за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. При цьому суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 ЦК України, згідно з якими при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства тощо.
Такий спосіб захисту як припинення господарських правовідносин передбачений ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що спосіб захисту обраний позивачем цілком відповідає положенням законодавства, оскільки в повній мірі забезпечує захист прав та інтересів позивача щодо припинення правовідносин за іпотечним договором, наслідком чого є внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна позивача, яке передане ним в іпотеку, та припинення іпотеки зазначеного майна.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Отже, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач - в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати зобов'язання за договором іпотеки № 876/980-ЮО/І-2 від 30.09.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний банк» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33; ідентифікаційний код 34353904) та Публічним акціонерним товариством «Нерухомість столиці» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код 30965299), припиненими.
3. Припинити заборону (обтяження - номер запису 2705663 в Реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень) щодо нежилих приміщень № 1 по № 15 (групи приміщень № 380) (в літ. А) - офіс, загальною площею 163,20 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Кудряшова, буд. 16, та припинити іпотеку (номер запису 2706006) щодо нежилих приміщень № 1 по № 15 (групи приміщень № 380) (в літ. А) - офіс, загальною площею 163,20 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Кудряшова, буд. 16.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33; ідентифікаційний код 34353904) на користь Публічного акціонерного товариства «Нерухомість столиці» (03035, м. Київ, вул.. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код 30965299) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн 00 коп.
6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.06.2016
Суддя Пукшин Л.Г.