ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.06.2016Справа №910/15001/15
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Островській О.С.
розглянувши справу № 910/15001/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Сіті ЛТД"
до публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Державної архітектурно-будівельної інспекції України;
2) Київської міської ради;
3) Департамент міського благоустрою та збереження природного
середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської
державної адміністрації);
4) Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу
Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
5) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської
міської ради (Київської міської державної адміністрації);
про зобов'язання видати технічні умови.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Герасименко І.В., довіреність № 3 від 12.04.2016р.;
від третьої особи-1: Попович І.В., довіреність № 40-702-10/1023 від 15.02.2016р.;
від третьої особи-2: Левіт І.О., довіреність № 225-КМГ-1469 від 29.04.2016р.;
Самелюк К.О., довіреність № 225-КМГ-1009 від 28.03.2016р.;
від третьої особи-3: Левіт І.О., довіреність № 064-4131 від 04.05.2016р.;
від третьої особи-4: не з'явився;
від третьої особи-5: Лавренюк Б.С., довіреність № 05703-2224 від 08.02.2016р..
Товариство з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» видати ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» технічні умови на водопостачання та каналізування об'єкта «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою: вул. М. Закревського, 42-а в Деснянському районі м. Києва».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2015р. у справі № 910/15001/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015р., у задоволені позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016р. касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Сіті ЛТД" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015р. прийняті у справі № 910/15001/15 скасовано. Справу №910/15001/15 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно з розпорядженням Керівника апарату суду від 28.03.2016р. № 04-23/607, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу №910/15001/15 передано на розгляд судді Привалову А.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2016р. справу № 910/15001/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2016р.
14.04.2016рр. через загальний відділ господарського суду від Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшло клопотання про залучення останньої в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Присутній у судовому засіданні 19.04.2016р. представник позивача просив долучити до матеріалів справи витребувані судом докази.
Представник відповідача просив надати час для ознайомлення з поданими суду доказами.
Представник позивача заперечив щодо відкладення розгляду справи.
Проте, судом було встановлено, що відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 19.04.2016р. та не подав відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 25.04.2016р.
До початку розгляду справи від представника відповідача через загальний відділ господарського суду надійшли пояснення у справі по суті спору, клопотання про фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів та клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київську міську раду, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Присутній у судовому засіданні 19.04.2016р. представник відповідача просив задовольнити клопотання про залучення третіх осіб.
Представник позивача заперечив щодо клопотання відповідача та клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Суд, розглянувши клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України та клопотання відповідача про залучення третіх осіб, дійшов висновку про їх задоволення з огляду на предмет спору та положення рішення Київської міської ради № 317/1182 від 02.04.2015р. «Про забезпечення недопущення самочинного будівництва та самовільного зайняття земельних ділянок».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016р. залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Київську міську раду, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розгляд справи відкладено на 19.05.2016р.
В судовому засіданні 19.05.2016р. представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних доказів та клопотання про залучення в якості третьої особи на стороні позивача - громадську організацію «Спільна ініціатива мешканців»
Представник відповідача заперечив щодо задоволення клопотання представника позивача про залучення третьої особи, оскільки громадська організація вже реалізовувала своє право та зверталась до суду, проте в позові їй було відмовлено.
Суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про залучення третьої особи, оскільки позивач в обґрунтування поданого клопотання жодного доказу не надав.
Представники третіх осіб 1,2,3 надали свої пояснення по суті спору, в яких просили в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представники третіх осіб 4,5 у судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р. суд відклав розгляд справи на 02.06.2016р.
02.06.2016р. до початку розгляду справи через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Присутні в судовому засіданні 02.06.2016р. представники відповідача та третіх осіб заперечили щодо відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для винесення рішення по суті.
Представник третьої особи-5 просив залучити до матеріалів справи кадастрову справу щодо земельної ділянки по вул. Закревського, 42-а в м. Києві.
Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У п. 3 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014р., розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010р., «Смірнова проти України» від 08.11.2005р., «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006р., «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004р.)
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Господарським судом враховано, що представник позивача у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначив про поважність причин неявки в судове засідання та не надав на підтвердження цього відповідних доказів.
Крім того, пояснення представника позивача по суті позовних вимог були викладені суду у попередніх судових засіданнях.
Отже, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті без участі представника позивача.
Представники відповідача та третіх осіб під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що позивачем не були додані до заяви від 27.11.2014р. всі необхідні документи на отримання технічних умов, зокрема, відсутні документи, які підтверджують у позивача право власності або право користування на земельну ділянку по вул. М.Закревського, 42-а, в м. Києві. Крім того, житловий комплекс по вул. М.Закревського, 42-а, в м. Києві, будівництвом якого займається позивач, є самочинним будівництвом, що також виключає можливість на дати нього технічні умови.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
ТОВ "Радуга Сіті ЛТД" звернулось до ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" з заявою від 27.11.2014р., в якій просило ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" видати технічні умови на підключення до міських каналізаційних мереж на будівництві житлового-комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вул. М. Закревського, 42-а, в Деснянському районі м. Києва.
У відповідь ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" листом від 26.12.2014р. №3916/26 повідомив ТОВ "Радуга Сіті ЛТД", що докладна інформація про встановлений порядок отримання технічних умов на водопостачання та каналізування, у тому числі і про порядок надання замовником необхідних вхідних документів до ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" розміщена на офіційному сайті останнього.
Вважаючи, що вказаним листом від 26.12.2014р. № 3916/26 ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" безпідставно та в порушення приписів Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України відмовило у видачі технічних умов, ТОВ "Радуга Сіті ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" про зобов'язання останнього видати ТОВ "Радуга Сіті ЛТД" технічні умови на водопостачання та каналізування об'єкта "Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою: вул. М. Закревського, 42-а в Деснянському районні м. Києва".
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Частиною 1 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема, передбачено, що одним з основних складових вихідних даних є технічні умови.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки. Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади.
Склад, зміст, порядок надання технічних умов та визначення вартості послуг з їх надання встановлений Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N 190, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627 (далі - Правила №190), положення яких є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, в тому числі порядок приєднання об'єктів до систем централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до п. 4.1 Правил №190, для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил. Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг: заяву; опитувальний лист за формою згідно з додатком 2 (у якому додатково визначені документи, які додаються до вказаного опитувального листа, а саме: а) викопіювання з містобудівної документації зі схемою прив'язки до систем водопостачання та водовідведення, яка пропонується; б) копія документа, який підтверджує право власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт підключення; в) копія дозволу на спеціальне водокористування та копія спеціального дозволу на користування надрами (у разі наявності обов'язку щодо їх отримання); ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території. Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва. Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.
При цьому, як вбачається з п. 10 опитувального листа ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» визначено перелік додатків: схема розміщення з прив'язками та копія рішення про виділення ділянки.
Таким чином, для видачі технічних умов, необхідних для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення, замовнику необхідно подати виробнику відповідних послуг заяву, опитувальний лист за формою згідно з додатком 2 та додатками до нього, а також ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території, на підставі яких останній видає вказані технічні умови.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Разом з тим, з наданих позивачем суду доказів, а саме: опису вкладення у цінний лист, направлених на адресу відповідача документів разом з заявою про видачу технічних умов, вбачається, що ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» подала не всі документи, передбачені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Зокрема, не було надано документів, що підтверджують право власності або право користування на земельну ділянку по вул. М.Закревського, 42-а, в м. Києві.
Під час розгляду справи позивач на вимогу суду на підтвердження права власності або права користування земельною ділянкою по вул. М.Закревського, 42-а, в м. Києві надав Договір оренди земельної ділянки від 29.03.2006р., укладений між ТОВ «Континентбуд» та Київською міською радою.
Як вбачається з умов Договору оренди земельної ділянки від 29.03.2006р., земельна ділянка розташована за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського 42-А, була надана в оренду строком на один рік з цільовим призначенням: будівництво, експлуатація та обслуговування торгівельно-розважального комплексу з офісними приміщеннями, наземною та підземною автостоянками.
Цільове призначення спірної земельної ділянки - будівництво, експлуатація та обслуговування торгівельно-розважального комплексу з офісними приміщеннями, наземною та підземною автостоянками також підтверджується матеріалами кадастрової справи № Д-1225, наданої до матеріалів справи Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Крім того, судом встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. у справі № 32/130 було відмовлено в позові ТОВ «Континентбуд» до Київської міської ради про поновлення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 29.03.2006р.
Таким чином, як станом на день звернення позивача до відповідача з заявою про отримання технічних умов, так і станом на день звернення до суду з даним позовом у позивача відсутні документів, що підтверджують право власності або право користування на земельну ділянку по вул. М.Закревського, 42-а, в м. Києві.
Отже, судом встановлено, що позивач не надав всі документи, передбачені п. 4.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
Крім того, технічні умови, що просить видати позивач відповідно до приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є складовими вихідних даних, які надаються для розроблення проектної документації об'єкта будівництва. Лише за наявності розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації на будівництво замовник може отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, за умови подання до уповноваженого органу документів, передбачених чинним законодавством, зокрема копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію (п. 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 N 466).
Згідно із ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування; завдання на проектування. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються в порядку, встановленому статтями 23 і 24 цього Закону. У містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки згідно з місцевими правилами забудови, містобудівним обґрунтуванням можуть визначатися вимоги щодо відрахування коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Вимоги до змісту та форми містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що подаються на затвердження, а також вимоги до змісту і порядку розроблення, погодження, фінансування та затвердження містобудівного обґрунтування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. Строк розроблення і погодження містобудівного обґрунтування, що містить містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, визначається договором і не може перевищувати трьох місяців. Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування після отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки надаються юридичними особами, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію, у п'ятнадцятиденний строк з дня реєстрації відповідного клопотання замовника або уповноваженої ним особи. Перелік осіб, які надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування, встановлюється містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки. При наданні технічних умов враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж знаходиться на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території цієї земельної ділянки. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів поза межами його земельної ділянки, величина пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту зменшується на суму пов'язаних з цим витрат. Побудовані замовником інженерні мережі та/або об'єкти передаються на баланс відповідним підприємствам з їх утримання. Вихідні дані об'єкта містобудування є чинними до завершення будівництва цього об'єкта, але не менше двох і не більше п'яти років. Замовник має право звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а також до осіб, які надали технічні умови, з проханням продовжити строк дії вихідних даних. Рішення про продовження чи непродовження строку дії вихідних даних приймається на підставі мотивованого висновку спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури. Зміни до вихідних даних протягом строку, встановленого частиною дев'ятою цієї статті, можуть вноситися тільки за згодою замовника. Організація розроблення містобудівного обґрунтування, його погодження, а також отримання в інтересах замовника вихідних даних у повному обсязі може здійснюватися на договірних засадах з підприємством, установою чи організацією. Уповноважене підприємство, установа чи організація для виконання своїх функцій від імені замовника має право отримувати від органів влади та підприємств, установ і організацій весь обсяг відповідної містобудівної, топографічної, інженерно-технічної інформації. Порядок надання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Своєчасне підведення магістральних чи інших інженерних мереж до межі земельної ділянки замовника або за згодою замовника - на територію цієї земельної ділянки, а також збільшення їх пропускної спроможності здійснюються власниками цих мереж за договором, укладеним із замовником. У разі невиконання зобов'язань щодо підключення об'єкта до інженерних мереж у встановлений договором строк їх власник несе відповідальність, передбачену законом та договором. У разі відсутності місцевих правил забудови населеного пункту громадяни, які є власниками або користувачами земельних ділянок у селах, селищах та містах районного значення, замість вихідних даних, зазначених у частині другій цієї статті, можуть отримати у відповідному органі містобудування та архітектури будівельний паспорт об'єкта містобудування. Перелік об'єктів містобудування, щодо яких застосовується такий порядок, а також порядок надання будівельного паспорта встановлюються регіональними або місцевими правилами забудови.
Отже, з аналізу норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що отримання технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування здійснюється на стадії одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування, проте з матеріалів справи та пояснень, наданих учасниками судового процесу, вбачається, що позивач просить видати технічні умови на вже збудований об'єкт, що суперечить приписам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 N 466 та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації.
Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів; надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок; надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проекті; окремий об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів.
Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів; здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
З метою реалізації наведених вище, покладених на виконавчий орган Київської міської ряди функцій та повноважень, 02.04.2015р. було прийнято рішення Київради №317/1182 «Про забезпечення недопущення самочинного будівництва та самовільного зайняття земельних ділянок» (далі - Рішення).
Пунктом 1 Рішення визначено акцентовано увагу, в тому числі юридичних осіб, на необхідність неухильного дотримання законодавства у сфері містобудування при здійсненні містобудівної діяльності та забудові територій, а також на те, що відповідно до законодавства, проектування об'єктів будівництва (будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури) без отримання вихідних даних (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови; завдання на проектування тощо) не допускається, самочинно збудовані об'єкти підлягають знесенню, а самовільно зайняті земельні ділянки державної та комунальної власності - звільненню та поверненню власникам за рахунок осіб, які здійснили самочинне будівництво та самовільне зайняття земельних ділянок, особи ж, які вчинили зазначені дії, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 4 Рішення, ПАТ «АК «Київводоканал» зобов'язано забезпечити вжиття заходів стосовно недопущення видачі технічних умов щодо інженерного забезпечення самочинно збудованих об'єктів, зокрема водопостачання, каналізації; самовільного підключення таких об'єктів до інженерних мереж без відповідної проектної документації на будівництво об'єктів та правоустановчих документів на земельні ділянки, на яких здійснено самочинне будівництво об'єктів.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Отже, враховуючи, що позивач всупереч приписам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" просить видати технічні умови на вже збудований об'єкт, а також за відсутності всіх необхідних документів, визначених п. 4.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, та з огляду на наявність рішення Київради від 02.04.2015р. №317/1182 «Про забезпечення недопущення самочинного будівництва та самовільного зайняття земельних ділянок», яке містить пряму заборону ПАТ «АК «Київводоканал» щодо недопущення видачі технічних умов щодо інженерного забезпечення самочинно збудованих об'єктів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають віднесенню на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано: 07.06.2016р.
Суддя А.І. Привалов