"13" червня 2016 р. Справа № 903/554/15
Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши заяву Служби автомобільних доріг у Волинській області про відстрочку виконання рішення суду у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства “Броварське шляхово-будівельне управління №50”, м.Бровари
до Служби автомобільних доріг у Волинській області, м.Луцьк
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, м.Луцьк
про стягнення 5 140 952,81 грн.
за участю представників сторін:
від заявника: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 3/1.6 від 20.01.2016 р.,
від стягувача: не прибув,
від третьої особи: ОСОБА_2 - головний спеціаліст юридичного відділу, дов. № 5-15/4442-33262 від 31.12.2015 р.
Служба автомобільних доріг у Волинській області звернулась до господарського суду з заявою відповідно до якої просить відстрочити виконання рішення суду від 30.06.2015 р. у справі № 903/554/15 за позовом Приватного акціонерного товариства “Броварське шляхово-будівельне управління №50” до Служби автомобільних доріг у Волинській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення 5 140 952,81 грн. до 01.09.2016 р.
Заяву обґрунтовує тим, що на даний час у нього відсутня можливість розрахуватись з вищевказаною сумою боргу, оскільки відсутні кошти на рахунках, а також майно, на яке можливо звернути стягнення на праві власності належить державі, а САД у Волинській області користується ним на праві оперативного управління.
Підтверджує зазначені обставини довідками про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2016 рік; довідкою про зміни до плану асигнувань загального фонду бюджету на 2016 рік; змінами до лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування на 2016 рік; скоригованим планом фінансування дорожнього господарства у 2016 році.
В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав. До матеріалів справи додатково долучив копію ухвали господарського суду Волинської області від 25.05.2016 р. у справі № 903/680/14 р. відповідно до якої задоволено заяву Служби автомобільних доріг у Волинській області про відстрочку виконання рішення суду, копії платіжних доручень № 2 від 03.12.2015 р., № 1 від 24.11.2015 р. по сплаті боргу, копію заяви ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» № 126 від 25.05.2016 р. про примусове виконання рішення суду (наказ господарського суду Волинської області від 28.07.2015 р. № 903/554/15-1).
Представник третьої особи - Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області підтвердила факт перебування наказу господарського суду Волинської області від 28.07.2015 р. № 903/554/15-1 на виконанні.
Стягувач - Приватне акціонерне товариство “Броварське шляхово-будівельне управління №50” явку представника в судове засідання не забезпечив, письмових пояснень-заперечень на адресу суду не надав, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Заслухавши пояснення представника заявника та третьої особи, дослідивши наявні матеріали по справі, судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Волинської області від 30.06.2015р. у справі №903/554/15 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Броварське шляхово-будівельне управління №50”, пред'явлені до Служби автомобільних доріг у Волинській області задоволено та вирішено стягнути з Служби автомобільних доріг у Волинській області на користь Приватного акціонерного товариства “Броварське шляхово-будівельне управління №50” 5 140 952,81грн. заборгованості, в т.ч.: інфляційних втрат - 4 644 918,39грн. та 3% річних - 496 034,42грн. та 73 080,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
На виконання рішення суду було видано наказ №903/554/15-1 від 28.07.2015р., який на підставі заяви ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» № 126 від 25.05.2016 р. пред'явлено для примусового виконання до Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області.
Посилаючись на неможливість на даний час виконати рішення суду та сплатити присуджені до стягнення суми, що пов'язується із відсутністю коштів на рахунках, а також майна, на яке можливо звернути стягнення, оскільки на праві власності воно належить державі, а САД у Волинській області користується ним на праві оперативного управління, боржник звернувся до суду з відповідною заявою про відстрочку виконання рішення у справі №903/554/15 до 01.09.2016 року.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право відстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Положеннями пунктів 7.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із наступними змінами та доповненнями) визначено, що господарський суд на підставі ст. 121 ГПК України має право за заявою сторони або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Пленум Верховного Суду України у п.10 Постанови від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зауважив, що при вирішенні заяви сторони про відстрочку виконання рішення, зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання рішення суду.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець та вищі судові інстанції у будь-якому випадку пов'язують можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
За результатами розгляду заяви та долучених до неї документів судом було встановлено, що Служба автомобільних доріг у Волинській області є бюджетною організацією, яка фінансується з Державного бюджету України. Як утримувач бюджетних коштів бере бюджетні зобов'язання та провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Кошти Державного бюджету України надходять на реєстраційні рахунки Служби автомобільних доріг у Волинській області, відкриті заявником в Управлінні державної казначейської служби України у Волинській області, та відповідно до Порядку використання коштів Державного бюджету України використовуються за основним напрямками її діяльності.
Отже, власником грошових коштів, які знаходяться на рахунках заявника є держава Україна в особі Укравтодору, який і є розпорядником коштів з державного бюджету. Державним казначейством заблоковано рух коштів по рахунках Служби автомобільних доріг у Волинській області.
Згідно листа Державного агентства автомобільних доріг України № 618/1/6.1-11 від 30.03.2016 року Службі автомобільних доріг виділено 140 112,8 тис. грн. на поточні видатки (КЕКВ 2281) - поточний ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, з яких 58 227,5 тис. грн. на оплату робіт з поточного середнього ремонту, прийнятих у 2016 році; 81 885,3 тис. грн. на оплату робіт з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання, прийнятих у 2016 році. Щодо капітальних видатків (КЕКВ 3210), в т.ч. на погашення кредиторської заборгованості, бюджетних коштів не передбачено.
Представником боржника у судовому засіданні повідомлено, що САД направлено листи до Державного агентства автомобільних доріг України з проханням посприяти у виділенні фінансування на погашення кредиторської заборгованості.
Згідно платіжних доручень № 1 від 24.11.2015 року та № 2 від 03.12.2015 року боржником повністю погашено суму основного боргу за договором 03.1/17підряду на виконання робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін), км.478+000 - км 482 +100 від 27.07.2014р.
Із зазначених в заяві доводів та поданих доказів на їх обґрунтування судом встановлено, що підприємством вживаються передбачені законом заходи для виконання рішення суду; Служба автомобільних доріг у Волинській області є єдиною організацією, яка фінансує виконані роботи на дорогах загального користування, а негайне вжиття заходів примусового виконання рішення суду неминуче призведе до неможливості розрахунків з підрядниками, зупинення виконання необхідних заходів по ліквідації ямковості, яка викликає аварійні ситуації, і як наслідок, завдає шкоди майну, життю та здоров'ю громадян. Арешт коштів призводить до заборгованості перед бюджетом, працівниками, підрядниками, нарахування пені та недобору поповнення в держбюджет.
Доводи, наведені заявником, а саме: те, що Служба автомобільних доріг у Волинській області є бюджетною організацією, яка фінансується з Державного бюджету України на підставі кошторису; боржником виконано рішення суду в частині сплати основного боргу; до Державного агентства автомобільних доріг України відповідачем направлено лист з проханням надати додаткові кошти для виконання рішення суду підтверджено належними доказами, оцінені судом у сукупності, достатні для висновку про наявність обставин, що ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення суду і даний випадок може розцінюватись як винятковий.
Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення заяви та відстрочення виконання рішення господарського суду Волинської області від 30.06.2015р. у справі №903/554/15 до 01.09.2016 р.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву Служби автомобільних доріг у Волинській області задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 30.06.2015р. у справі №903/554/15 до 01.09.2016 р.
Суддя В.А.Пахолюк