13 червня 2016 року Справа № 904/10031/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого),
Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргуSTEEL EUROTRADE CORPORATION LIMITED, London, Great Britain
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року
у справі Господарського суду № 904/10031/13 Дніпропетровської області
за позовом STEEL EUROTRADE CORPORATION LIMITED, London, Great Britain
до ТОВ "Наукова виробничо-комерційна фірма "Вест-Пром"
про стягнення грошових коштів
подана STEEL EUROTRADE CORPORATION LIMITED, London, Great Britain (далі - скаржником) касаційна скарга на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у справі №904/10031/13 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При цьому, розмір судового збору у випадку подання касаційної скарги у справі, судовий збір за подання позову в якій було сплачено до 01.09.2015 року, розраховується виходячи із суми судового збору, сплаченого при поданні позову, та не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок судового збору, визначених Законом України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, що узгоджується з роз'ясненнями згідно з пунктом 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12.11.2015 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до відповідача у грудні 2013 року), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" №5515-VI від 06.12.2012 року, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 року становив 1 147 грн. Отже, за подання позивачем позову про стягнення з відповідача 6 702 225 доларів США як 100% передоплати за контрактом на поставку товару №SET/WP-01 від 03.04.2013 року підлягав сплаті судовий збір в розмірі 68 820 грн. (1 147 грн. * 60).
Як вбачається зі змісту резолютивної частини касаційної скарги від 28.04.2016 року, позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 11.04.2016 року, якою скасовано рішення суду першої інстанції від 08.01.2014 року про задоволення позовних вимог на суму 6 702 225 доларів США та прийнято нове рішення про відмову в позові, а рішення місцевого господарського суду від 08.01.2014 року залишити без змін. Відтак, звертаючись до Вищого господарського суду України зі зазначеною касаційною скаргою у квітні 2016 року, позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 82 584 грн. (1 147 грн. * 60 * 120%).
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням підприємства, установи чи організації, та відсутність у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення (розстрочення) такої сплати.
Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
З матеріалів касаційної скарги від 28.04.2016 року вбачається, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувану постанову апеляційного суду у встановленому порядку та розмірі, при цьому, подано заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі судом касаційної інстанції, обґрунтоване важким фінансовим становищем скаржника на момент звернення до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду від 11.04.2016 року у даній справі.
Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у даній справі, колегія суддів касаційного суду не знаходить підстав для задоволення заяви STEEL EUROTRADE CORPORATION LIMITED, London, Great Britain від 28.04.2016 року про відстрочення сплати судового збору, оскільки в порушення положень статей 33, 34 ГПК України доказів на підтвердження складного фінансового становища підприємства станом на момент подання касаційної скарги скаржником не наведено.
При цьому, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2015 року у даній справі, позивач також подавав заяву про відстрочення сплати судового збору в розмірі 82 584 грн., яку було задоволено ухвалою Вищого господарського суду України від 14.01.2016 року із зобов'язанням скаржника надати до початку засідання суду касаційної інстанції докази належної сплати суми судового збору (том 2, а.с. 15 - 16).
Однак, до початку судового засідання від 26.01.2016 року позивач судовий збір не сплатив, а його представник Колошин В.П. до розгляду справи по суті заявив усне клопотання про надання заявнику касаційної скарги додаткового часу для сплати відстроченої суми судового збору, що стало підставою для відкладення розгляду справи на іншу дату ухвалою Вищого господарського суду України від 26.01.2016 року (том 2, а.с. 31 - 32).
Колегія суддів касаційного суду зазначає, що частиною 3 статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. При цьому, положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожному гарантовано право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Відтак, зловживання стороною процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги зазначених Конвенції і Кодексу.
З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє STEEL EUROTRADE CORPORATION LIMITED, London, Great Britain у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у справі №904/10031/13.
За таких обставин, касаційна скарга позивача не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 1113 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись статтею 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Відмовити STEEL EUROTRADE CORPORATION LIMITED, London, Great Britain у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у справі №904/10031/13.
2. Касаційну скаргу STEEL EUROTRADE CORPORATION LIMITED, London, Great Britain на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у справі №904/10031/13 повернути скаржнику.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді С.В. Куровський
Н.Г. Ткаченко