Ухвала
іменем україни
07 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 10 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012150000000071, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дубляни Самбірського району Львівської області, котрий мешкає у АДРЕСА_1 , у силу ст. 89 КК такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК;
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
Згідно із зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 212 КК до покарання у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк 3 роки та з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
Вирішено питання щодо судових витрат у кримінальному провадженні.
У касаційній скарзі захисник просить зазначені судові рішення скасувати, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 212 КК закрити. Посилається на неправильну кваліфікацію дій засудженого, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження наявності суб'єктивної сторони складу інкримінованого ОСОБА_6 злочину. Вказує на те, що дії засудженого необхідно кваліфікувати, як службову недбалість за ознакою спричинення тяжких наслідків, оскільки несплата податків без наявності умислу не утворює складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 обіймаючи посаду директора ТОВ «Торгівельно-виробниче підприємство «Львівській автонавантажувач», тобто будучи службовою особою відповідальною за організацію фінансово-господарської діяльності підприємства, бухгалтерського та податкового обліку, повноту нарахування і своєчасність оплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни, шляхом заниження бази та об'єкту оподаткування, у листопада 2009 року умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 2 054 102 грн, податку на прибуток підприємств в сумі 2 567 629 грн, а всього податків на загальну суму 4 624 731 грн,що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Дане кримінальне правопорушення ОСОБА_6 вчинив за наступних обставин.
Так, 19 листопада 2009 року ОСОБА_6 шляхом укладення договорів купівлі-продажу з ТОВ «Укравтонавантажувач» реалізував нежитлові приміщення, які належали очолюваному ним підприємству і знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: корпусу № 12 літ. «А-4», позначених в технічній документації під №№ 53, 54 загальною площею 1 409,7 кв.м. за ціною 110 000 грн, а також №№ 55, 56, 57 загальною площею 7 993,5 кв.м. за ціною 650 000 грн, в той час, як згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого ОКП ЛОР «БТІ» загальна вартість вказаних об'єктів нерухомості на момент вчинення правочинів складала 13 084 617 грн. У рахунок оплати за реалізовані об'єкти нерухомості ОСОБА_6 отримав від ТОВ «Укравтонавантажувач» чотири автонавантажувачі загальною вартістю 660 000 грн, а також плату використаної ТОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач» електроенергії в сумі 145 631,99 грн. При цьому, ОСОБА_6 достовірно знав, що вищевказані товарообмінні операції проводить за заниженими та економічно необґрунтованими цінами, нижчими звичайних цін, оскільки на момент реалізації приміщень ринкової вартості вказаних об'єктів не визначив, і не визначив справедливої звичайної ціни у відповідності до вимог податкового законодавства, що призвело до заниження ним бази оподаткування з податку на додану вартість та об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємству у відповідному звітному періоді.
Зокрема, ОСОБА_6 , будучи в зазначений період єдиною службовою особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подачу достовірних даних в документах податкової звітності ТОВ «ТВП Львівський автонавантажувач», занизив базу оподаткування з податку на додану вартість в сумі 12 324 617 грн та в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року задекларував податкові зобов'язання товариства лише в сумі 151 387 грн, що призвело до заниження до сплати податку на додану вартість в сумі 2 054 102 грн. Також, знизив валовий дохід ТОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач» та об'єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств у звітному періоді, і в декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік відобразив такий дохід лише в сумі 6 281 836 грн, що призвело до заниження до сплати податку на прибуток підприємств в сумі 2 567 629 грн.
Крім цього, ОСОБА_6 , будучи в період 2009 року службовою особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач», готуючись до вчинення та з метою приховання вчиненого ним злочину, оприбуткував придбані у травні 2009 року нежитлові приміщення, які в листопаді 2009 року реалізував за заниженими цінами, на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», хоча мав обліковувати їх на рахунку 28 «Товар», оскільки не використовував їх у господарській діяльності впродовж 365 днів, та мав би кваліфікувати їх як придбаний та в подальшому реалізований товар.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечила проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Отже, касаційний суд при касаційному розгляді виходить із обставин кримінального провадження, встановлених судами.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК та кваліфікацію його дій за даною нормою кримінального закону судамипершої та апеляційної інстанцій зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що всудових рішеннях наведено докладні мотиви.
Зокрема, висновок про доведеність умислу ОСОБА_6 саме на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) в особливо великих розмірах, суд правильно зробив на підставі показань самого засудженого, який не заперечував, що свідомо продав приміщення за заниженою ціною ніж за справедливою звичайною ціною та був обізнаний щодо своїх повноважень та відповідальності, як директора підприємства; даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ОКП ЛОР «БТІ», котрими встановлено загальну вартість реалізованих об'єктів на суму 13 084, 617 грн, даними наданими ПП «Центр ринкових досліджень» щодо ринкової вартості реалізованихОСОБА_6 нежитлових приміщень, а також відомостями щодо результатів проведеної перевірки ДПІ у Яворському районі Львівської області в ТОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач».
Отже, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора ТОВ «ТВП «Львівській автонавантажувач», тобто будучи службовою особою відповідальною за організацію фінансово-господарської діяльності підприємства, бухгалтерського та податкового обліку, повноту нарахування і своєчасність оплати податків, зборів (обов'язкових платежів) достеменно знаючи, що справедлива звичайна вартість реалізованих ним об'єктів нерухомості є значно вищою, свідомо укладав договори купівлі-продажу цих нежитлових приміщень за заниженою ціною з метою ухилитися від сплати податків в особливо великому розмірі, шляхом штучного зниження бази оподаткування з податку на додану вартість, валового доходу ТОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач» та об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств у звітному періоді.
З огляду на наведене, висновки суду про наявність умислу в діях ОСОБА_6 на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) в особливо великих розмірах є обґрунтованими, а тому кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 212 КК є правильною.
Доводи захисника, які є аналогічні доводам його апеляційної скарги, у тому числі й щодо необхідності перекваліфікації дії ОСОБА_6 на ст. 367 КК були предметом перевірки судом апеляційної інстанції, правомірно визнані безпідставними, і ці висновки належним чином умотивовані.
Покарання засудженому ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненогозлочину, даних про його особу та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а тому є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
При розгляді скарги захисника суд апеляційної інстанції перевірив його доводи щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, належним чином вмотивував своє рішення і обґрунтовано залишив скаргу без задоволення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
З огляду на те, що закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, істотних порушень кримінального процесуального закону не встановлено, то касаційна скарга захисника ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів
Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 10 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3