08 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоМартинюка В.І.,
суддів: Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.,
Завгородньої І.М., Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення індексу інфляції та відсотків від простроченої суми заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на додаткове рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року,
У серпні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, у якому просив стягнути на рахунок індексації стягнутих з простроченням сум, 229 грн 59 коп. та 10 % від прострочених сум помісячно у розмірі 8 824 грн 50 коп.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у рахунок індексації заявленої простроченої суми боргу 229 грн 64 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2015 року рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року у частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_7 10 % від простроченої суми (залишку боргу) станом на перше число щомісячно починаючи з 01 вересня 2011 року по 01 травня 2012 року у розмірі 8 824 грн 50 коп. скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 10 % від простроченої суми станом на перше число щомісячно починаючи з 01 вересня 2011 року по 01 травня 2012 року у розмірі 865 грн 05 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області в частині стягнення на користь ОСОБА_6 з державного бюджету в рахунок повернення судових витрат 12 грн 37 коп. скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 у рахунок повернення судових витрат 243 грн 60 коп.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2015 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2015 року залишено без змін.
11 березня 2015 року до апеляційного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення, яким вирішено питання щодо розподілу судових витрат у загальному розмірі 365 грн 40 коп., з яких судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп. за подання позовної заяви від 05 вересня 2014 року та 121 грн 80 коп. за подання апеляційної скарги.
Додатковим рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року заяву ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 у рахунок повернення судових витрат 121 грн 80 коп. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена частково.
За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Задовольняючи частково вимоги заяви, суд апеляційної інстанції посилався на те, що питання стягнення судових витрат за подання позовної заяви вже вирішено судовими рішеннями.
Судом встановлено, що 08 серпня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_7, який є інвалідом ІІ групи, про стягнення з останнього майнової шкоди та сплатив судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп., про що свідчить копія квитанція (а. с. 1, т. 1).
05 вересня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до того ж суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення з нього майнової шкоди та сплатив судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп., про що свідчить оригінал квитанції, що міститься на 1-му аркуші 2-го тому.
10 листопада 2014 року ОСОБА_6 звернувся до того ж суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення з нього майнової шкоди. Квитанції про сплату судового збору за подачу цієї позовної заяви матеріали справи не містять.
Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2014 року вказані справи об'єднані в одне провадження (а. с. 2. т. 3).
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року в частині питання розподілу судового збору на користь позивача з Державного бюджету України стягнуто 12 грн 37 коп.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2015 року рішення місцевого суду в частині стягнення на користь ОСОБА_6 із державного бюджету в рахунок повернення судових витрат 12 грн 37 коп. скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 у рахунок повернення судових витрат 243 грн 60 коп.
Тобто, судовим рішенням вирішено питання розподілу судових витрат за подачу позовної заяви від 08 серпня 2014 року, про що також свідчить відсутність оригіналу квитанції про сплату судового збору, а наявна лише її копія.
Таким чином, апеляційний суд помилково визначив, що квитанція про сплату судового збору за подання позовної заяви від 08 серпня 2014 року в матеріалах справи відсутня, що спростовується наявністю її копії на 1-му аркуші 1-го тому (квитанція № 0.0.286013448.1). Доказів того, що суд постановив ухвалу про повернення зазначеного судового збору, матеріали справи не містять. Про невирішення питання про повернення судового збору за подання позовної заяви від 05 вересня 2014 року свідчить наявність оригіналу квитанції на 1-му аркуші 2-го тому (квитанція № 0.0.294055352.1). Тобто ОСОБА_6 сплачено 487 грн 20 коп. судового збору, а відшкодовано лише 243 грн 60 коп. Щодо іншої частини судового збору питання не вирішено.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві − пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.
Оскільки обставини справи не потребують додаткової перевірки, то відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право частково скасувати додаткове рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення.
Керуючись ст. ст. 333, 336, 341, 343, 344, 346, 347, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Додаткове рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року у частині відмови у задоволенні заяви про компенсацію судового збору у розмірі 243 грн 60 коп. скасувати.
Ухвалити у цій частині нове рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 в рахунок повернення судового збору 243 грн 60 коп.
В іншій частині додаткове рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.І. Мартинюк
Судді: О.І. Євтушенко
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко
О.М. Ситнік