У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоМартинюка В.І., суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.,Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Полтавської області від 26 листопада 2015 року, в с т а н о в и л а: У червні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що 29 грудня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційного банку «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»; банк), та відповідачем ОСОБА_6 укладено кредитний договір № PLRMAN02004297, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 26 550,45 доларів США на купівлю автомобіля строком до 27 грудня 2013 року, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами ануїтетними щомісячними платежами в строки і порядку, встановлені договором. За умовами вказаного договору відповідач передав у заставу банку рухоме майно - автомобіль Great Wall, рік випуску 2006, тип легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_2. Крім того, на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_7 укладено договір поруки № PLRMAN02004297/1, відповідно до умов якого поручитель зобов'язалася нести солідарну відповідальність перед кредитором за виконання боржником обов'язків за кредитним договором. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 05 червня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 21 750,58 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 10 614,32 доларів США; заборгованість за процентами за користування кредитом - 6 084,48 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 5 051,78 доларівСША, яку позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 лютого 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 29 грудня 2006 року № PLRMAN02004297 у розмірі 18 998,94 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 10 614,32 доларів США; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 6 084,48 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором - 2 300,14 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено. Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 26 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, забезпечених порукою, не здійснював погашення щомісячних платежів, у зв'язку із чим утворилась заборгованість. Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення суми основного боргу за кредитом та процентами за його користування як таких, що заявлені в межах строку позовної давності. Розглядаючи спір в частині вимог про стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що до вказаних вимог слід застосувати положення ст. 258 ЦК України щодо спеціального строку позовної давності, у зв'язку із чим дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2011 року, яке набрало законної сили, стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 327,41 доларів США станом на 05 серпня 2010 року за рахунок предмета застави. Звернуто стягнення на предмет застави шляхом продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу від імені заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Встановивши, що рішення суду про стягнення заборгованості у встановленому законом порядку боржником не виконано, апеляційний суд вважав, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, та, врахувавши, що такі вимоги позивачем не заявлялися, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна. Статтями 213, 214, 316 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Вимоги до рішення суду апеляційної інстанції викладені у ст. 316 ЦПК України. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини. Вказаним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає. Судом установлено, що 29 грудня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_6 укладено кредитний договір № PLRMAN02004297, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 26 550,45 доларів США на купівлю автомобіля строком до 27 грудня 2013 року, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами ануїтетними щомісячними платежами в строки і порядку, встановлені договором. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29 грудня 2006 року між банком та відповідачем укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до умов якого відповідач передав у заставу банку автомобіль GreatWall, рік випуску 2006, тип легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_2. Крім того, на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_7 укладено договір поруки № PLRMAN02004297/1, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався нести солідарну відповідальність перед кредитором за виконання боржником обов'язків за кредитним договором. Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2011 року, яке набрало законної сили, стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 327,41 доларів США станом на 05 серпня 2010 року за рахунок предмета застави. Звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки «Great Wall», модель Hover, рік випуску 2006, тип легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_6, шляхом продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу від імені заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2012 року звернуто стягнення на предмет застави для задоволення грошових вимог за кредитним договором у розмірі 135 693 гривні 42 копійки станом на 08 травня 2012 року. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2012 року роз'яснено рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2012 рокущодо порядку його виконання, а саме: наявності права ПАТ КБ «ПриватБанк» вимагати передачу в заклад банку шляхом вилучення у відповідача належного йому на праві власності автомобіля марки «GreatWall», рік випуску 2006, тип легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 з правом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також права вимагати надання ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. У ст.611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Як роз'яснено у п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (із змінами та доповненнями) (далі - Постанова), задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена. Таким чином, виходячи із системного аналізу ст. ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року (справа № 6-1206цс15). Ухвалюючи рішення, апеляційний суд викладеного не врахував та помилково вважав, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України. Разом із цим рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2013 року кредитним інспектором ПАТ КБ «ПриватБанк» складено акт приймання автомобіля. Того ж дня державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавської міського управління юстиції складено акт опису й арешту майна - предмета застави. Згідно з висновком експерта від 25 вересня 2013 року ринкова вартість заставного транспортного засобу на дату оцінки складає 66 000 гривень. Згідно з довідкою-рахунком ТОВ «Білар» від 28 листопада 2013 року ОСОБА_8 продано і видано легковий універсал «Great Wall», рік випуску 2006, тип легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_2, вартістю 66 000 гривень. Відповідно до інформації від 04 грудня 2014 року виконавче провадження закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення). Стягуючи солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 05 червня 2014 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що остання підлягає стягненню із застосуванням строку позовної давності щодо вимог по пені, та врахувавши, що погашення кредиту за рахунок примусової реалізації предмета застави відбулось 29 листопада 2013 року, не з'ясував залишок розміру заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню. Оскільки для ухвалення законного і обґрунтованого рішення необхідно встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 лютого 2015 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 26 листопада 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. ГоловуючийВ.І. Мартинюк Судді:О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік