іменем україни
30 травня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Остапчука Д. О., АмелінаВ. І., Євтушенко О. І.,
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» про визнання недійсним пунктів за депозитними договорами та стягнення відсотків по банківським вкладам, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представника ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року,
У березні 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з указаним позовом, у якому зазначали, що 09 жовтня 2013 року між ОСОБА_7 та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Південний» (далі - ПАТ АБ «Південний») було укладено договори строкових банківських вкладів № № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на суму 35 625 грн та 100 тис. грн відповідно. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 вони як спадкоємці останнього звернулися до банку із заявою про повернення їм вкладів та нарахованих процентів. 17 січня 2015 року кожному із позивачів виплачено по 75 907 грн 41 коп. депозитних вкладів з урахуванням відсотків, нарахованих до дня смерті вкладника. Загальна сума невиплати за двома депозитними вкладами склала 15 436 грн 18 коп.
Відмовляючи їм у нарахуванні відсотків за вкладом після смерті вкладника, банк послався на п. п. 1.3, 5.2 договорів банківського вкладу, якими передбачено, що банк припиняє своє зобов'язання з нарахування відсотків на депозитний вклад у зв'язку із смертю вкладника.
Вважаючи таку відмову незаконною, з урахуванням уточнень позивачі просили визнати недійсними пункти 1.3, 5.2 договорів банківського строкового вкладу від 09 жовтня 2013 року № № НОМЕР_1 та НОМЕР_2; стягнути з банку на їх користь по 5 521 грн 45 коп. на кожного процентів за договором банківського строкового вкладу від 09 жовтня 2013 року № НОМЕР_2 та по 2 196 грн 64 коп. на кожного - за договором банківського строкового вкладу від 09 жовтня 2013 року № НОМЕР_1; вирішити питання про витрати на правову допомогу.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ АБ «Південний» на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 5 521 грн 45 коп. на кожного процентів за договором банківського строкового вкладу від 09 жовтня 2013 року № НОМЕР_2 та по 2 196 грн 64 коп. на кожного - за договором банківського строкового вкладу від 09 жовтня 2013 року № НОМЕР_1.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представник ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду просять скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представника ОСОБА_6 необхідно відхилити з огляду на наступне.
Статтею 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Судами встановлено, що 09 жовтня 2013 року між ПАТ АБ «Південний» та ОСОБА_7 було укладено договори строкових банківських вкладів № № НОМЕР_1 та НОМЕР_2, відповідно до умов яких останній передав, а банк прийняв вклади у розмірі 35 625 грн та 100 тис. грн відповідно зі строком повернення 09 листопада 2014 року з виплатою вкладнику відсотків за процентною ставкою, встановленою п. 1.3 договорів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.
Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кузнецовою О. С. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожній окремо видано свідоцтва про право на спадщину за законом, яка в тому числі складається з грошового внеску, з належними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходиться у ПАТ АБ «Південний» на поточному рахунку № НОМЕР_3 сумі 151 814 грн 82 коп.
Згідно з листа ПАТ АБ «Південний» від 25 лютого 2015 року позивачам відмовлено у виплаті відсотків за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 17 січня 2015 року на підставі п. п. 1.3, 5.2 договорів.
За змістом ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Пунктами 3.3, 3.4 Глави З Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, передбачено, що банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу (депозиту) у розмірі, який установлюється в договорі банківського вкладу (депозиту).
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до п. п. 1.3, 5.2 договорів у разі отримання банком інформації про смерть вкладника банк припиняє нарахування процентів з дня припинення дії договору. Договір припиняє дію у разі смерті вкладника. Датою припинення договору вважається день смерті вкладника.
Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що оспорювані пункти договорів не суперечать чинному законодавству, принципу свободи договору, закріпленого ст. ст. 3, 6 ЦК України, тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Такі висновки апеляційного суду ґрунтуються на законі та відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи касаційної скарги про те, що смерть вкладника не може бути підставою для припинення нарахування відсотків на вклад за депозитним договором, а п. п. 1.3, 5.2 договорів суперечать принципу добросовісності - безпідставні, а висновки з цього приводу, зроблені апеляційним судом, ґрунтуються на встановлених у суді обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.
Доводи касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права - безпідставні, на законність та обгрунтованість ухваленого у справі рішення апеляційного суду не впливають.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представника ОСОБА_6 відхилити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Д. О. Остапчук
В. І. Амелін
О. І. Євтушенко