06 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівСлободянюк С.В., Левенця Б.Б.,
при секретаріГоін В.С.
за участю: представника позивача Передереєва В.Г.,
відповідача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2012 року
У справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2012 року позов задоволено./а.с. 80-84/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не враховано те, що реальне виконання рішення суду призведе до подвійного стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки. Також зазначила, що судом не враховано, що якщо зобов'язання забезпечується кількома поручителями за різними договорами поруки, останні не несуть солідарної відповідальності, а стягнення повинно відбуватись з кожного окремо. / правова позиція ВСУ від 11.02.2015 р. у справі №6-35цс15/ З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.
В процесі розгляду справи апеляційним судом, апелянт ОСОБА_6 фактично змінила вимоги апеляційної скарги, визнавши визначену рішенням суду першої інстанції заборгованість, однак вказувала на відсутність визначеної судом першої інстанції початкової ціни предмету іпотеки.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та апелянта, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з ухваленням нового рішення на підставі наступного.
№ справи 02/2-407/12
№ апеляційного провадження:22-ц/796/5488 /2016
Головуючий у суді першої інстанції: Куренков Є.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Судом встановлено, що 27.12.2007 року між ПАТ КБ «Прават-Банк» та ОСОБА_6 укладено договір про іпотечний кредит № К2840І0000004363, відповідно до якого позивач надав відповідачці кредит в сумі 606000 гривень 00 копійок для придбання у власність окремої квартири №271 за договором купівлі-продажу №3709 від 27.12.2007 року, розташованої в м. Києві по вул. Драгоманова, 1 Г, строком на 20 років, тобто з 27.12.2007 року по 27.12.2027 року зі сплатою за користування кредитними коштами 15% річних, що підтверджується копією зазначеного договору / а. с. 22- 26/.
Згідно договору поруки №К2840І0000004363/1 від 27.12.2007 року ОСОБА_8 взяла на себе солідарне зобов'язання перед банком і відповідачкою на підставі договору про іпотечний кредит № К2840І0000004363 від 27.12.2007 року / а. с. 9-10/.
Згідно договору поруки №К2840І0000004363 від 27.12.2007 року ОСОБА_7 взяла на себе солідарне зобов'язання перед банком і відповідачкою на підставі договору про іпотечний кредит № 284010000004363 від 27.12.2007 р. / а.с.11-12/
Згідно із розрахунком заборгованості від 06.10.2010 року, який проведений позивачем сума заборгованості за кредитом становить 6043, 33 грн., заборгованість по відсотках становить 6796, 46 грн., сума заборгованості по прострочених відсотках становить 343 236, 91 грн., пеня в сумі 171 881, 45 грн., а всього: 1 125 890, 89 грн. / а. с. 8/.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з вимог ст.ст. 526, 530, 611 ЦК України про те, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається та ч. 1, 3 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» про те, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Встановивши наявну заборгованість ОСОБА_6 у розмірі 1 125 890, 89 грн., суд першої інстанції прийшов до висновку про солідарне стягнення з ОСОБА_6 та поручителів ОСОБА_7, ОСОБА_8 зазначеної заборгованість, та у рахунок її погашення також прийшов до обґрунтованого висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Однак, постановляючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, суд першої інстанції не вказав початкову ціну предмета іпотеки.
Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки: опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Всупереч вказаній нормі, судом першої інстанції не вказана початкова ціна предмета іпотеки.
Відповідно до Іпотечного договору від 27.12.2007 року, а саме п. 1.3.2. оціночна вартість предмету іпотеки становить 810 000, 00 гривень. /а.с.13 зворот/
Таким чином, зважаючи на викладене та позицію сторін у справі, а саме те, що апелянт визнала позовні вимоги, однак просила суд врахувати оціночну вартість предмета іпотеки, що судом першої інстанції не зазначено, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині вказівки на оціночну вартість предмета іпотеки у відповідності до укладеного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2012 року - задовольнити частково.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2012 року -змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини наступним чином:
«У рахунок погашення заборгованості у розмірі 1125890 гривень 89 копійок звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_10, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки у розмірі 810 000, 00 гривень.»
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: