07 червня 2016 року Справа № 5/192/06
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі Косінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
кредитори:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю “Кіфа”, 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 117,
2) Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, 54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 55-е,
3) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, 54000, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 117,
4) Заводський районний центр зайнятості, 54010, м. Миколаїв, вул.6-та Поперечна, 32,
5) Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, 54056, АДРЕСА_1,
6) ОСОБА_3, 54000, АДРЕСА_2,
7) Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, 54055, АДРЕСА_2,
8) Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”, 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, офіс № 147, адреса для листування: 54058, АДРЕСА_3,
9) Закрите акціонерне товариство “Бавовнопрядильна фабрика”, 79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 188,
10) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті ОСОБА_5, 54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, б. 41, к. 23а,
11) Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, 54029, м. Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2-а,
боржник: Акціонерне товариство відкритого типу “Фірма “АУРА”, 54055, м. Миколаїв, вул. Млинова, 21, ідентифікаційний код 00307402,
розпорядник майна: арбітражний керуючий ОСОБА_6 (свідоцтво № 1569 від 24.07.2013), 54008, АДРЕСА_4,
керуючий санацією: голова правління боржника ОСОБА_7, 54056, АДРЕСА_1,
про банкрутство,
за участю представників учасників процесу:
від кредиторів:
2) УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва: ОСОБА_8 - довіреність № 4921/07 від 16.03.2016,
4) Заводського РЦЗ: ОСОБА_9 - довіреність № 06-332/01 від 01.03.2016,
6) ОСОБА_3: ОСОБА_10 - довіреність від 29.01.2015 за № 41,
7) ФОП ОСОБА_4: ОСОБА_10 - довіреність від 29.01.2015 за № 43,
8) ТОВ “ФК “Приватні інвестиції”: ОСОБА_11 - довіреність № 217 від 04.02.2016; ОСОБА_5 - довіреність № 281 від 10.02.2016,
10) ВВД ФСС НВВ та ПЗУ у місті ОСОБА_5: ОСОБА_12 - доручення № 4 від 04.01.2016,
від інших кредиторів: не з'явилися,
від боржника: ОСОБА_13 - довіреність № 07 від 18.07.2013,
розпорядник майна: арбітражний керуючий ОСОБА_6,
керуючий санацією: голова правління боржника ОСОБА_7,
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2016 було задоволено клопотання розпорядника майна ОСОБА_14 товариства відкритого типу (АТВТ) “Фірма “АУРА” - арбітражного керуючого ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6П.) за вих. № 1034-09/16 від 07.04.2016; призначено збори кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” на 29 квітня 2016 року за місцезнаходженням боржника; зобов'язано розпорядника майна повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення у відповідності зі ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно) (далі - Закон про банкрутство); розгляд справи відкладено на 07 червня 2016 року о 12 год. 00 хв.; приписано розпоряднику майна надати суду докази утворення комітету кредиторів (протоколи зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів), винесення на його обговорення плану санації боржника, результати його розгляду (ч. 9 ст. 53 Закону про банкрутство); явку розпорядника майна визнано обов'язковою.
Усі учасники провадження у даній справі належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (Т. 23, а. с. 88, 90-122).
05.05.2016 від керуючого санацією АТВТ “Фірма “АУРА” до господарського суду надійшло клопотання за вих. № 5/192/06-з/1 від 04.04.2016 про внесення змін до реєстру вимог кредиторів, затверджених ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 по справі № 5/192/06, з доданими до нього документами - ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2014 у справі 15/52/2012/5003 та постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2011 у справі 1-4-5-32-24-2/136-03-5080 (Т. 23, а. с. 132-146).
Так, у своєму клопотанні, з посиланням на ч. ч. 8, 9 ст. 53, ч. ч. 1, 4 ст. 16 Закону про банкрутство та правові позиції Вищого господарського суду України у вищевказаних справах, керуючий санацією просить суд прийняти ухвалу (окремий процесуальний документ), якою внести зміни до ухвали Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 у справі № 5/192/06:
1) шляхом заміни в п. 1.1. затвердженого судом реєстру вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” кредитора першої черги, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника - Публічне акціонерне товариство “Кредобанк” (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78) із сумою визнаних вимог 399 587,70 грн., із яких 347 032,90 грн. - основний борг та 52 554,80 грн. - пеня штраф, - правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, офіс № 147, код ЄДРПОУ 37356981) із сумою кредиторських вимог 1 983 342,14 грн. - основний борг, які забезпечені заставою майна боржника;
2) шляхом заміни в п. 2.4 затвердженого судом реєстру вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” кредитора другої черги - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заводському районі м. Миколаєва із сумою визнаних вимог 128 540,37 грн. - основного боргу, правонаступником - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті ОСОБА_5 (ідентифікаційний код 38790569) із сумою кредиторських вимог 128 540,37 грн. - основного боргу;
3) шляхом заміни в п. 3.1 затвердженого судом реєстру вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” кредитора третьої черги - Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва із сумою кредиторських вимог 110 112,58 грн. основного боргу, правонаступником - Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 39503170) із сумою кредиторських вимог 110 112,58 грн. - основного боргу;
4) шляхом заміни в п. 6.9 затвердженого судом реєстру вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” кредитора шостої черги - Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва із сумою кредиторських вимог 127 442,80 грн. - штраф, пеня, правонаступником - Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 39503170) із сумою кредиторських вимог 127 442,80 грн. - штраф, пеня;
5) шляхом заміни затвердження загальної суми реєстру вимог кредиторів 6 143 738,48 грн., вказаної в ухвалі суду від 07.07.2011, на суму 7 727 492,92 грн.
07.06.2016 у судове засідання з'явилися розпорядник майна, керуючий санацією, представник боржника та представники деяких кредиторів.
Інші кредитори своїх повноважних представників у засідання не направили, про причини нез'явлення суд не повідомили, і таким чином не скористалися наданими їм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) процесуальними правами.
Керуючий санацією підтримала своє клопотання у повному обсязі.
Представник боржника та розпорядник майна підтримали позицію керуючого санацією.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” (далі - ТОВ “ФК “Приватні інвестиції”) проти задоволення клопотання керуючого санацією заперечували з підстав, що реєстр повинен вести розпорядник майна, а не суд. Однак при цьому, представник вказаного кредитора - ОСОБА_5 висловив думку, що в реєстр мають бути включені вимоги ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” у загальній сумі 2 382 929,84 грн., які забезпечені заставою майна боржника (1 983 342,14 грн. - вимоги ТОВ “ФК “Приватні інвестиції”, визнані ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2014; 399 587,70 грн. - вимоги Публічного акціонерного товариства (ПАТ) “Кредобанк” [правонаступником якого являється ТОВ “ФК “Приватні інвестиції”], визнані ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011).
Представники інших кредиторів вирішення питання по суті клопотання керуючого санацією залишили на розсуд суду.
Розглянувши клопотання керуючого санацією за вих. № 5/192/06-з/1 від 04.04.2016 про внесення змін до реєстру вимог кредиторів, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку присутніх учасників у справі про банкрутство, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2006 за заявою боржника - АТВТ “Фірма “АУРА” порушено провадження у справі № 5/192/06 про його банкрутство в порядку ст. 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції чинній до 18.01.2013 включно) (далі - Закон про банкрутство).
Цією ж ухвалою введено процедуру санації та призначено керуючого санацією - голову правління боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство АТВТ “Фірма “АУРА” було опубліковане 06.06.2006 в газеті “Голос України” № 102 (3852).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2011, серед іншого, затверджено складений розпорядником майна ОСОБА_6 реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 6 143 738,48 грн. із вказівкою черговості їх задоволення [зокрема, до вимог першої черги віднесено вимоги Публічного акціонерного товариства (ПАТ) “Кредобанк” в сумі 399 587,70 грн. як такі, що забезпечені заставою майна боржника (п. 1.1); до вимог другої черги віднесено вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заводському районі м. Миколаєва 128 540,37 грн. (п. 2.4); вимоги третьої черги, щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) віднесено вимоги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 110 112,58 грн. (п. 3.2); вимоги шостої черги - інші вимоги віднесено вимоги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 127 442,80 грн. (п. 6.9)]; зобов'язано розпорядника майна ОСОБА_6 провести перші загальні збори кредиторів, протокол зборів надати до суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2011 попередні судові рішення у справі в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ “Кредобанк” в розмірі 2 459 727,70 грн., які забезпечені заставою майна боржника, скасовано. Справу № 5/192/06 в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області. В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 у справі № 5/192/06 залишено в силі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2013 кредиторські вимоги ПАТ “Кредобанк” визнані частково в загальному розмірі 2 458 216,98 грн., з яких: заборгованість зі сплати кредиту за кредитним договором № 63-2004 від 02.12.2004 - 1 410 000 грн., зі сплати відсотків - 27 025 грн., пені по сплаті відсотків - 1 163,62 грн., пені по сплаті кредиту - 20 496,44 грн.; заборгованість зі сплати кредиту за кредитним договором № 62-2004 від 02.12.2004 р. - 951 500 грн., зі сплати відсотків - 18 237,08 грн., пені по сплаті відсотків - 244,72 грн., пені по сплаті кредиту - 32 550,12 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2013 по справі № 5/192/06 скасовано; у визнанні грошових вимог ПАТ “Кредобанк” до АТВТ “Фірма “АУРА” у сумі 2 461 105,20 грн., які забезпечені заставою майна боржника, - відмовлено; справу № 5/192/06 повернуто до Господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.
Також, іншою ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2013 здійснено процесуальне правонаступництво, а саме: замінено кредитора у справі ПАТ “Кредобанк” на його правонаступника - ТОВ “ФК “Приватні інвестиції”.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2013 замінено кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заводському районі м. Миколаєва на його правонаступника - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті ОСОБА_5 (далі - ВВД ФСС від НВВ та ПЗУ у місті ОСОБА_5); замінено кредитора - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2014, залишеною без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 та Вищого господарського суду України від 27.01.2015, визнано кредиторські вимоги ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” АТВТ “Фірма “АУРА” частково в сумі 1 983 342,14 грн., які забезпечені заставою майна боржника, з включенням їх до першої черги реєстру вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” окремо, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника; зобов'язано розпорядника майна внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА”; в іншій частині кредиторські вимоги ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” АТВТ “Фірма “АУРА” відхилено.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2015 замінено кредитора - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва).
Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) (який набрав чинності з 19.01.2013) закріплено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Як вбачається, провадження у даній справі порушено 15.05.2006, тобто до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство; постанови про визнання АТВТ “Фірма “АУРА” банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури господарським судом не приймалося, отже при розгляді справи № 5/192/06 судом застосовуються положення попередньої редакції Закону про банкрутство, чинної до 18.01.2013 включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до положень ст. 53 Закону про банкрутство керівник боржника має право подати згідно з вимогами статті 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов:
за наявності рішення органу, до повноваження якого, згідно з законодавством або установчими документами боржника, віднесено право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а у випадку, якщо такі повноваження не визначені, - за наявності рішення органу боржника, до повноваження якого віднесено прийняття рішення щодо реорганізації чи ліквідації боржника;
за наявності плану санації та письмової згоди всіх кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна, а також кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санації керівника боржника.
Для проведення санації боржника його керівником керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство для проведення санації з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.
Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
Керуючий санацією - керівник боржника здійснює свої повноваження згідно з цим Законом, з урахуванням обмежень, встановлених частиною тринадцятою статті 13 цього Закону.
Керуючий санацією - керівник боржника зобов'язаний у тридцятиденний строк з дня винесення ухвали про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подати повідомлення про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації в офіційному друкованому органі та подати докази опублікування до господарського суду.
В оголошенні повинні міститися:
відомості про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та відкриття процедури санації;
повне найменування боржника, його місцезнаходження, реквізити його рахунків в установах банків;
ідентифікаційний код боржника згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
відомості про керуючого санацією - керівника боржника та розпорядника майна боржника.
Кредитори у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та (або) заперечення кредиторів проти здійснення процедури санації керівником боржника.
Керуючий санацією - керівник боржника разом із розпорядником майна зобов'язані відповідно до вимог цього Закону розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, письмово повідомивши про результати розгляду заявників та господарський суд.
Господарський суд в порядку, передбаченому цим Законом, розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів і визначає дату проведення зборів кредиторів.
Порядок проведення зборів кредиторів, утворення і діяльності комітету кредиторів визначаються цим Законом. Комітет кредиторів у місячний строк від дати його утворення повинен подати господарському суду схвалений план санації боржника.
Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. Боржник розпочинає реалізацію плану санації після його затвердження судом.
Якщо справу про банкрутство боржника порушено за заявою кредитора (кредиторів), комітет кредиторів має право звернутися до господарського суду з клопотанням про призначення керуючим санацією керівника боржника, а також розпорядника майна. Керуючий санацією та розпорядник майна діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
Керуючий санацією - керівник боржника виконує повноваження керуючого санацією без ліцензії і отримує заробітну плату в тому ж розмірі, в якому він її отримував до призначення керуючим санацією.
За поданням комітету кредиторів або розпорядника майна керуючий санацією - керівник боржника може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією.
Звільнення керівника боржника від виконання ним повноважень керуючого санацією позбавляє керівника боржника права самому здійснювати санацію боржника.
Розпорядник майна продовжує виконувати свої обов'язки протягом здійснення керуючим санацією - керівником боржника процедури санації боржника.
У разі невиконання плану санації боржника або якщо стає очевидним, що виконання плану санації боржника не приведе до відновлення його платоспроможності, процедура банкрутства здійснюється відповідно до цього Закону, про що господарський суд виносить ухвалу.
Статтею 14 Закону про банкрутство встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.
Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.
У разі визнання кредитора конкурсним він має право отримати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та /або розпорядником майна.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.
Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена цим Законом.
Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Фізичні особи та (або) юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі - інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації (план санації).
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.
Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.
У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. У зборах можуть брати участь представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, арбітражний керуючий з правом дорадчого голосу.
За змістом ч. 2 ст. 15 та ч. 8 ст. 53 Закону про банкрутство, господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів та призначає дату проведення зборів кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 07.07.2011 було затверджено реєстр вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” на загальну суму 6 143 738,48 грн.
Судом не приймається до уваги посилання заявника на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в ухвалі від 03.06.2014 у справі 15/52/2012/5003 [Якщо суд затвердив вимоги кредиторів до подання заяви правонаступниками, то в разі заміни кредитора суд повинен внести відповідні зміни у ухвалу за результатами попереднього засідання шляхом заміни в реєстрі кредитора який вибув його правонаступником. При цьому, зміни реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно шляхом прийняття окремого процесуального судового акту], оскільки вищою судовою інстанцією застосовуються положення нової редакції Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) (який набрав чинності з 19.01.2013), а при розгляді справи № 5/192/06 Господарським судом Миколаївської області застосовуються положення попередньої редакції Закону про банкрутство, чинної до 18.01.2013 включно.
Дійсно, ст. 21 нової редакції Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) врегульовано питання щодо правонаступництва кредиторів.
Однак, у попередній редакції Закону про банкрутство, на відміну від нової редакції, відсутня норма, якою регулюється правонаступництво.
Що ж стосується посилання заявника на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 01.11.2011 у справі 1-4-5-32-24-2/136-03-5080 [У разі задоволення судом таких вимог, арбітражний керуючий зобов'язаний внести до реєстру відповідні доповнення. Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відомості про включення, зміну, виключення вимог кредиторів вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, протягом провадження у справі про банкрутство, але господарський суд, що здійснює правосуддя у справах про банкрутство, повинен надавати правову оцінку цим змінам в самостійній ухвалі, вказані зміни в реєстрі вимог кредиторів повинні відбуватись виключно на підставі ухвали господарського суду], то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 25 ГПК України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У пунктах 48, 49, 51 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 51 “Про судову практику в справах про банкрутство” зазначено, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство. У Законі не встановлено строку оскарження зазначеного рішення боржника, тому за змістом Закону конкурсні кредитори, кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, та кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, можуть оскаржити рішення боржника про невизнання їх вимог до припинення провадження у справі про банкрутство. У разі задоволення судом таких вимог арбітражний керуючий зобов'язаний внести до реєстру відповідні доповнення.
Згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.
Розпорядник окремо вносить до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Окремо вносяться до реєстру також вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.
Статтею 512 ЦК встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.
Згідно з ч. ч. 8-10 ст. 13 Закону про банкрутство розпорядник майна має право:
скликати збори кредиторів і брати в них участь з правом дорадчого голосу;
аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника;
звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом;
одержувати винагороду у розмірі та порядку, передбачених цим Законом;
залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням комітету кредиторів;
подавати в господарський суд заяву про дострокове припинення своїх обов'язків;
здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Розпорядник майна зобов'язаний:
розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку;
вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку;
повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником;
вживати заходів для захисту майна боржника;
аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках;
виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства;
скликати збори кредиторів;
надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство;
надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
виконувати інші функції, передбачені цим Законом.
При здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів.
Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.
Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або призначення ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.
З правового аналізу вищезазначених положень вбачається, що усі вимоги кредиторів, заявлені у порядку положень ст. 14 Закону про банкрутство, розглянуті та визнані судом, повинні міститись у реєстрі вимог кредиторів із зазначенням черговості задоволення кожної вимоги, а внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру може бути здійснено у виключному порядку. Реєстр вимог кредиторів затверджується судовим рішенням в формі ухвали, яка може бути змінена виключно в порядку здійснення апеляційного чи касаційного оскарження або у разі перегляду її за нововиявленими обставинами відповідно до ст. ст. 112, 114 ГПК України. Іншого порядку внесення змін до змісту рішення суду першої інстанції не передбачено положеннями Закону про банкрутство або процесуальними нормами ГПК України.
Грошові вимоги, за якими затверджено реєстр вимог кредиторів, не переглядаються господарським судом, який здійснює провадження у справі, за винятком випадків, встановлених ГПК України. Закон про банкрутство не надає право суду самостійно переглядати вимоги кредиторів, вносити зміни або викладати ухвалу за результатами попереднього засідання.
До того ж, як слідує із вищевказаних норм Закону про банкрутство, ведення реєстру вимог кредиторів являється обов'язком арбітражного керуючого, а не суду.
Що ж стосується посилання заявника на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 01.11.2011 у справі 1-4-5-32-24-2/136-03-5080, а саме: “відомості про включення, зміну, виключення вимог кредиторів вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, протягом провадження у справі про банкрутство, але господарський суд, що здійснює правосуддя у справах про банкрутство, повинен надавати правову оцінку цим змінам в самостійній ухвалі, вказані зміни в реєстрі вимог кредиторів повинні відбуватись виключно на підставі ухвали господарського суду”, то така оцінка обґрунтованості та законності здійснення правонаступництва надавалася Господарським судом Миколаївської області в окремих процесуальних документах - ухвалах від 05.03.2013, від 05.12.2013 та від 21.05.2015, якими здійснювалося процесуальне правонаступництво сторін (кредиторів) у даній справі.
Проте, як вбачається, розпорядником майна боржника відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів для скликання зборів кредиторів не вносяться, що є підставою для зобов'язання арбітражного керуючого внести відповідні відомості до реєстру.
До того ж, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2014, якою визнано кредиторські вимоги ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” до АТВТ “Фірма “АУРА” частково в сумі 1 983 342,14 грн., які забезпечені заставою майна боржника, з включенням їх до першої черги реєстру вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” окремо, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника, зобов'язано розпорядника майна АТВТ “Фірма “АУРА” - арбітражного керуючого ОСОБА_6 внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” (п. 3).
Суд звертає увагу на те, що обов'язковість виконання судових рішень закріплено статтею 115 ГПК України.
Оскільки клопотання керуючого санацією за вих. № 5/192/06-з/1 від 04.04.2016 містить вимоги щодо внесення змін до судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що дане клопотання не обґрунтоване правовими нормами, які застосовуються господарським судом під час здійснення провадження у даній справі, більш того передбачає їх грубе порушення, тому задоволенню не підлягає.
Кріт того, суд зауважує, що думка представника ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” стосовно включення у реєстр вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” вимог ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” у загальній сумі 2 382 929,84 грн., які забезпечені заставою майна боржника (1 983 342,14 грн. - вимоги ТОВ “ФК “Приватні інвестиції”, визнані ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2014; 399 587,70 грн. - вимоги Публічного акціонерного товариства (ПАТ) “Кредобанк” [правонаступником якого являється ТОВ “ФК “Приватні інвестиції”], визнані ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011), являється помилковою, з огляду на таке.
Як слідує із матеріалів даної справи та прийнятих у ній судових рішень, вимоги ПАТ “Кредобанк” розглядалася та переглядалися судами усіх трьох інстанцій (при цьому - в повному обсязі) неодноразово, та, зрештою, у визнанні грошових вимог ПАТ “Кредобанк” до АТВТ “Фірма “АУРА” у сумі 2 461 105,20 грн., які забезпечені заставою майна боржника, відмовлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.08.2013.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2014 було визнано кредиторські вимоги ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” до АТВТ “Фірма “АУРА” частково в сумі 1 983 342,14 грн., які забезпечені заставою майна боржника, з включенням їх до першої черги реєстру вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” окремо, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника.
При винесенні даної ухвали, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2015, місцевим господарським судом досліджувалися розрахунки сум заборгованості АТВТ “Фірма “АУРА”, що подавалися до господарського суду як первісним кредитором (ПАТ “Кредобанк”), так і його правонаступником (ТОВ “ФК “Приватні інвестиції”), і було встановлено та відображено в тексті самого судового рішення склад, розмір та підстави виникнення кредиторських вимог, забезпечених заставою майна АТВТ “Фірма “АУРА”, які виникли у ПАТ “Кредобанк” внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитними договорами № 62-2004 від 02.12.2004 та № 63-2004 від 02.12.2004 (в забезпечення виконання яких укладено договори іпотеки від 03.12.2004, від 18.03.2005 та договори застави від 03.12.2004, від 14.01.2005 та від 20.12.2005), а у подальшому були передані ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” згідно договору факторингу від 29.11.2011.
Отже, підстави для включення у реєстр вимог кредиторів АТВТ “Фірма “АУРА” вимог ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” у загальній сумі 2 382 929,84 грн. (з урахуванням визнаних ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 вимог ПАТ “Кредобанк” у сумі 399 587,70 грн.), які забезпечені заставою майна боржника, відсутні.
Керуючись ст. ст. 5, 15, 16, 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно), ст. ст. 4-1, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання керуючого санацією ОСОБА_14 товариства відкритого типу “Фірма “АУРА” - ОСОБА_7 за вих. № 5/192/06-з/1 від 04.04.2016 про внесення змін до реєстру вимог кредиторів, затверджених ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 по справі № 5/192/06.
2. Зобов'язати розпорядника майна внести до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_14 товариства відкритого типу “Фірма “АУРА” відомості про заміну, на підставі судових рішень Господарського суду Миколаївської області, таких кредиторів:
- Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, офіс № 147, адреса для листування: 54058, АДРЕСА_3; ідентифікаційний код 37356981) з вимогами в сумі 1 983 342,14 грн., які забезпечені заставою майна боржника [ухвали від 05.03.2013 та від 30.09.2014];
- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заводському районі м. Миколаєва на його правонаступника - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті ОСОБА_5 (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, б. 41, к. 23а; ідентифікаційний код 38790569) [ухвала від 05.12.2013];
- Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на його останнього правонаступника - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2-а; ідентифікаційний код 39503170) [ухвали від 05.12.2013 та від 21.05.2015].
3. Зобов'язати розпорядника майна повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення у відповідності зі ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно).
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.
Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.
Попередити розпорядника майна ОСОБА_14 товариства відкритого типу “Фірма “АУРА” (ідентифікаційний код 00307402) - арбітражного керуючого ОСОБА_6 (свідоцтво № 1569 від 24.07.2013) про наслідки невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно), передбачені ч. 11 ст. 3-1 цього Закону.
Суддя В.С. Адаховська