"08" червня 2016 р.Справа № 916/917/16
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання Горнович Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 21/17-129 від 03.02.2016р.)
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом - публічного акціонерного товариства “Одесагаз”
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „ЕЛІТКОМСЕРВІС”
про стягнення 13 369,62 грн.
встановив:
Публічне акціонерне товариство „Одесагаз” (ПАТ „Одесагаз”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ „ЕЛІТКОМСЕРВІС” (ТОВ „КОМПАНІЯ „ЕЛІТКОМСЕРВІС”), в якій просило суд стягнути з останнього 13 258,72 грн., з яких 11 133,41 грн. - основний борг, 1 873,27 грн. - пеня, 128,07 грн. - 3% річних та 123,97 грн. - інфляційні нарахування, витрати по сплаті судового збору, поклавши на відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про розподіл природного газу (для споживача, що не є побутовим) №008905 від 01.01.2016р., в частині своєчасної сплати за надані в січні 2016р. - лютому 2016р. послуги з розподілу природного газу.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.04.2016р. порушено провадження по справі № 916/917/16 за даним позовом, розгляд справи призначено на 01.06.2016р.
27.05.2016р. до господарського суду Одеської області від ПАТ „Одесагаз” надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. № 2-2854/16), відповідно до якої заявник просить суд стягнути з ТОВ „КОМПАНІЯ „ЕЛІТКОМСЕРВІС” 13 369,62 грн., з яких 11 133,41 грн. - основного боргу, 1 873,27 грн. - пеня, 128,07 грн. - 3% річних та 234,87 грн. - інфляційні нарахування.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2016р. виправлено описку, допущену в п. 2 ухвали господарського суду Одеської області від 11.04.2016р. по справі № 916/917/16 та викладено його в наступній редакції: „Розгляд справи призначити на 08 червня 2016року о 12:20”.
В судовому засіданні 08.06.2016р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і був повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом отримання представником ТОВ „КОМПАНІЯ „ЕЛІТКОМСЕРВІС” ОСОБА_2 01.06.2016 року ухвали суду від 31.05.2016р., про що свідчить особистий підпис представника відповідача на зворотньому боці ухвали.
Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 08.06.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2498, на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою: www.odgaz.ua та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності „Одеські вісті” № 109 від 19.12.2015р., 01.01.2016р. ТОВ „КОМПАНІЯ „ЕЛІТКОМСЕРВІС” (Споживач) звернулось до ПАТ „Одесагаз” із заявою-приєднанням до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), які разом із цією заявою складають договір розподілу природного газу № 008905 від 01.01.2016р.
Згідно п. 1.3 договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634,641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Факт приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
П. 2.1 Договору встановлено, що за цим договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ (п. 2.2 Договору).
Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором (п. 5.2 Договору).
Розділом 6 Договору визначено:
- оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1 Договору);
- тариф, встановлений згідно п. 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п. 6.2 Договору);
- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 6.3 Договору);
- оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ (п. 6.4 Договору);
- надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.6 Договору).
У разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 8.2 Договору).
Згідно додатку до договору № 008905 сторони узгодили, що:
- газ передається на пункти споживання, обладнані комерційними вузлами обліку та розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Ген. Вишневського, 13/1;
- газорозподільне підприємство здійснює розподіл природного газу на протязі року, у тому числі по місяцях: січень 2016р. - 50 000 м. куб.; лютий 2016р. - 45 000 м. куб.; березень 2016 р. - 40 000 м. куб.; квітень 2016р. - 25 000 м. куб.
На виконання умов договору № 008905 ПАТ „Одесагаз” виставило відповідачу авансові рахунки-фактури та у період з січня по лютий 2016р. включно, надало послуги з розподілу природного газу, а ТОВ „КОМПАНІЯ „ЕЛІТКОМСЕРВІС” прийняло природний газ в обсязі 73 869 м. куб. на загальну суму 29 402,82 грн. (18 583,69грн. -січень 2016р., 10 819,13грн. - лютий 2016р.), що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу:
- №8905/01 від 31.01.2016р. за січень 2016р. в обсязі 46 688 м. куб.;
- № 8905/02 від 29.02.2016р. за лютий 2016р. в обсязі 27 181 м. куб.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, здійснивши лише часткову оплату за отриманий газ в сумі 18 269,41 грн. з порушення строків, узгоджених сторонами, що стало підставою для звернення ПАТ „Одесагаз” до суду з даним позовом та уточненнями до нього, в якому він просить стягнути з ТОВ „КОМПАНІЯ „ЕЛІТКОМСЕРВІС” окрім основної заборгованості в сумі 11 133,41 грн., ще пеню в розмірі 1 873,27 грн., 3% річних в розмірі 128,07 грн. та 234,87 грн. - інфляційних витрат.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Із встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами у справі було укладено договір № 008905 розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016р., згідно з яким ПАТ “Одесагаз” зобов'язалось надати відповідачу послугу з розподілу природного газу, а відповідач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та в порядку, визначені цим Договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено матеріалами справи, за надану позивачем в період з січня - лютого 2016р. послугу з розподілу природного газу, на загальну суму 29 402,82 грн. відповідач розрахувався частково в сумі 18 269,41 грн. (16 079,41 грн. - 12.02.2016р., 2 190,00 грн. - 23.02.2016р.), 11 133,41 грн. - заборгованості залишилось несплаченими.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ПАТ “Одесагаз” в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 11 133,41 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договором передбачено, що:
- у разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 8.2 договору № 008905 від 01.01.2016р.).
Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем в сумі 1 873,27 грн., за період з 01.01.2016р. по 08.04.2016р., суд встановив його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, а також вимогам чинного законодавства та умовам договору.
Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 128,07 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 234,87 грн. за період 01.01.2016р. по 08.04.2016р., суд вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги зазначене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 11 133,41 грн. - основного боргу, 1 873,27 грн. - пені, 3% річних у розмірі 128,07 грн. та 234,87 грн. - інфляційних нарахувань.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення в повному обсязі.
На підставі ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „ЕЛІТКОМСЕРВІС” (68000, м. Чорноморськ, вул. Карла Маркса, 2б, код ЄДРПОУ 33647853) на користь публічного акціонерного товариства „Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) 11 133 (одинадцять тисяч сто тридцять три) грн. 41 коп. - основного боргу, 1 873 (одну тисячу вісімсот сімдесят три) грн. 27 коп. - пені, 128 (сто двадцять вісім) 07 коп. - 3 % річних, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 87 коп. - інфляційних нарахувань та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 10 червня 2016 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко