ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2016Справа №910/5922/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський зерновий порт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»
про визнання договору розірваним
Суддя В.О. Демидов
Представники сторін:
від позивача не з'явився;
від відповідача Павлік О.М. (довіреність №150/1 від 15.09.2015).
встановив :
31.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівський зерновий порт» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» про визнання договору генерального підряду на капітальне будівництво №71/03 від 03.12.2013 розірваним з 20.07.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом порушення відповідачем права ТОВ «Іллічівський зерновий порт» на односторонню відмову від договору, що унеможливлює передання будівельного майданчика та проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.04.2016 порушено провадження у справі № 910/5922/16 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.04.2016.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2016 у зв'язку із перебуванням судді Демидова В.О. 21.04.2016 у відрядженні, розгляд справи №910/5922/16 призначено на 05.05.2016.
Письмовим відзивом на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання договору розірваним не передбачений законодавством України ,а також зазначав, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору щодо своєчасності та належної якості виконуваних робіт, а застосування п. 15.4 договору є передчасним без додержання процедури виявлення та усунення недоліків.
Судове засідання 05.05.2016 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2016 у зв'язку із виходом судді Демидова В.О. з лікарняного, розгляд справи №910/5922/16 призначено на 31.05.2016.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.05.2016 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 08.06.2016.
31.05.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а також клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача у судове засідання 08.06.2016 не з'явився, втім через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки згідно п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
В судове засідання 08.06.2016 з'явився представник відповідача, надав пояснення по суті справи.
В судовому засіданні 08.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
03.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іллічівський зерновий порт» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа» (далі - генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво №71/03 з додатками та додатковими угодами (далі - договір), відповідно до умов якого ТОВ «Основа» зобов'язується виконати роботи з будівництва об'єкту (ІІІ-я черга Іллічівського олійножирового комбінату. Зерновий Перевантажувальний Комплекс.) відповідно до об'ємів робіт переданих в роботу Генеральному підряднику, визначених в додатку №5 до цього договору, на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами відповідно до Проектної документації, умов цього договору, завдання Замовника і діючих будівельних норм і правил та в обумовлений цим договором строк передати їх Замовнику з подальшим вчиненням дій, направлених на введення об'єкту в експлуатацію.
Пунктом 4.3 договору встановлено, що ціна договору становить 132 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 22 000 000,00 грн.
Відповідно до п.6.1 договору до початку виконання робіт за цим договором, ТОВ «Іллічівський зерновий порт» перераховує ТОВ «Основа» аванс в розмірі 10 % від вартості договору, що складає 13 200 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 2 200 000, 00 грн. Оплата проводиться шляхом перерахування замовником вартості прийнятих ним робіт в національній валюті на поточний рахунок генерального підрядника (п.6.2.договору).
Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до умов договору, якщо інше не визначено в додаткових договорах до цього договору (пункт 6.3 договору).
Пунктом 6.6 договору визначено, що замовник оплачує фактично виконані роботи протягом 5 робочих днів з дати підписання обома сторонами Акту та Довідки, з урахуванням положень цього договору, але не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним за формулою передбаченою договором.
Зарахування авансового платежу, згідно пункту 6.1 договору до вартості робіт здійснюється поступово при проведенні замовником щомісячних розрахунків за виконані роботи, шляхом пропорційного зменшення суми вартості виконаних робіт, яка належить до сплати на 10 % (пункт 6.7 договору).
Відповідно до пункту 6.8 договору, починаючи з 25 числа другого місяця наступного за датою початку будівництва, визначеного календарним графіком виконання робіт замовник може виплачувати чергові аванси на будівельно-монтажні роботи генеральному підряднику на його письмову вимогу, але не більше 60 % від суми фінансування на наступний місяць, згідно з графіком фінансування робіт, який міститься в додатку № 2 до цього договору та є його невід'ємною частиною.
Пунктом 6.9 договору передбачено, що замовник створює гарантійний фонд в розмірі 5% від ціни договору, 50% якого виплачується замовником на користь генерального підрядника протягом десяти банківських днів з дати закінчення всього комплексу робіт, зокрема, підписання сторонами акту прийому-передачі робіт за цим договором, а інша частина в розмірі 50% притриманих коштів виплачується через один рік з дати підписання сторонами акту приймання-передачі робіт за цим договором.
Договір може бути розірваний за погодженням сторін, про що складається договір про розірвання цього договору у письмовій формі. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати цей договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за цим договором. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання цього договору, зобов'язана відповісти на неї не пізніше 20 календарних днів після одержання такої пропозиції (п. п. 15.1, 15.2 договору).
Пунктом 15.4.1.2 договору визначено, що замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання цього договору повністю або частково без будь-яких зобов'язань перед Генеральним підрядником з правом вимагати відшкодування наданих та незакритих авансів, а також, але не обмежуючись завданих ним збитків у випадку, якщо Генеральний підрядник не може виконувати роботи таким чином, щоб завершити їх якісно та у відповідності до умов цього договору, та вимог будівельних норм і стандартів. Якщо замовник приймає рішення повністю відмовитись від виконання цього договору, договір вважається розірваним з дати зазначеній в повідомленні, направленому генеральному підряднику.
В разі неякісного виконання робіт за цим договором, несвоєчасного виконання робіт (прострочення більш ніж на 30 календарних днів), здійснення будь-яких дій (бездіяльності) Генеральним підрядником, що призвели до збільшення договірної ціни виконання робіт з будівництва об'єкту, замовник має право в односторонньому порядку розірвати цей договір з правом вимагати компенсацію завданих цим збитків (п. 15.5 договору).
Пунктом 15.7 договору встановлено, що остаточні розрахунки між сторонами у випадку дострокового розірвання цього договору проводяться після підписання акту-приймання-передачі будівельного майданчика за фактично виконаний обсяг робіт.
18.07.2015 ТОВ «Іллічівський зерновий порт», посилаючись на неякісне виконання робіт зі сторони відповідача, направило ТОВ «Основа» повідомлення про відмову від договору та припинення його дії з 20.07.2015.
Не погоджуючись з повідомленням про відмову від договору, 06.08.2015 ТОВ «Основа» направило на адресу позивача повідомлення №439, в якому зазначало про невизнання з боку відповідача такої відмови.
Таким чином, посилаючись на неякісне виконання робіт з боку відповідача, а також на п. п. 15.4, 15.4.1.2. договору, позивач звернувся до суду з указаним позовом та просив визнати договір генерального підряду на капітальне будівництво №71/03 від 03.12.2013 розірваним з 20.07.2015.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1 ст.837 Цивільного Кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно п.п.1, 3 ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Разом з тим, звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Іллічівський зерновий порт» просив визнати договір генерального підряду на капітальне будівництво №71/03 від 03.12.2013 розірваним з 20.07.2015.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином фактично вимога про визнання договору розірваним з певної календарної дати, що передувала зверненню до суду, є вимогою про встановлення юридичного факту.
Як випливає з визначеного позивачем предмету спору, обраний ним спосіб захисту порушеного права (вимога про визнання договору розірваним з певної дати), не відповідає положенням ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, а також ч. 3 ст. 653 ЦК України, відповідно до якої якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з покладенням судових витрат в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Повне рішення складене та підписане 10.06.2016
Суддя В.О. Демидов