ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2016Справа №910/5711/16
За позовом Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління»
до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
2) Київської державної академії водного транспорту імені Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача - Єрохін С.А., ректор, наказ від 20.06.2013 № 39/2-К; Леонтьєв Г.Є., довіреність від 28.03.2016 № 28/03;
від відповідача 1 - Харченко Р.І., довіреність від 07.08.2015 № 36;
від відповідача 2 - Петрова Л.О., довіреність від 31.05.2016 № 01/11-605; Герштман Ю.В., довіреність від 30.05.2016 № 01/11-602;
встановив :
29.03.2016 Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Київської державної академії водного транспорту імені Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного про зобов'язання зарахувати в рахунок орендної плати позивача за договором оренди вартість проведеного ним капітального ремонту та вартість здійснених невід'ємних поліпшень державного майна на загальну суму 2200032,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2016 порушено провадження у справі №910/5711/16, розгляд справи призначено на 19.04.2016.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2016 у зв'язку із перебуванням судді Демидова В.О. у відрядженні розгляд справи призначено на 05.05.2016.
Письмовим відзивом від 18.04.2016 № 01/10-458 на позовну заяву відповідач-2 заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що ремонтні роботи, які, на думку позивача, підлягають компенсації, було здійснено протягом 1999-2007 років, а тому позовна давність сплинула у 2010 році. Також відповідач-2 зазначає, що ремонті роботи здійснено позивачем на виконання п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1659, а також договорів оренди, що діяли до 2007 року, відповідно до яких відповідач-2 не виступав орендодавцем, а відповідно до договору оренди від 21.12.2007 № 3968 орендодавцем є Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву. При цьому відповідно до п. 5.6 вказаного договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. З огляду на вказане, а також враховуючи ч. 6 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010, відповідно до якого забороняється проведення розрахунків з бюджетом у не грошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, відповідач-2 просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Також, 18.04.2016 відповідачем-2 через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про залучення як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Міністерства освіти і науки України.
19.04.2016 відповдіачем-1 через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про витребування у позивача документів, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань.
Судове засідання 05.05.2016 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2016 справу №910/5711/16 призначено до розгляду на 31.05.2016.
Розглянувши у судовому засіданні 31.05.2016 клопотання відповідача-2 про залучення як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Міністерства освіти і науки України, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до положень ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій з підготовки справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011).
Відповідач-2 не зазначив, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та/або обов'язки Міністерства освіти і науки України щодо сторін спору. З урахуванням наведеного клопотання від 18.04.2016 є необґрунтованим, враховуючи, що у зв'язку з прийняттям рішення у даній справі Міністерство освіти і науки України не буде наділено новими правами чи покладено на нього нові обов'язки, або змінено наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому. У задоволенні клопотання слід відмовити.
Крім того, розглянувши клопотання відповідача-1 про витребування у позивача документів, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань, суд також дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на його необґрунтованість та безпідставність.
З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
Наказами Міністерства освіти України від 09.11.1998 № 387 та від 28.10.1999 № 375, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1659, згідно Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 створено навчальний комплекс «Національна академія управління» у складі Вищого навчального закладу «Національна академія управління» та Київського технікуму менеджменту транспортного будування.
Відповідно до п. 8.2 Наказу Міністерства освіти України від 09.11.1998 № 387 та відповідно до п. 6.2 Положення про Навчальний комплекс «Національна академія управління» Вищий заклад освіти «Національна академія управління» та Київський технікум менеджменту транспортного будування спільно використовують навчальні приміщення та об'єкти соціально-побутової інфраструктури, які знаходяться за адресами: м. Київ, вул. Вінницька, 10 та вул. Солом'янська, 20-б на підставі двосторонніх угод.
Відповідно до ч. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.1998 № 1659 Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» повинен надавати технічну допомогу у реконструкції приміщень та переоснащенні навчально-матеріальної бази Київського технікуму менеджменту транспортного будування та використовувати об'єкти його соціально-побутової інфраструктури у навчальному процесі. Міністерство освіти зобов'язане надати вищому навчальному закладу «Національна академія управління» у безоплатну безстрокову оренду приміщення Київського технікуму менеджменту транспортного будування.
Відповідно до п. 1.4 Установчого договору про створення Навчального комплексу «Національна академія управління» від 20.01.1999 навчання студентів здійснюється на єдиний базі Комплексу за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10 та вул. Солом'янська, 20-б.
04.01.1999 між Київським технікумом менеджменту транспортного будування та Вищим навчальним закладом «Національна академія управління» укладено договір оренди державного майна № 14, відповідно до умов якого Київський технікум менеджменту транспортного будування передав, а Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» прийняв в оренду навчальні приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10, загальною площею 1940,6 кв. м., а саме: навчальні приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10 загальною площею 2000 кв.м. та кімнати гуртожитку за адресою: вул. Солом'янська, 20, загальною площею 800 кв.м.
Згідно з п. 4.12 договору оренди № 14 від 04.01.1999 орендар вправі залишити за собою проведені ним з дозволу орендодавця поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Вартість зроблених орендарем поліпшень орендованого майна, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
Відповідно до підписаного сторонами акта від 04.01.1999 прийому-передачі в оренду приміщень в головному навчальному корпусі за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10, згідно договору оренди від 04.01.1999 № 14 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення загальною площею 1940,6 кв. м, при цьому в акті зазначено, що передані приміщення потребують капітального та поточного ремонту.
Таким чином, з 04.01.1999 Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» отримав у безоплатну безстрокову оренду приміщення Київського технікуму менеджменту транспортного будування за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10 загальною площею 1940,6 кв. м. та зобов'язаний був надавати технічну допомогу у реконструкції приміщень та переоснащенні навчально-матеріальної бази Київського технікуму менеджменту транспортного будування, а також використовувати об'єкти його соціально-побутової інфраструктури у навчальному процесі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.1998 № 1659.
30.07.2003 між Київським технікумом менеджменту транспортного будування як орендодавцем та Вищим навчальним закладом «Національна академія управління» як орендарем укладено договір оренди державного майна № 16, відповідно до якого з метою здійснення більш ефективного використання та збереження державного майна орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно - нежиле приміщення Київського технікуму менеджменту транспортного будування головного навчального корпусу площею 3 402,4 кв. м., в тому числі приміщення актового та спортивного залів в двоповерховому будинку, дах та підвальні приміщення, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10, що знаходяться на балансі орендодавця.
Відповідно до підписаного сторонами акта прийому-передачі в оренду приміщень головного навчального корпуса за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10 згідно договору оренди від 01.10.2003 № 16 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення загальною площею 3402,4 кв. м., при цьому передані приміщення потребують поточного ремонту.
Згідно з п. 6.2 цього договору орендар має право з дозволу орендодавця проводити поліпшення орендованого майна, здійснювати поточні та інші види ремонтів, його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.
Відповідно до п. 6.4 вказаного договору від 30.07.2003 поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем за згодою орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, підлягає компенсації орендодавцем орендарю.
Відповідно до договору від 21.12.2007 № 3968/26 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2003 № 16 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву як орендодавець, Київський технікум менеджменту транспортного будування як балансоутримувач та Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» як орендар погодили, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень (п. 5.6 договору).
Відповідно до договору від 30.07.2014 № 3968/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 21.12.2007 №3968 сторони погодили слова «Київський технікум менеджменту транспортного будування» читати як «Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного».
Відповідно до п. 4.4 договору від 21.12.2007 № 3968/26 для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 № 1523.
Відповідно до п. 3.6 договору від 21.12.2007 № 3968/26 перерахування орендної плати здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до Державного бюджету, 50 % орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.
Наказом Міністерства освіти і науки України № 1229 від 22.08.2013 припинено Київський технікум менеджменту транспортного будування шляхом його реорганізації (приєднання) до Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та установлено, що академія є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Київського технікуму менеджменту транспортного будування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним протягом 1999-2007 років було здійснено ремонт, реконструкцію приміщень та переоснащення навчально-матеріальної бази Київського технікуму менеджменту транспортного будування. Протягом 1999-2002 років ним проведено підрядним способом за рахунок власних коштів необхідне невід'ємне поліпшення орендованого майна, яке погоджене з Київським технікумом менеджменту транспортного будування як орендодавцем, що підтверджується актами про виконання робіт від 30.11.1999 на загальну суму 31477,00 грн., від 31.03.2003 на загальну суму 1458924,47 грн., від 29.12.2000 на загальну суму 234891,00 грн., від 31.10.2000 на загальну суму 10435,62 грн., від 29.12.2000 на загальну суму 44923,00 грн., від 30.09.2000 на загальну суму 44511,00 грн., від 31.12.1999 на загальну суму 147146,00 грн., від 29.09.1999 на загальну суму 58940,00 грн., від 30.11.2000 на загальну суму 57549,00 грн., від 03.12.2001 на загальну суму 88192,00 грн., від 05.12.2001 на загальну суму 19524,00 грн. та від 30.09.2002 на загальну суму 3520,00 грн., а також аудиторським висновком незалежної аудиторської фірми «Аудит Полісся» про підтвердження достовірності відображеної в обліку вартості невід'ємних поліпшень (проектно-вишукувальні, ремонтні та будівельні роботи) орендованого приміщення (за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10) за період 1999-2002 роки.
19.08.2015 позивач листом №06-15/54 звернувся до відповідача-1 із пропозицією зарахувати в рахунок орендної плати вартість здійсненого ремонту та інших невід'ємних поліпшень, проте листом від 30.09.2015 № 30-06/9894 відповідач-1 відмовив у задоволенні даної вимоги.
22.12.2015 позивач звернувся до відповідача-2 із пропозицією зарахувати зустрічні однорідні вимоги за рахунок вартості здійсненого капітального ремонту та інших невід'ємних поліпшень, однак відповіді не отримав.
З огляду на вказане позивач звернувся до суду з указаним позовом та просив зобов'язати відповідачів зарахувати в рахунок орендної плати позивача за договором оренди вартість проведеного ним капітального ремонту та вартість здійснених невід'ємних поліпшень державного майна на загальну суму 2200032,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з таких підстав.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами оренди державного майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки майно відноситься до державної власності.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 272 Цивільного кодексу Української РСР, що діяв станом на дати укладення договорів оренди, в разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення найнятого майна наймач має право на відшкодування зроблених для цієї мети необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або договором. Зроблені наймачем без дозволу наймодавця поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна і якщо наймодавець не погодиться відшкодувати їх вартість, можуть бути вилучені наймачем. Вартість поліпшень, які зроблені наймачем без дозволу наймодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягає.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню, а наймач, в свою чергу, зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані (ст. 767 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 776 Цивільного кодексу України капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.
Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту чи розірвання договору та відшкодування збитків.
Отже, виходячи з аналізу даної норми права, наймач має право провести не будь-який капітальний ремонт, а лише такий, непроведення якого перешкоджає використанню речі відповідно до призначення та умов договору.
Разом з тим відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.1998 № 1659 Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» отримав з 04.01.1999 у безоплатну безстрокову оренду приміщення Київського технікуму менеджменту транспортного будування за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10, загальною площею 1 940,6 кв. м. та зобов'язаний був надавати технічну допомогу у реконструкції приміщень та переоснащенні навчально-матеріальної бази Київського технікуму менеджменту транспортного будування і використовувати об'єкти його соціально-побутової інфраструктури у навчальному процесі.
Відповідно до договору оренди державного майна від 30.07.2003 № 16 Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» з метою здійснення більш ефективного використання та збереження державного майна прийняв у строкове платне користування майно - нежилі приміщення Київського технікуму менеджменту транспортного будування головного навчального корпусу площею 3402,4 кв. м., розміщені за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10.
Частиною 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом у даних правовідносинах, оскільки майно є державною власністю, визначено, що орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
З аналізу вказаних норм права слідує, що орендар має право на відшкодування здійснених за згодою орендодавця поліпшень орендованого майна, якщо інше не визначено договором оренди.
В силу ст.ст. 626, 628, 627 Цивільного кодексу України зміст правочину становить визначену на розсуд сторін правочину і погоджену ними домовленість, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд.
В даному випадку сторони врегулювали свої відносини на власний розсуд та узгодили відсутність у орендодавця обов'язку на відшкодування вартості здійснених орендарем за власні кошти поліпшень, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Так, п. 4.12 договору оренди № 14 від 04.01.1999 сторони погодили, що орендар вправі залишити за собою проведені ним з дозволу орендодавця поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Вартість зроблених орендарем поліпшень орендованого майна, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
В подальшому до даного договору оренди укладались численні додаткові угоди, якими змінювались умови договору.
При цьому відповідно до п. 6.4 договору оренди від 30.07.2003 сторони погодили, що поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем за згодою орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, підлягає компенсації орендодавцем орендарю.
Разом з цим за договором від 21.12.2007 № 3968/26 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.10.2003 № 16, його сторони погодили, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна і ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна та не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень (п. 5.6 договору).
Отже, сторони умовами договору оренди нерухомого майна, з урахуванням подальших змін до нього, узгодили, що орендар зобов'язується здійснювати за власний рахунок поточний та інші види ремонту орендованого майна без подальшої компенсації зі сторони орендодавця.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що орендар взяв на себе зобов'язання провести ремонт за власний рахунок, вимоги позивача щодо зобов'язання зарахувати в рахунок орендної плати позивача за договором оренди вартість проведеного ним капітального ремонту та вартість здійснених невід'ємних поліпшень державного майна на загальну суму 2200032,00 грн. є безпідставними.
Разом з цим врахуванню підлягають положення ст. 602 Цивільного кодексу України, відповідно до яких у разі спливу позовної давності не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» з покладенням судових витрат в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.
При цьому судом не приймається до уваги заява відповідача-2 про застосування строків позовної давності у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 №10).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
В судовому засіданні 08.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Повне рішення складене та підписане 10.06.2016.
Суддя В.О. Демидов