09 червня 2016 рокусправа № П/811/2488/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року по справі
за позовом ОСОБА_2 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач ОСОБА_2 12.08.2015 року звернулася до суду з позовом до відповідачів Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Долинська ОДПІ), ОСОБА_3, в якому просить визнати неправомірним та скасувати наказ № 22-о від 16.07.2015 року про її звільнення та зобов'язати Долинську ОДПІ поновити її на посаді начальника відділу податкового аудиту; стягнути з Долинської ОДПІ на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.; покласти на ОСОБА_3 обов'язок покрити шкоду, заподіяну Долинській ОДПІ у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.12.2015 року позовні вимоги задоволено частково, скасовано наказ № 22-о від 16.07.2015 року та зобов'язано Долинську ОДПІ поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу податкового аудиту, а також стягнуто з Долинської ОДПІ на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту її звільнення з 17.07.2015 року по 11.12.2015 року в сумі 9288,51 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Долинською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 13.01.2003 року працювала на посаді начальника відділу податкового аудиту Долинської ОДПІ.
06.08.2014 року Кабінетом Міністрів України на підставі постанови №160 від 21.05.2014 року, щодо утворення Державної фіскальної служби прийнято постанову №311, п. 2 якої передбачено реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом приєднання їх до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.
На виконання даної постанови наказом Міністерства доходів і зборів України №48 від 01.12.2014 року Долинську ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області приєднано до Долинської ОДПІ ДФС у Кіровоградській області.
У зв'язку з проведенням даної реорганізації та скороченням штатної чисельності відповідачем ОСОБА_2 надано попередження про наступне вивільнення її з займаної посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та запропоновано переведення на вакантну посаду головного державного ревізора - інспектора відділу податкового аудиту Долинської ОДПІ, з яким позивач ознайомилась 13.01.2015 року та від запропонованої посади відмовилась.
Крім того листом №1319/8/11-06-04-13 від 02.04.2015 року відповідачем вдруге запропоновано позивачу переведення на інші наявні вакантні посади, від яких позивач відмовилась, що підтверджується актом від 02.04.2015 року.
16.07.2015 року наказом Голови комісії з проведення реорганізації Долинської ОДПІ № 22-о ОСОБА_2 звільнено з посади начальника відділу податкового аудиту на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Не погодившись з даними діями відповідача позивач звернулася до суду.
Як встановлено приписами п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч.2 ст. 40 КЗпП України).
Відповідно до ч.1-3 ст. 49-2 КЗпП, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до штатного розпису Долинської ОДПІ на 2014 рік, затвердженого начальником Головного управління ДФС у Кіровоградській області 23.11.2014 року, штатна чисельність Долинської ОДПІ становить 73 одиниці, з яких 6 посад у відділі податкового аудиту, а саме 1 посада начальника відділу та 5 посад головних державних ревізорів - інспекторів.
Також, як вбачається з Положень про відділ податкового аудиту Долинської ОДПІ, затверджених наказами відповідача № 33 від 23.01.2014 року та № 147 від 20.07.2015 року посадові обов'язки начальника відділу податкового аудиту у зв'язку з приєднанням Міністерства доходів і зборів України до Державної фіскальної служби України змін не зазнали, крім того позивач заявою 14.04.2015 року зверталася до відповідача щодо здійснення дій щодо її переведення на дану посаду в структурі Долинської ОДПІ ДФС у Кіровоградській області.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при звільненні позивача з займаної посади Долинська ОДПІ діяла не в межах своїх повноважень та не в спосіб, передбачений чинним законодавством, внаслідок чого винесений наказ № 22-о від 16.07.2015 року є незаконним та підлягає скасуванню.
Скасування наказу Долинської ОДПІ № 22-о від 16.07.2015 року про звільнення позивача з займаної посади начальника відділу податкового аудиту обумовлює наявність правових підстав для поновлення позивача на займаній посаді з покладанням обов'язку на Долинську ОДПІ нарахувати та виплатити позивачу суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в визначеній судом першої інстанції сумі 9288,51 грн.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова