07 червня 2016 рокусправа № 808/584/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2016 року у справі № 808/584/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2016 року скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу № 808/584/16 до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем був пропущений строк звернення до суду, а зазначені ним причини пропуску звернення не можна вважати поважними.
Суд першої інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що строк на подання адміністративного позову є матеріально-правовим строком, який у разі його пропуску може бути поновлений, за умови наявності поважних підстав його пропуску. У разі відсутності підстав для подовження строку на подання адміністративного позову, суд залишає позов без розгляду.
Як свідчать встановлені обставини справи, предметом спірних правовідносин виступає правомірність рішення Запорізької обласної ради №34 від 24.11.2011 року, яким затверджено «Порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств, установ і закладів, шо є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області» в частині звільнення керівників, регламентованого розділом 3 пункту 3.3.»
В свою чергу, як вбачається зі штемпелю суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом 15.02.2016 року.
В апеляційній скарзі Позивач наголошує, що про існування приписів вказаного порядку, які на його думку є протиправними, він дізнався 21.01.2016 року у приміщенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя при судовому розгляді справи про поновленні його на роботу, у зв'язку з чим, строки звернення до суду ним пропущені не були.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши характер спірних правовідносин та наявні в матеріалах справи документи, вважає безпідставними зазначені твердження Позивача з огляду на наступні обставини.
Як вбачається з рішення Запорізької обласної ради від 26.07.2012 року №6 «Про призначення директора комунального підприємства «Готель «Україна», воно було прийнято зокрема на підставі рішення Запорізької обласної ради №24.11.2011 року №34 «Про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств, установ і закладів, шо є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області». З зазначеним рішенням Позивач був ознайомлений особисто 27.02.2012 року, що підтверджується його підписом
Також, зі змісту з укладеного Позивачем з Запорізькою обласною радою контракту 26.07.2012 року вбачається, що в ньому наявні посилання на приписи оскаржуваного Положення.
Окрім того, як вбачається з поданої Позивачем уточненої позовної заяви від 15.07.2015 року, яка розглядалась Хортицьким районим судом м. Запоріжжя в межах справи №337/1268/15, ним був здійснений аналіз приписів оскаржуваного рішення Запорізької обласної ради №34 від 24.11.2011 року на відповідність вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування» в частині виключної компетенції пленарних засідань Запорізької обласної ради щодо вирішення питань по звільненню керівників підприємств, установ і закладів, що є об'єктами спільної власності територіальних громад області, укладення та розірвання з ними контрактів.
Отже, аналізуючи встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що про існування оскаржуваного рішення Запорізької обласної ради, Позивач був обізнаний, ще в лютому 2012 року, у зв'язку з чим, враховуючи дату звернення до суду, ним був пропущений шестимісячний строк звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В даному випадку, Позивачем не було надано до суду додаткових доказів та пояснень, які б спростовували висновки суду першої інстанції та свідчили б про наявність поважних причин пропуску ним строку звернення до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2016 року була винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2016 року у справі № 808/584/16 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко