ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 червня 2016 року № 826/27265/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-2), в якій просить суд:
- визнати незаконними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро № 013-28540-230215 від 23 лютого 2015 року, що був укладений ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК»;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі вкладу та відсотків в сумі 151053,89 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча п'ятдесят три гривні 89 копійок) за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (ІНПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, Паспорт НОМЕР_2, виданий: Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій обл. 11 січня 1999 р.) за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро № 013-28540-230215 від 23 лютого 2015 року, що був укладений ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК»;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_1 (ІНПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, Паспорт НОМЕР_2, виданий: Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій обл. 11 січня 1999 p.) до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування в розмірі вкладу та відсотків у розмірі 151053,89 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча п'ятдесят три гривні 89 копійок), відповідно до умов договору банківського (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро № 013-28540-230215 від 23 лютого 2015 року, що був укладений ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно яких, на його думку, йому має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначає, що відповідачем-1 в порушення вимог чинного законодавства, не включено ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «ДЕЛЬТА БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу, що порушує його майнові права.
Відповідачі заперечують по суті заявлених позовних вимог, про що надали відповідні письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначили, що перерахування «реальних» грошових коштів в дійсності не проводилося, а було проведено перерахування коштів з поточного рахунку ОСОБА_3 на рахунок позивача в сумі 5000 Євро. Крім того, відповідачі посилаються на те, що Позивач безпідставно вважає себе вкладником Банку на підставі Договору банківського вкладу, який за прямими приписами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ЦК України є нікчемним правочином.
Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
23 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро № 013-28540-230215.
Згідно цього Договору Банком було відкрито Позивачу вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3.
На Рахунок позивача від гр. ОСОБА_3 було зараховано грошові кошти в сумі 5000 (п'ять тисяч) євро 00 євро центів, що підтверджується меморіальним ордером №18875098 23.02.2015р.
Згідно з п. 1.3 Договору Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на Рахунок, вказаний у п. 1.6 Договору та по 22 серпня 2015р. включно.
Згідно з п. 1.4 Договору процентна ставка на суму Вкладу становить 4,5 процентів річних.
Відповідно до п. 1.10 Договору, у разі закінчення строку залучення вкладу, зазначеного в п. 1.3 Договору, або в разі дострокового припинення дії Договору, вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися із використанням електронних платіжних засобів НОМЕР_4, відкритий на ім'я вкладника в установі Банку.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 11 червня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи чотирьох банків.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02 жовтня 2015 № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
07 жовтня 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет розмістив оголошення для вкладників: «У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 02 жовтня 2015 року № 181 «Про початок процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 08 жовтня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку».
Однак, як зазначає позивач, у Загальному реєстрі вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування вкладів відсутнє відшкодування за вкладом Позивача у межах гарантованої суми відшкодування (200 000 грн.), та у банку-агенті відсутній відповідний переказ на ім'я Позивача.
Також, на адресу Позивача надійшов лист Банку від 23.09.2015 року № 8821/3030, яким Позивача повідомлено про нікчемність Договору № 013-28540-230215 від 23.02.2015 банківського вкладу (депозиту), укладеного між AT «Дельта Банк» та ОСОБА_1
За таких обставин, не отримавши гарантованого відшкодування за вкладом, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Частина перша статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Згідно із частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Перелік вкладників» (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Загальний Реєстр / Реєстр переказів» (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Як зазначає відповідач, позивача не включено до переліку вкладників, оскільки уповноважена особа прийшла до висновку про нікчемність та недійсність спірного правочину і створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування за проведеними операціями.
Згідно із частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Між тим суд зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та не наведено, з яких підстав вбачається, що договір банківського вкладу, що укладений з позивачем, має ознаки нікчемного правочину.
Разом з тим, такі підстави, як «вчинення правочинів з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування здійснюватиме за рахунок державних коштів», чи «правочини мають на меті збільшення гарантованої суми, що відшкодовується вкладникам Фондом гарантування вкладів фізичних осіб», «дроблення коштів вкладника» не відносяться до переліку підстав, за якими договір вкладу позивача можна вважати нікчемним.
Крім того, відповідачем не доведено, що укладення депозитного договору та перерахування коштів на депозитний рахунок містить ознаки правочину, який міг би спричинити неплатоспроможність Банку.
Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно із частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Крім того, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Проте, Уповноваженою особою Фонду не наведено та не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро № 013-28540-230215 від 23 лютого 2015 року, що був укладений ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК», є обґрунтованими.
Позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу, задоволенню не підлягають за відсутності доказів прийняття відповідачем-1 окремого рішення про визнання договору нікчемним.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Оскільки, не включення позивача до Переліку вкладників банку, є наслідок дій Відповідача-1 щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу, які (дії) в рамках даної справи визнані судом протиправними, то суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом зобов'язання Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, як вкладника, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. При цьому, суд приймає до уваги те, що відповідачем-1 не заперечено визначену позивачем суму відшкодування в розмірі 151053,89 грн.
В той же час, позовні вимоги про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, задоволенню не підлягають, як такі, що є невірно обраним способом захисту порушеного права, адже відповідно до пунктів 2, 3 розділу IV Положення, Фонд лише складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, при цьому прийняття Фондом окремого рішення не передбачено.
Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро № 013-28540-230215 від 23 лютого 2015 року, що був укладений ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК».
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі вкладу та відсотків в сумі 151053,89 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча п'ятдесят три гривні 89 копійок) за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (ІНПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, Паспорт НОМЕР_2, виданий: Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій обл. 11 січня 1999 р.) за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро № 013-28540-230215 від 23 лютого 2015 року, що був укладений ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК»;
4. В решті позову - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, Паспорт НОМЕР_2, виданий: Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій обл. 11 січня 1999 р.) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 730 (сімсот тридцять) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук