ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
06 червня 2016 року № 826/21412/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушуліна Костянтина Миколайовича
провизнання протиправними дій, бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушуліна Костянтина Миколайовича про визнання протиправними дій, бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач надав із порушенням строку, неповну та необ'єктивну відповідь на скаргу стосовно незаконних дій працівника Фонду - ОСОБА_3, крім того, у відповіді не були надані роз'яснення щодо порядку оскарження рішення.
Позивач у судовому засіданні 15.12.2015 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що скарга позивача, яка була отримана та зареєстрована 20.07.2015, була розглянута, у визначені строки була надана обґрунтована відповідь, що підтверджується листом від 18.08.2015 № 21-036-28153/15.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення безпідставно набутого майна у вигляді грошових коштів.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року у цивільній справі №755/29280/14-ц, яке станом на 17.01.2014 набрало законної сили, позов задоволено повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 1 098 (одна тисяча дев'яносто вісім) доларів США 60 центів.
Зокрема, в Рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 по справі №755/29280/14-ц зазначено наступне: «Правлінням Національного банку України 13.06.2014 року прийнято постанову № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум», відповідно до якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.06.2014 року № 49 «Про початок ліквідації ПАТ «Банк Форум» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію». На його картковий рахунок 17.06.2014 року було перераховано компанією RENTALCARS.COM два платежі у розмірі 436,10 та 373,90 ЕВРО (1 087,62 дол. США), що підтверджується банківською випискою по рахунку, хоча вказану компанію він неодноразово попереджав про те, що ПАТ «Банк Форум» знаходиться у стадії ліквідації та надавав інші банківські реквізити для переказу йому коштів.», «Позивач звертався до Фонду гарантування вкладів із заявою від 16.07.2014 року з проханням включити його до списку кредиторів для отримання спірних коштів, також подавав заяву 18.07.2014 р. про виплату грошової суми 1 093,56 дол. США та заяву від 21.08.2014 р. про інформування його щодо включення до списку кредиторів ПАТ «Банк Форум» та до якої черги його віднесено. Як пояснили в судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи, кошти у сумі 1 098,60 дол. США не були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, тому не можуть бути повернуті позивачу під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Форум», оскільки надійшли на рахунок позивача 17.06.2014 року, тобто після прийняття рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію відповідача, яке було постановлене 13.06.2014 року, тому гарантії Фонду на них не поширюються. При цьому спірні кошти були списані з рахунку позивача в дохід ПАТ «Банк Форум».», «Отже, наслідком прийняття Національним банком України рішення про відкликання в банківській установі банківської ліцензії є закриття поточних рахунків клієнтів, що в свою чергу передбачає обов'язок банку припинення здійснення по них банківських операцій, в тому числі зарахування на рахунки переказаних платниками коштів. Фактично закриття рахунку при ліквідації банку є розірвання договору банківського рахунку, так як припиняється виконання взятих на себе зобов'язань за таким правочином з боку банківської установи, що передбачено ст. 609 Цивільного кодексу України.», «Враховуючи зазначене судом встановлено, що відповідач без відома позивача списав з карткового рахунку останнього грошові кошти у розмірі 1 098,60 дол. США, як такі що не увійшли до списку кредиторів, та зарахував їх у дохід банку, у зв'язку з чим безпідставно набув спірні кошти, які не будуть повернуті ОСОБА_1 в ході проведення ліквідації банку, чим порушено право позивача.».
У зв'язку з чим, ОСОБА_1, посилаючись на Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року у цивільній справі № 755/29280/14-ц, залишене без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12.03.2015, звернувся до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушуліна Костянтина Миколайовича із скаргою від 16.07.2015 на незаконні дії працівника фонду - ОСОБА_3, в якій просив задовольнити скаргу і визнати дії працівника Фонду - ОСОБА_3 протиправними; притягнути працівника Фонду - ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності; вжити заходи для відновлення його порушеного права, шляхом відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1 098,60 дол. США, заподіяної мені внаслідок протиправних рішень та дій працівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ОСОБА_3 під час здійснення нею повноважень уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум».
Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушулін Костянтин Миколайович листом від 18.08.2015 № 21-036/28153/15 повідомив позивачу про відсутність належних правових підстав для задоволення скарги.
ОСОБА_1, не погоджуючись з такою позицією відповідача та, вважаючи, що ним надано із порушенням строку, неповну та необ'єктивну відповідь на скаргу, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
В статті 3 Закону України "Про звернення громадян" зазначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 16 вказаного Закону, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Згідно із частиною третьою статті 17 Закону України "Про звернення громадян", рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Згідно із статтею 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем вчасно (18.08.2015) підготовлено відповідь за № 21-036/28153/15 на скаргу позивача, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб лише 20.07.2015 отримав та зареєстрував дану скаргу (позивач проти даного факту не заперечує).
Таким чином, позовна вимога щодо протиправності дій відповідача, що полягають у невчасному (не у законний строк) наданні відповіді на скаргу позивача від 16.07.2015 не підлягає задоволенню.
В той же час, суд встановив, що лист-відповідь від 18.08.2015 № 21-036/28153/15, якою позивачу було повідомлено про відсутність належних правових підстав для задоволення скарги, не містить роз'яснення порядку оскарження прийнятого за нею рішення, як це передбачено абзацом 9 частини першої статті 19 Закону України "Про звернення громадян".
Таким чином, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у ненаданні позивачу роз'яснення порядку оскарження рішення від 18.08.2015 про результати розгляду скарги, підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушулін Костянтин Миколайович розглянув скаргу позивача на незаконні дії працівника фонду - ОСОБА_3 та з посиланням на норми чинного законодавства України надав обґрунтовану відповідь, викладену у формі листа від 18.08.2015 № 21-036/28153/15.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 16 Закону України "Про звернення громадян" позивач, який є незгодним із рішенням відповідача за результатами розгляду його скарги, наділений правом звернутися безпосередньо до суду із позовом щодо стосовно незаконності дій працівника фонду - ОСОБА_3.
Таким чином, суд враховуючи, що відповідачем за результатами розгляду скарги позивача надана обґрунтована відповідь, дійшов висновку про відсутність підстав для її скасування та зобов'язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача з наданням обґрунтованої та вмотивованої відповіді.
З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльності Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушуліна Костянтина Миколайовича, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 роз'яснення порядку оскарження рішення від 18.08.2015 про результати розгляду скарги.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов