08 червня 2016 р. Справа № 818/2436/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелета С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представника відповідача - Пишний Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, публічне акціонерне товариство "Сумський авторемонтний завод", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.07.2014 року № 0001202205 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 29949,90 грн., в тому числі 19966,60 грн. основного платежу та 9983,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки, проведеної відповідачем, складено акт на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Підставою його прийняття став висновок податкового органу про те, що ПАТ "Сумський авторемонтний завод" занижено суму податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за квітень 2014 року, заявленого в податковій декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік на суму 19966,60 грн. Позивач не погоджується із таким висновком, оскільки питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі. За умовами договору орендна плата на рік становить 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. ПАТ "Сумський авторемонтний завод" сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою у визначеному договором розмірі. На думку позивача, підпункт 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати за землю в розмірі не менше трикратного розміру земельного податку не розповсюджується на договори, що були укладені до дати набрання чинності такого закону.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийняте відповідно до норм чинного законодавства. Також зазначив, що справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, і сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю, не може залежати від умов договору.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що між ПАТ "Сумський авторемонтний завод" та Сумською міською радою укладено договір № 253 на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 05.11.1998 року, яка знаходиться за адресою: м. Суми, пр. Курський, 26, площею 6,2312 га строком на 25 років (а.с.6-7).
05.02.2014 року позивачем було подано декларацію з плати за землю, згідно з якою орендна плата за земельну ділянку на місяць становила 11118,14 грн. (а.с.8-9).
19.06.2014 року ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік, за результатами якої складено акт від 19.06.2014 року № 2300/2205/05422065/117 (а.с.10).
Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Сумський авторемонтний завод" п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за квітень 2014 року, заявленого в податковій декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік на 19966,60 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2014 року № 0001202205, яким ПАТ "Сумський авторемонтний завод" збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 29949,90 грн., в тому числі 19966,60 грн. основного платежу та 9983,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій. (а.с.11).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" користування землею в Україні є платним.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136. п. 14.1 ст. 14 ПК України). Аналогічне визначення міститься у ст. 21 Закону України "Про оренду землі".
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК України).
Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 зазначеного пункту).
Тобто, законодавчо визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
Таким чином, з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. Виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного суду України, викладеними в постанові від 02.12.2014 року № 21-274а14. Згідно з ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2014 року № 0001202205 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001202205 від 11 липня 2014 року - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 13.06.2016 року.
Суддя С.М. Гелета