Провадження № 11-сс/774/551/16 Справа № 173/732/16-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. КПК України
13 травня 2016 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2016 року, якою було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під варту щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Вільногірськ, громадянина України, українця, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_9 ,
Вказаною ухвалою було задоволено клопотання заступника начальника СВ Верхньодніпровського ВП ДзВП ГУНП України в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Верхньодніпровського району про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 з 03.05.2016 року до 01.06.2016 року.
Мотивуючи своє рішення слідчий суддя вказала, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим вважала, що існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства з метою уникнення покарання, впливати на свідків та потерпілих, у зв'язку з чим, застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливе.
В апеляційній скарзі :
Адвокат ОСОБА_9 вважає, що вказана ухвала слідчого судді э незаконною.
На його думку слідчим та прокурором не було доведено всіх обставин, передбачених ст.194 КПК України, а саме підозру в інкримінованому кримінальному правопорушенні, яке на його думку підзахисний не скоював, недоведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та невірно вказано про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Вважає, що висновки слідчої судді не відповідають не відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки в клопотанні про продовження строку тримання під вартою зазначено перелік слідчих дій, які необхідно провести, і які не проводились з моменту обрання запобіжного заходу, що на його думку свідчить про затягування досудового розслідування.
Вважає, що слідчою суддею не було враховано, що підозрюваний не став переховуватися безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, карета швидкої допомоги була викликана потерпілому за його ініціативою, коли той був ще живий, та співпрацював із співробітниками поліції, які прибули на місце пригоди; показання єдиного свідка подій - Миргородського, який поясняв, що підозрюваний захищався. Також посилається на неврахування відомостей про сімейний стан ОСОБА_7 , наявність на утриманні неповнолітньої доньки ІНФОРМАЦІЯ_2 , та хворої матері ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Просить вказану ухвалу скасувати, та постановити нову, якою обрати щодо ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Заслухавши суддю - доповідача, думку адвоката ОСОБА_9 та його підзахисного - підозрюваного ОСОБА_7 , які, підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши та перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, та думку осіб в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду є законною, обґрунтованою, а вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його продовження, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.
Відповідно до ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Апеляційним переглядом встановлено, що в провадженні СВ Верхньодніпровського ДзВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12016040430000296 від 05.02.2016 року за фактом умисного позбавлення життя потерпілого ОСОБА_10 .
По вказаному кримінальному провадженню 05.03.2016 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 115 КК України. 19 квітня 2016 року слідчий СВ Верхньодніпровського ДзВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2016 року вказане клопотання було задоволено, строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 22 годин 10 хвилин - 01 червня 2016 року.
Як видно з матеріалів провадження, суд, перевіряючи законність і обґрунтованість клопотання слідчого про продовження щодо підозрюваного строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вивчив матеріали кримінального провадження, дослідив відповідні документи, вислухав думку учасників судового розгляду, та мотивуючи прийняте рішення, вказав, що ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, вказав, що досудове розслідування по кримінальному провадженню на момент розгляду клопотання не закінчено з об'єктивних причин. При цьому слідчий суддя вказав, що продовжують існувати обґрунтовані ризики того, що, знаходячись на волі, підозрюваний зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, матиме змогу впливати на свідків та потерпілих.
Перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що зміна запобіжного заходу підозрюваному на більш м'який, унеможливить закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у строки, передбачені чинним КПК України, оскільки вони не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти вказаним ризикам.
Доводи апелянта про недоведеність ризиків, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки слідчий суддя, на підставі досліджених матеріалів, із врахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, обґрунтовано прийшов до висновку про існування та незмінність ризику, передбаченого п. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи адвоката про залишення слідчим суддею без уваги пояснень свідка ОСОБА_11 , з яких на його думку слідкує, що ОСОБА_7 захищався, а тому умислу на позбавлення життя потерпілого у нього не було, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки така позиція свідка не узгоджується з матеріалами провадження в їх сукупності, суперечить їм і будь - які висновки щодо цього колегія суддів вважає передчасними, оскільки досудове розслідування ще триває, а оскільки відповідні висновки експертиз ще не отримані, колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо бездіяльності слідчого та прокурора.
Колегія суддів не може погодитись і з доводами захисника щодонеобґрунтованості підозри, остільки питання доведення провини підозрюваного в інкримінованому злочині, чи визнання дій підозрюваного необхідною обороною, про що вважає апелянт, є завданням наступних стадій кримінального провадження, і на даному етапі розгляду апеляційної скарги , не можуть бути оцінені.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Європейським судом з прав людини було сформовано правову позицію щодо питань, які виникають відносно обґрунтованості повідомленої підозри, яка знайшла своє відображення у п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюрей проти Сполученого Королівства», з якого слідує, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням подальших стадій кримінального провадження, рівно як і питання щодо оцінки правильності кваліфікації інкримінованого діяння.
Позиція сторони захисту щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, яку обґрунтовано тим, що його підзахисний не став переховуватися безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, що карета швидкої допомоги була викликана потерпілому за ініціативою ОСОБА_7 , коли той був ще живий, та тим що, підозрюваний співпрацював із співробітниками поліції, які прибули на місце пригоди, також не можуть бути однозначною підставою для зміни обраного запобіжного заходу, оскільки з урахуванням характеру та особливості інкримінованого злочину, ці обставини не зменшують та не усувають наявні ризики.
Наявність на утриманні неповнолітньої доньки ІНФОРМАЦІЯ_2 та хворої матері ІНФОРМАЦІЯ_3 та інших відомостей, які характеризують особу підозрюваного, також не можуть бути самі по собі підставою для зміни запобіжного заходу.
В зв'язку з цим, слідчий суддя вірно прийшов до висновку про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків більш м'який запобіжний захід унеможливить закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у строки, передбачені чинним кримінальним процесуальним кодексом України.
Із тексту винесеної слідчим суддею ухвали видно, що за своїм змістом вона є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною. Тому і з цього приводу доводи апелянта задоволенню не підлягають.
Порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів, за результатами перевірки матеріалів провадження, не встановлено.
В зв'язку з викладеним, будь-яких підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, колегією суддів не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2016 року, якою було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під варту щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошений о 13:00 годин 17 травня 2016 року.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4