Провадження № 11-кп/774/1070/16 Справа № 183/4944/15 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
09 червня 2016 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015040350000568 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2015 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2016 року.
Цим вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянин України, раніше судимий:
- 06.08.2014 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.304, ч.1 ст.70, ст.75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,
засуджений: - за ч.3 ст.297 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.08.2014 року, остаточно ОСОБА_8 призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.
Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнано винним та засуджено у скоєнні злочину за таких обставин.
23.03.2015 року приблизно о 08.30 годині ОСОБА_8 знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, із корисливих мотивів.
Реалізуючі свій злочинний умисел, ОСОБА_8 23.03.2015 року приблизно о 08.30 годин взявши металевий лом прийшов на центральне кладовище, яке розташоване по АДРЕСА_1 та за допомогою лому, із корисливих мотивів, витягнув з могили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 металевий швелер довжиною 288 см, шириною 14 см, заволодівши ними та в подальшому з корисливих мотивів, продавши їх, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 518,92 грн..
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати, в зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Також обвинувачений зазначає, що вирок йому був вручений через 6 днів після його проголошення, крім цього суд першої інстанції не надав йому останнього слова.
В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, не оскаржуючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду змінити, в зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 123 грн. на користь держави.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілий ОСОБА_7 вважав апеляцію прокурора такою, що підлягає задоволенню, а апеляцію обвинуваченого такою, що задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши всі доводи та зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Висновки суду про винність ОСОБА_8 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю ґрунтуються на розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказах, а тому апеляційним судом згідне ост. 404 КПК України не переглядаються.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду першої інстанції, органами досудового слідства та судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи.
Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставою для скасування або зміни вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми та достовірними.
Умисні дії ОСОБА_8 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч.3 ст.297 КК України, як незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене з корисливих мотивів.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 про скасування вироку, в зв'язку з тим, що суд першої інстанції не надав йому останнього слова, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам провадження, оскільки відповідно до журналу судового засідання та технічного запису, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, обвинуваченому ОСОБА_8 було надане останнє слово, в якому він просив суворо його не карати.
Стосовно доводів апеляції обвинуваченого про те, що копію даного вироку він отримав через 6 днів після його проголошення, то колегія суддів також вважає їх необґрунтованими, оскільки згідно розписки наданим засудженим, копію вироку суду першої інстанції він отримав в день його проголошення, тобто 09.03.2016 року (а.п. 119).
Доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність стягнення з ОСОБА_8 на користь держави витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, державним обвинуваченням не було надано і судом першої інстанції не досліджувалися докази про вартість проведених експертиз. Не надані ці дані і суду апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляції прокурора про стягнення з ОСОБА_8 на користь держави витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи є не обґрунтованими, а порушене в апеляційній скарзі прокурора питання може бути вирішене судом першої інстанції в порядку ст. 539 КПК України.
Згідно вироку суду ОСОБА_8 був засуджений за ч.3 ст.297 КК України та йому було призначене покарання відповідно до санкції даної статті, підстав для зміни чи скасування постановленого судом першої інстанції вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,408 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення.
Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2016 року у відношенні ОСОБА_8 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4