19.05.2016 Єдиний унікальний номер 205/3212/16-а
Справа № 2а/205/98/16
19 травня 2016 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Шавули В.С.
при секретарі Перцевій М.В.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
19 квітня 2016 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 2-7).
В своєму позові ОСОБА_1 посилаючись на викладені у заяві обґрунтування, просив суд визнати неправомірними дії Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, щодо застосування під час розрахунку ОСОБА_1, вперше пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн., а також, зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, перерахувати та виплатити пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2012 рік, за 2013 рік та за 2013 рік - 2368,7 грн. з дати призначення ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01.09.2014 року.
Позивач надав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати в порядку письмового провадження без своєї присутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач - Правобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську в особі начальника управління - Золотухіної С.А., до суду надіслав письмове заперечення, в якому просив справу розглядати без присутності свого представника в порядку письмового провадження (а.с.38), у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, посилаючись на викладене у запереченні (а.с.36-38).
Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Підставою звернення позивача до суду є захист прав на належне пенсійне забезпечення у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу Пенсійного Фонду України, що викликані діями такого органу при здійсненні владних управлінських функцій при здійсненні перерахунку пенсії на користь позивача.
Суд, вивчивши матеріали справи, та перевіривши надані докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (правонаступником якого є Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, у зв'язку із реорганізацією) та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Досягнувши пенсійного віку, 01 вересня 2014 року позивач звернувся до управління ПФУ про призначення іншого виду пенсії, яка передбачена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV.
Управління ПФУ, провівши переведення на інший вид пенсії та перерахунок розміру пенсії, застосувало показник заробітної плати за 2007 рік, який було враховано при призначенні попереднього виду пенсії - пенсії за вислугу років.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону
№ 2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше.
Крім того, після звільнення з органів внутрішніх справ позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 31 березня 2015 року адміністративна справа № 21-612а-14.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Часиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та доведеними, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо компенсації понесених судових витрат, суд враховує, що позовні вимоги позивача задоволено, вважає за належне стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 551,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 152 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, ст. ст. 3, 6 - 14, 17, 159 - 163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську (правонаступника Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська у зв'язку з реорганізацією), щодо застосування під час розрахунку ОСОБА_1, вперше пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську (правонаступника Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська у зв'язку з реорганізацією), перерахувати та виплатити пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2012 рік, за 2013 рік та за 2013 рік - 2368,7 грн. з дати призначення ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01.09.2014 року.
Стягнути із Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську на користь ОСОБА_1, РНОКПП:НОМЕР_1, судовий збір у сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.).
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.С. Шавула