печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18030/16-к
12 травня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаною скаргою в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви про можливе, на думку заявника, вчинення суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України, що подана до Генеральної прокуратури України 12.04.2016 вх. № 29.
В обґрунтування скарги посилаються на те, що в порушення вимог ст.214 КПК України уповноваженою особою Генеральної прокуратури України відомості по вказаній заяві до ЄРДР не внесено. У зв'язку з чим, просить зобов'язати уповноважених осіб Генеральної прокуратури України внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Представник Генеральної прокуратури України в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав письмові заперечення, що долучені до матеріалів провадження, в яких посилаючись на безпідставність на необгрунтованість вимог скарги просить відмовити в задовленні та розглянути справу у його відсутність.
За таких обставин, слідчий суддя, визнав можливим розгляд скарги у відсутність учасників судового провадження, на підставі наявних в матеріалах справи даних та доказів, які вважає достатніми для правильного вирішення скарги.
Дослідивши матеріали провадження, приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Судовим розглядом встановлено, що 12.04.2016 р. ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України подав заяву про можливе вчинення суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України.
Згідно доводів заперечень Генеральної прокуратури України вказану заяву за правилами ст. 218 КПК України скеровано для розгляду до прокуратури м. Києва, про що поінформовано заявника.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Частиною ч. 4 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Наказом Генерального прокурора України № 125 від 03.12.2012 затверджено Інструкцію «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені правопорушення».
Відповідно до п. 1.2 Інструкції визначений єдиний порядок, який поширюється на діяльність працівників органів прокуратури, які в межах компетенції мають відповідні повноваження щодо: приймання заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення; реєстрації у відповідній книзі обліку заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення; розгляду заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та визначення підстав щодо внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, положення Інструкції не містять вказівок щодо альтернативного порядку розгляду заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а лише деталізують порядок розгляду заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності органів прокуратури, а, відтак, не суперечить вимогам ст. 214 КПК України.
Крім того, системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що слід розмежовувати поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та поняття зареєструвати (прийняти) відповідну заяву, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Генеральною прокуратурою України зареєстровано (прийнято до розгляду) заяву ОСОБА_3 , що відповідає вимогам ч. 4 ст. 214 КПК України.
У відповідності до положень ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, реєстрація кримінальних правопорушень, а також осіб, які їх учинили, реєстратором, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, не суперечить положенням ч. 1 ст. 214, ст. 218 КПК України.
Згідно з п. 3.6, п. 3.8 вищевказаної Інструкції заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що надійшли на розгляд Генеральної прокуратури України, направляються для здійснення досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Таким чином, дії Генеральної прокуратури України в частині направлення заяви ОСОБА_3 від 12.04.2016 про можливе вчинення суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України до прокуратури м. Києва відповідають вимогам діючого законодавства та виключають бездіяльність Генеральної прокуратури України, а відтак, і відсутні підстави для зобов'язання вчинити відповідні дії.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
За змістом положень ч. 1 ст. 214 КПК України та ст. 2 КК України, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Прокуратура м. Києва як орган, на розгляді якого знаходиться заява ОСОБА_3 від 12.04.2016 має визначитися чи містить вона достатні відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення і, в залежності від встановленого, прийняти рішення про подальший рух вказаної заяви.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст.ст. 214, 218, 303, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1