Справа № 22-ц/793/1200/16Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 24, 57 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
10 червня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3, ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_8 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про захист прав споживача за невиконання умов договору про надання послуг, відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 05 травня 2016 року апеляційну скаргу представника ФОП ОСОБА_6 ОСОБА_7 задоволено. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_8 залишено без задоволення.
16 травня 2016 року від представника апелянта надійшла заява з проханням ухвалити додаткове рішення, оскільки при його ухваленні судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме витрати відповідача за сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 536 грн.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши підстави для ухвалення додаткового рішення, судова колегія прийшла до висновку про часткове задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилами ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч. 4 ст. 88 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.
Колегією суддів встановлено, що апелянтом ОСОБА_6 було сплачено 535,92 грн. судового збору при поданні апеляційної скарги, що підтверджується квитанцією (а. с. 108) .
Оскільки апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у позові ОСОБА_8, то на користь ФОП ОСОБА_6 за правилами ч. 4 ст. 88 ЦПК України за рахунок держави понесені ним судові витрати за подання апеляційної скарги.
У заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач просить стягнути сплачений ним судовий збір за подачу апеляційної скарги з позивача ОСОБА_8
Проте, як видно з матеріалів справи при ухваленні скасованого рішення суду від 23 лютого 2016 року районний суд вважав, що позивач ОСОБА_8 як споживач у справі про захист прав споживачів був звільнений від сплати судового збору за подачу позовної заяви та стягнув на користь держави судовий збір у розмірі 487, 2 грн. з відповідача ФОП ОСОБА_6
Такий висновок районного суду відповідає вимогам діючого законодавства.
Нормативно - правовим актом, який регулює порядок справляння судового збору, є ЗУ «Про судовий збір», то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього закону.
Після внесення змін у редакції Закону України від 22 травня 2015 р. N 484-VIII із п. 7 ст. 5 вказаного Закону було виключено посилання про звільнення споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав від сплати судового збору.
В той же час, у п. 7 постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що оскільки стаття 5 Закону N 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року N 226/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду", статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року N 1023-XII "Про захист прав споживачів".
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Таким чином, ЗУ «Про захист прав споживачів» є спеціальним законом у сфері захисту прав споживачів, він є діючим, а тому при вирішенні питання про звільнення позивачів від сплати судового збору за позовами про захист прав споживачів, застосуванню підлягає саме зазначений нормативно-правовий акт.
Частиною 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, а тому висновок районного суду про звільнення ОСОБА_8 від сплати судового збору у даній справі грунтується на нормах права, а доводи заяви про стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги саме з позивача ОСОБА_8 є необгрунтованими.
Враховуючи вищевказане, оскільки апеляційним судом скасовано рішення районного суду про задоволення позову ОСОБА_8, колегія суддів змінює розподіл судових витрат та вважає за необхідне стягнути на користь ФОП ОСОБА_6 з держави судовий збір за подачу ним апеляційної скарги у розмірі 535, 92 грн.
Керуючись ст.ст. 88, 220, 303, 307, 313 ЦПК України, судова колегія, -
Заяву представника ФОП ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити частково.
Судовий збір, сплачений ФОП ОСОБА_6 за подачу апеляційної скарги у розмірі 535,92 грн. компенсувати за рахунок держави.
Зобов'язати Відділення Державного Казначейства України в м. Черкаси виплатити ФОП ОСОБА_6, ідентифікаційний код НОМЕР_1, грошові кошти в розмірі 535, 92 грн.
Додаткове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :