Справа №705/638/16-к
1-кп/705/191/16
13 червня 2016 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12015250250001771 від 28.11.2015, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Якутськ, Росія, українця, громадянина України, освіта середня, тимчасово не працюючого, неодруженого, останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 20.11.2002 Уманським міським судом Черкаської області за ч.1 ст.185, ст.75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 2) 29.09.2003 Уманським міським судом Черкаської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого 04.11.2004 умовно-достроково; 3) 13.09.2006 Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч.1 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі; 4) 18.04.2007 Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст. 185, ст.71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, - вказані судимості у встановленому законом порядку не зняті і не погашені,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7
ОСОБА_4 , 25.11.2015, близько 16 год. 00 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, по вул. Чапаєва, м. Умань Черкаської області, з салону автомобіля ВАЗ 211140, д.н.з. НОМЕР_1 , повторно, таємно викрав візитницю вартістю 70 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 3 000 грн., 139 доларів США, посвідчення водія та пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 211140, д.н.з. НОМЕР_1 , яка знаходилась між передніми сидіннями, що належать ОСОБА_6 , 1951 року народження, чим спричинив потерпілому матеріального збитку на загальну суму 6 398,91 грн. Після цього пішов до свого місця проживання, прийшовши до якого, переглянув вміст візитниці, в якій знаходились грошові кошти в сумі 3 000 грн., 139 доларів США, посвідчення водія та пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 211140, д.н.з. НОМЕР_1 . Після цього він грошові кошти залишив в себе, а візитницю з документами положив на свою поличку в шафі. Викрадені кошти витратив на власні потреби, а документи на полиці знайшла його «цивільна дружина» ОСОБА_8 і занесла на відділення «Укрпошти», що біля Уманської ЗОШ №12, зателефонувала їх господарю й повідомила, що він їх може там забрати.
Він же, 08.12.2015, приблизно о 18 год. 50 хв., діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщенні «Ветеринарної аптеки» по вул. Шевченка, 21, м. Умань Черкаської області, шляхом вільного доступу, зайшов за прилавок, після чого з паперової коробки, яка знаходилась на полиці столу робочого місця продавця, таємно, повторно, викрав грошові кошти в сумі 2 500 грн., що належать ОСОБА_7 , 1984 року народження, чим спричинив потерпілому матеріального збитку на вказану суму. Після чого він вийшов з приміщення аптеки й пішов в місто, де розпочав витрачати викрадені кошти на власні потреби.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.
З урахуванням визнання обвинуваченим повністю винуватості у вчиненні вище наведених суспільно небезпечних діянь за вказаних в обвинувальному акті фактичних обставин, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються - часу, місця, способу, предметів, мотиву, мети, наслідків кримінальних правопорушень, - та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого, і документами, що свідчать про місце зберігання речових доказів зі сторони обвинувачення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів відповідно до пред'явленого йому обвинувачення визнав повністю, підтвердив, що дійсно вчинив ті діяння, в яких його обвинувачено. Так, він дійсно 25.11.2015 по вул. Чапаєва, м. Умань Черкаської області, з салону автомобіля ВАЗ 211140 викрав візитницю, в якій знаходились грошові кошти в сумі 3 000,00 грн., 139 доларів США, посвідчення водія та пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ НОМЕР_2 . Гроші витратив на власні потреби, а документи були потерпілому повернуті «жінкою». Також він увечері 08.12.2015 зайшов до приміщення «Ветеринарної аптеки» по АДРЕСА_3 , коли його ніхто не бачив, він з паперової коробки, яка знаходилась на столику, викрав гроші в сумі 2 500,00 грн., після чого залишив приміщення аптеки. Викрадені кошти витратив на власні потреби. У скоєному щиро розкаюється, завдану потерпілим матеріальну шкоду відшкодував частково в добровільному порядку: ОСОБА_6 - 2 000,00 грн., а ОСОБА_7 - 1 500,00 грн. Думає, що в подальшому такого не вчинятиме, в найближчий місяць постарається відшкодувати потерпілим решту суми завданої шкоди.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, що характеризують особу ОСОБА_4 оцінивши фактичні обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вказаних вище діянь доведена. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 щодо таємного заволодіння майном потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 правильно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які пов'язані з порушенням права приватної власності двох фізичних осіб; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності; та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, часткове відшкодування потерпілим завданої майнової шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, в суді не встановлено.
Враховуючи наведені вище обставини, а саме: ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України. Суд також дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та про можливість застосування до нього положень статті 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і встановивши йому іспитовий строк. При цьому суд вважає необхідним, для забезпечення належної поведінки засудженого під час іспитового строку, покласти на нього обов'язки, що передбачені пунктами 2, 3, 4 частини 1 статті 76 КК України.
Прокурор просив залишити запобіжний захід домашній арешт, який був продовжений ухвалою суду до 18.07.2016, без змін до набрання вироком законної сили. Обвинувачений проти цього не заперечував. Ураховуючи наведене, суд вважає, що підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який немає.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, передбачені ст. 124 КПК України, відсутні.
Цивільні позови потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не заявляли.
На підставі наведеного вище, керуючись ст. 369-371, 373,374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді домашнього арешту із забороною залишати в період з 18 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. житло за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , залишити без змін.
Речові докази:
-візитницю, посвідчення водія, пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 211140, д.н.з. НОМЕР_1 , передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити останньому за належністю;
-СD-R диск із записом з камери відеоспостереження, що зберігається в матеріалах кримінального провадження в сторони обвинувачення, - залишити при матеріалах кримінального провадження в сторони обвинувачення на весь час їх зберігання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз'яснити потерпілим, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий-суддя ОСОБА_1