Провадження № 2/537/428/2016
Справа № 537/1632/16-ц
13.06.2016 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Хіневича В.І., при секретарі - Гавриш А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи, що між нею та відповідачем 25 серпня 2001 року зареєстровано шлюб відділом РАГС Крюківського районного управління юстиції м. Кременчука Полтавської області, запис № 276. що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1, виданий 25.08.2001 року. Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2. Шлюб виявився невдалим і шлюбно-сімейні відносини між сторонами погіршились з березня 2014 року, оскільки між нею та відповідачем постійно виникали сварки стосовно позашлюбних стосунків відповідача з іншими жінками, в зв'язку з чим в цей час між ними припинялися сімейні стосунки, вони не проживали як подружжя, вели окремо господарство, в цей час відповідач проживав у своїх батьків. Примирення і збереження сім'ї між сторонами не можливе, відповідач не заперечував факт сімейних зрад та розірвання шлюбу та місця проживання дитини з позивачем, тому позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та прохала його задовольнити з підстав, викладених в позові, судові витрати стягнути з відповідача.
Відповідач в судовому засіданні спочатку позовні вимоги не визнавав, в подальшому позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, дослідивши та проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що між позивачам та відповідачем 25 серпня 2001 року зареєстровано шлюб відділом РАГС Крюківського районного управління юстиції м. Кременчука Полтавської області, запис № 276, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1, виданий 25.08.2001 року. Позивач після реєстрації шлюбу прийняла прізвище відповідача. Дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_1.
Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим Крюківським відділом ДАЦС РС Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 337, яка проживає з нею, що сторонами не оспорювалось.
Шлюб виявився невдалим і шлюбно-сімейні відносини між сторонами погіршились з березня 2014 року, оскільки між позивачем та відповідачем постійно виникали сварки стосовно позашлюбних стосунків відповідача з іншими жінками, в зв'язку з чим в цей час між подружжям припинялися сімейні стосунки, вони не проживали як подружжя, вели окремо господарство, в цей час відповідач проживав у своїх батьків. Примирення і збереження сім'ї між сторонами не можливе, хоча відповідач і заперечував факт сімейних зрад, однак проти розірвання шлюбу та місця проживання дитини з позивачем не заперечував.
Частина 2 ст. 104 Сімейного кодексу України визначає, що шлюб припиняється в наслідок його розірвання.
Відповідно до ст. ст. 105, 110, Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.
Таким чином, позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно ст. 113 Сімейного кодексу України, особа яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
А тому, зважаючи на бажання позивача залишити прізвище «ОСОБА_1», суд вважає за можливе залишити позивачу після розірвання шлюбу прізвище «ОСОБА_1».
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 212, 213, 215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114, 115, 160 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 25 серпня 2001 року відділом РАГС Крюківського районного управління юстиції м. Кременчука Полтавської області, запис № 276, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити -«ОСОБА_1»
Місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити з матір»ю - ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : В.І. Хіневич