79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.06.2016р. Справа№ 914/900/16
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАК СЕРВІС Львів”, с.Воля Бартатівська, Городоцький район, Львівська область Публічного акціонерного товариства “Львівське автотранспортне підприємство -14630”, м.Львів
про: стягнення заборгованості . Ціна позову 4 375,04 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар судового засідання Децик С.Я.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник ( довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи)
Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив представникам сторін. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не надходило.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю “ТРАК СЕРВІС Львів”, с.Воля Бартатівська, Городоцький район, Львівська область до відповідача, Публічного акціонерного товариства “Львівське автотранспортне підприємство -14630”, м.Львів про стягнення заборгованості в сумі 4 375,04 грн., з якої : 3500,00 грн основний борг, 126,00 грн. інфляційні втрати, нараховані за період жовтень - грудень місяці 2015 року та січень 2016 року, 690,63 грн. пеня, нарахована за період з 23.09.2015 р. по 29.02.2016 року, 47,68 грн. - 3 % річних, нарахованих за період з 23.09.2015 р. по 29.02.2016 року. Позивач просить також відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати (1378,00 грн. судового збору).
Ухвалою суду від 04.04.2016р. за даним позовом порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2016р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.
З підстав, зазначених в ухвалі від 20.04.2016р. розгляд справи відкладався на 25.05.2016р.
25.05.2016р. за вх.№22292/16 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом прийнято та приєднано до матеріалів справи.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 25.05.2016р. не забезпечив.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 25.05.2016р. забезпечив, позовні вимоги заперечив, з підстав, викладених у відзиві.
З підстав, зазначених в ухвалі від 25.05.2016 року розгляд справи відкладався на 01.06.2016 року.
01.06.2016 року за вх.№23010/16 в господарському суді зареєстровано подані позивачем «Письмові пояснення до відзиву на позовну заяву №947 від 18 квітня 2016 року».
Сторони в судове засідання 01.06.2016 року явку повноважних представників забезпечили.
З підстав наведених у позовній заяві, поданих письмових поясненнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просить задоволити у повному обсязі. Стверджує, що між ТзОВ «ТРАК СЕРВІС Львів» та Публічним акціонерним товариством «Львівське автотранспортне підприємство-14630) 01 січня 2013 року укладено Договір №19794 про надання послуг, згідно якого позивач зобов»язувався на підставі наряд-замовлень виконувати технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів відповідача (клієнта), постачання запасних частин та матеріалів, а відповідач (клієнт) зобов»язувався повсістю та у строки, передбачені Договором, оплатити вартість виконаних робіт, використаних для ремонту матеріалів та встановлених на транспортний засіб або переданих клієнту запасних частин. Стверджує, що в порушення умов в п.4.3 Договору, яким передбачено обов»язок відповідача сплатити вартість виконаних робіт, використаних під час виконання ремонтних робіт запасних частин та матеріалів, інших послуг шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача на умовах попередньої оплати (до моменту закінчення робіт) чи внесення готівкових коштів у касу позивача або на інших умовах оплати, узгоджених сторонами окремо шляхом підписання Додаткової угоди до даного договору, відповідач не виконав обов»язку з оплати наданих 22 вересня 2015 року послуг по обслуговуванню транспортного засобу і ним не оплачено їх вартості у порядку та у строки, передбачені Договором. Частково кошти поступили 12 листопада 2015 року , в сумі 1 049,54 грн., а відтак, зобов»язання з оплати решти суми ( 3 500,00 грн.) від загальної вартості виконаних робіт/запчастин/наданих послуг (4 549,54 грн.) залишились невиконаними відповідачем.
Акт виконаних робіт підписаний сторонами 22 вересня 2015 року, відтак з 23.09.2015 року по 29.02.2016 року, відповідно до умов п.6.1 Договору, позивач нарахував та просить стягнути на його користь з відповідача 690,63 грн. пені, а відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України нарахував та заявив до стягнення 126,00 грн. інфляційних втрат (період нарахування: жовтень - грудень місяці 2015 року та січень 2016 року) та 47,68 грн. - 3 % річних (період нарахування з 23.09.2015 р. по 29.02.2016 року). Просить позов задоволити повністю.
Відповідач позов не визнає, заперечує проти задоволення позовних вимог та пояснює, що положеннями п.2.3,2.4,2.5,2.6,2.7,3.1.1,4.1 Договору передбачено порядок виконання сторонами своїх зобов»язань, зокрема, встановлено, що виконанню робіт повинно передувати оформлення двох документів: наряду-замовлення та рахунку. Позивач сформував наряд-замовлення, але не сформував рахунку. Фактично, рахунок відповідач одержав разом з актом виконаних робіт вже після того, як роботи були виконані, а транспорт - забраний з території позивача. Таким чином, оскільки наряд-замовлення вартості робіт не містить, відповідач дізнався про вартість робіт вже після їх виконання, відтак розрахуватись за виконані роботи в порядку, передбаченому у п.4.3 Договору, тобто на умовах попередньої оплати, не міг. Відповідач вважає, що позивач, не дотримавшись порядку виконання власних зобов»язань: не надавши вчасно рахунку, тим самим унеможливив для відповідача проведення розрахунку за виконані роботи згідно п.4.3 Договору, а оскільки іншого порядку розрахунку умовами Договору не було передбачено, то вважає, що його зобов»язання (оплата вартості виконаних робіт) діями позивача перетворено у таке, строк виконання якого не визначений, а відтак виконання такого зобов»язання повинно здійснюватись згідно ч.2. ст.530 ЦК України. Оскільки жодних вимог про виконання зобов»язання від позивача не надходило, відповідач вважає, що строк виконання такого зобов»язання ще не настав, відповідно звернення до суду з позовом є безпідставним. Часткову (в сумі 1 049,54 грн.) сплату коштів 12.11.2015 року пояснює добровільною волею відповідача, оскільки не заперечує факту виконання робіт, однак не вважає що ця дія з боку відповідача спростовує обставини, на яких ґрунтуються його заперечення на позов щодо примусового стягнення 3 500,00 грн. основного боргу та нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши зібрані в справі докази , суд встановив наступне.
10 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАК СЕРВІС Львів» (надалі СТО) та ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство -14630» (надалі - Клієнт) укладено Договір №19794 про надання послуг (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1 (р.1 «Предмет договору») СТО виконує технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів Клієнта, постачання запасних частин і матеріалів, а Клієнт бере на себе зобов»язання перед СТО повністю та у строк, обумовлений п.4.3 Договору, оплатити виконані роботи, використані для ремонту матеріали та встановлені на транспортний засіб або передані Клієнту запасні частини.
Клієнт (юридична чи фізична особа, резидент чи нерезидент України) в усній чи письмовій формі особисто або через уповноважену особу чи свого представника заявляє СТО про необхідність заміни комплектуючих та виконання ремонтних робіт чи технічного обслуговування транспортного засобу, поставку запасних частин чи надання інших послуг. Транспортний засіб , який підлягає ремонту, Клієнт подає на територію СТО в обумовлений сторонами строк. (п.2.1 Договору).
У п.2.2 Договору сторони обумовили, що особа вважається уповноваженою Клієнтом чи його представником (надалі-Представник) при замовленні ремонтних робіт, постачанні запасних частин чи матеріалів або наданні інших послуг, якщо вона має Довіреність від Клієнта, та/або документ, який підтверджує право особи на керування ТТЗ, якщо він не є його власником. Контроль і відповідальність за дії уповноваженої особи чи представника Клієнта повністю покладаються на Клієнта.
У п.2.3 Договору сторони погодили, що СТО в присутності представника Клієнта, складає наряд-замовлення та технічне обслуговування (далі-Замовлення) поданого Клієнтом транспортного засобу. В Замовленні зазначаються заявлені Клієнтом роботи та загальний стан транспортного засобу. Замовлення є додатками та невід»ємними частинами цього Договору. По одному примірнику вказаного Замовлення та Акта СТО надає представнику Клієнта . В Замовленні зазначаються заявлені Клієнтом роботи та загальний стан транспортного засобу, а у разі здійснення гарантійного ремонту - також те, що здійснюватиметься гарантійний ремонт.
У п.2.4 Договору Сторони дійшли згоди, що СТО, на підставі Замовлення, проводить діагностику транспортного засобу Клієнта і по її завершенню складає рахунок, який є невід»ємною частиною цього Договору.
В рахунку вказується дата його складання, повний перелік робіт та запасних частин і матеріалів, необхідних для їх виконання, їх вартість та загальна ціна, а також строк виконання робіт.
Як вбачається із умов в п.2.5 Договору, СТО зобов»язувалось надати рахунок Клієнту або його Представнику для узгодження в погоджений в зазначеному пункті Договору строк, а саме у строк не більше 24 годин від дати складання рахунку.
Підпис уповноваженої особи Клієнта чи його Представника на рахунку або його факсимільній копії свідчить про узгодження сторонами вартості та загальної ціни робіт, запасних частин та матеріалів ( п.2.6 Договору).
Узгоджений рахунок є підставою для виконання СТО робіт та встановлення запасних частин, що у ньому зазначені у повному обсязі та зобов»язанням для Клієнта сплатити повні вартість замовлених робіт, запаснсних частин та матеріалів ( п.2.7 Договору).
Відповідно до п.2.8 Договору, передача виконаних робіт проводиться на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт ( далі -ОСОБА_1 прийому-передачі), що підписується уповноваженими представниками Сторін. Акт прийому-передачі підтверджує виконання СТО замовлених робіт, надання послуг та /або передачу замовлених запасних частин та матеріалів Клієнту відповідної якості, а також відсутність у Клієнта претензій і зауважень до СТО з приводу виконання зазначеного замовлення та стану транспортного засобу, на якому проводились ремонтні роботи або надавались послуги. При передачі тільки ММЦ оформляється накладна.
Умовами Договору ( п.2.12) передбачено, що після закінчення робіт та підписання ОСОБА_1 прийому -передачі виконаних робіт, СТО надає Клієнту по одному примірнику рахунку та накладної ( у разі передачі тільки ТМЦ), у яких наводиться перелік складових частин (матеріалів), використаних СТО, а також наданих Клієнтом СТО для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту, ОСОБА_1 прийому-передачі виконаних робіт та податкової накладної.
За умовами Договору СТО взяло на себе зобов»язання , зокрема, прийняти транспортний засіб Клієнта і, в узгоджений з Клієнтом термін, на підставі Замовлення, провести діагностику (дефектування транспортного засобу чи підібрати необхідні запасні частини і матеріали та надати Клієнту рахунок на ремонтні роботи та/або технічне обслуговування транспортного засобу чи постачання запасних частин для узгодження ( п.п.3.1.1 п.3.1); на протязі доби після закінчення ремонтних робіт або технічного обслуговування повідомити про це Клієнта ( п.п.3.1.5 п.3.1).
Клієнт зобов»язувався, зокрема: в обумовлений Договором строк здійснювати узгодження рахунків та прийняття обсягів виконаних робіт (п.п.3.2.3 п.3.2); своєчасно та у повному обсязі ( відповідно до умов даного Договору) здійснити оплату виконаних робіт/наданих послуг/запасних частин, згідно виставлених СТО рахунків та підписаних Сторонами актів приймання-передачі (п.п.3.2.6 п.3.2).
Відповідно до п.4.1 Договору загальна ціна договору визначається сумарною вартістю робіт та запасних частин, зазначених у рахунках за весь термін дії Договору.
Ціни на ремонтні роботи, технічне обслуговування та послуги, що надає СТО, а також на запасні частини і матеріали, що поставляються СТО, є договірними і базуються на тарифах, затверджених внутрішніми нормативними документами СТО. Ціна, погоджена Сторонами у відповідному Рахунку, є остаточною і зміні не підлягає ( п.4.2 Договору).
Відповідно до п.4.3 Договору, оплата виконаних робіт, використаних під час виконання ремонтних робіт запасних частин і матеріалів та інших послуг, наданих СТО, проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок СТО на умовах попередньої оплати (до моменту закінчення робіт) чи внесення готівкових коштів у касу товариства або на інших умовах оплати, узгоджених Сторонами окремо шляхом підписання Додаткової угоди до даного Договору.
У випадку затримки повної оплати виконаних робіт, вартості встановлених матеріалів та запасних частин у строк, обумовлений п.4.2 цього Договору, Клієнт сплачує СТО пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості виконаних робіт чи поставлених запасних частин чи матеріалів за кожен день прострочення платежу, до моменту повного погашення заборгованості ( п.6.1 Договору).
Відповідно до п.8.1 всі зміни та доповнення до цього договору є його невід»ємною частиною і повинні бути підписані уповноваженими представниками обох сторін.
Відповідно до п.8.4 Додатками та невід»ємними частинами цього Договору є усі документи, що стосуються окремих послуг/робіт, наданих/виконаних на підставі цього Договору: а саме усі підписані та скріплені відтисками печаток Сторін : наряд-замовлення; рахунки; накладні; акти передання-прийняття дорожнього транспортного засобу (ДТЗ), його складових для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; акти передання-прийняття дорожнього транспортного засобу (ДТЗ), його складових після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту ; акти прийому-передачі виконаних робіт; податкові накладні; додаткові угоди до цього Договору; поштова або факсимільна кореспонденція між Сторонамим, що стосується виконання умов цього Договору.
У п.9.1 Сторони погодили, що якщо протягом 1 місяця до закінчення терміну дії договору жодна зі Сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком.
Договір №19794 від 10 січня 2013 року підписаний повноважними особами Сторін ( зі сторони СТО - директором ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту; зі сторони Клієнта - головою правління ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту), договір скріплений гербовими печатками юридичних осіб ( ТзОВ «ТРАК СЕРВІС Львів» (СТО) та ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство- 14630» (Клієнта)).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору оформлено наряд-замовлення
№ТС-00022478 від 07.09.2015р., відповідачу виписано рахунок-фактуру №ТС-00004461 від 22.09.2015 року на суму 4 549,54 грн, в т.ч. ПДВ: 758,26 грн., сторонами підписано акт виконаних робіт №ТС-00002950 від 22.09.2015 року, 22.09.2015 року обслуговування ТЗ проводилось в присутності представника відповідача за довіреністю №241 від 22.09.2015 р. ОСОБА_5, відповідач частково ( в сумі 1 049,54 грн. ) 12 листопада 2015 року оплатив кошти по рахунку-фактурі № ТС-00004461 від 22.09.2015 року . Вважає, що з 23.09.2015 року, у зв»язку із порушенням відповідачем строків оплати виконаних робіт які передбачені у п.4.3 Договору , має місце прострочка виконання грошового зобов»язання відповідачем.
При прийнятті рішення суд виходив із наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Форма правочину передбачена статтею 205 Цивільного кодексу України, якою передбачено можливість вияву волі (волевиявлення) як в усній, так і в письмовій формі.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині першій цієї статті йдеться про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини другої, третьої статті 180 цього ж Кодексу господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В даному випадку підставою заявлених позивачем вимог є Договір №19794 від 10 січня 2013 року про надання послуг.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За своєю правовою природою спірні правовідносини сторін характерні для договору підряду.
Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
При цьому слід враховувати нормативні положення Закону України № 2344 від 05.04.2001 року (із змін. і доп.) "Про автомобільний транспорт" за статтею 25 якого договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).
Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є: найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу; перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт.
Згідно з пунктом 9 Правил у разі надання послуг у присутності замовника, коли немає потреби залишати ДТЗ (його складові) на відповідальне збереження у виконавця чи замінювати складові частини ДТЗ, послуги оформлюються рахунком-фактурою і нарядом-замовленням.
Вартість послуг, матеріалів та складових частин замовник оплачує за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами договору (пункт 25 Правил).
Розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є:акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний, з одного боку, контролером якості виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов'язання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний замовником; квитанція про оплату робіт; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб) /пункт 26 Правил/.
Відповідач не заперечує факту виконання для нього позивачем , на підставі Договору №19794 від 10 січня 2013 року робіт, які перелічені в ОСОБА_1 виконаних робіт від 22.09.2015 року №ТС-00002950, як і не заперечує вартості виконаних робіт - 4 549,54 грн. Відповідач також підтверджує, що після виконання робіт, уповноважена особа відповідача ( довіреність №241 від 22 вересня 2015 р. забрала транспортний засіб з території позивача.
Судом встановлено, що відповідно до п.2.8 Договору №19794 від 10 січня 2013 року Акт-прийому передачі підтверджує виконання СТО замовлених робіт, надання послуг та/або передачу замовлених запасних частин та матеріалів Клієнту, відповідної якості, а також відсутність у Клієнта претензій і зауважень до СТО з приводу виконання зазначеного замовлення та стану транспортного засобу, на якому проводилися ремонтні роботи або надавалися послуги.
Судом встановлено, що роботи були розпочаті і закінчені 22.09.2015 року, про що свідчать як відомості, які містить ОСОБА_1, так і самі сторони.
Таким чином, моментом закінчення робіт є 22 вересня 2015 року.
Позивач не заперечує, а відповідач підтверджує, що в день виконання робіт, тобто, 22 вересня 2015 року , ним отримано від позивача ОСОБА_6 №ТС-00004461 від 22.09.2015 року для оплати вартості виконаних робіт в сумі 4 549,54 грн.
Судом з»ясовано, що рахунок-фактура№ТС-00004461 від 22.09.2015 року не містить вказівки на строки виконання відповідачем зобов»язання по оплаті виконаних робіт, не містить такої вказівки і ОСОБА_1 виконаних робіт №ТС-00002950.
Крім того, лише 22.09.2015 року сторони узгодили вартість виконаних робіт , використаних матеріалів та запчастин , підписавши ОСОБА_1 виконаних робіт.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналіз наведених у зазначеній нормі положень дозволяє дійти висновку, що поняття належного виконання зобов»язання охоплює виконання його належними суб»єктами, у належному місці, в належний строк ( термін), щодо належного предмета і належним способом.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов”язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Власне, це ті умови, на яких сторони погодилися виконувати договір. Зміст договору як підстави виникнення цивільно-правового зобов”язання визначається тими правами та обов”язками, які взяли на себе учасники договору відповідно до умов договору і які закріплені і сформульовані у договорі.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України , якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Умовами в п.4.3 Договору передбачено, що оплата виконаних робіт , використаних під час виконання ремонтних робіт запасних частин і матеріалів і інших послуг, наданих СТО, проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок СТО на умовах попередньої оплати ( до моменту закінчення робіт) чи внесення готівкових коштів у касу товариства або на інших умовах оплати , узгоджених Сторонами окремо шляхом підписання Дордаткової угоди до даного Договору.
Зважаючи на те, що до моменту закінчення робіт (22.09.2015р. ) позивачем не було складено рахунку на оплату робіт , який в силу умов в п.2.4 мав би містити не лише дату його складання, повний перелік робіт та запасних частин і матеріалів, необхідних для їх виконання, а також їх вартість, ціну і строки виконання та мав би, з огляду на вимоги до його оформлення, складати невід»ємну частину Договору, що в даному випадку не встановлено, беручи до уваги, що фактична вартість робіт погоджена та підтверджена ОСОБА_1 виконаних робіт лише 22.09.2015 року, то за таких обставин не з вини відповідача останнім не виконано ( та й реально не могло бути виконано) зобов»язання по оплаті виконаних робіт до 22.09.2015 року , як не міг бути виконаний і 22.09.2015 року.
Поряд з цим, інших умов оплати ( як це передбачено в п.4.3 Договору) Сторонами не узгоджено шляхом підписання Додаткових угод до Договору.
З письмовими вимогами ( в порядку ч.2 ст.530 ЦК України) позивач до відповідача не звертався; наявні у справі документи теж не містять інших узгоджених Сторонами умов оплати.
Слід зазначити, що наряд-замовлення на виконання робіт по ремонту транспортного засобу датоване 07.09.2015 р. ( при цьому, останнє теж не містить відомостей про строки оплати а також і про вартість робіт), а за умовами договору обов»язок складення рахунку та надання його відповідачу на узгодження внесених в нього відомостей ( в т.ч. і щодо ціни та вартості виконаних робіт) покладено на позивача. Крім того, як слідує з умов самого договору, такі дії мали відбутись до моменту закінчення робіт.
Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов»язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов»язок.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, нга яких грунтутються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кож на сторона повинена довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суцд приймає тільки ті докази, які маю.ть значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що грунтутьється на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи із вищенаведеного, судом не встановлено, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду мало місце порушення відповідачем строків виконання зобов»язання з оплати виконаних робіт, за Договором від 10.01.2013р. №19794, не встановлено обов»язку сплатити повну їх вартість у зазначені позивачем строки, а відтак не встановлено порушення прав чи законних інтересів позивача. Позов є передчасним. При цьому, добровільне перерахування відповідачем коштів в сумі 1049,54 грн. не спростовує зазначеного.
Крім того, суд вбачає за доцільне вказати, що як зазначено у п.1.7 Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» господарському суду необхідно мати на увазі, що питання про те, чи мало місце пред'явлення кредитором боржникові вимоги про оплату, вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що таку вимогу пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.
Проте, доказів того, що в ході розгляду справи позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату виконаних робіт, суду не надано.
Частинами першою і третьою статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки не встановлено факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов»язання, то немає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення 701,36 грн. пені, 3 % річних в сумі 47,68 грн. та 126,00 грн. інфляційні втрат.
Відповідно до ст..49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1, 2, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд,-
В позові відмовити повністю.
Повний текст рішення виготовлено 06.06.2016р.
Суддя Кітаєва С.Б.