Справа № 209/2247/15-ц
Провадження № 2/209/1205/15
про залишення без руху
25 травня 2015 року м. Дніпродзержинськ
Суддя Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Заводський відділ державної виконавчої служби, про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину та зменшення заборгованості по аліментам,
Представник позивача ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Заводський відділ державної виконавчої служби, про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину та зменшення заборгованості по аліментам, в якій просить:
- Зупинити виконавче провадження по реалізації арештованого майна квартири:- АДРЕСА_1 через систему електронних торгів арештованим майном, до вирішення справи по суті.
- Зменшити розмір стягуваних за рішенням суду Дніпровського району м. Дніпродзержинська від 2000 року з ОСОБА_2 на користь -ОСОБА_3 ( на момент розгляду справи ОСОБА_5С.) до розміру 30 % прожиткового мінімуму доходів громадян відповідного віку.
- Звільнити ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами яка виникла на підставі розрахунку державногоо виконавця ДВС Заводського району м. Дніпродзержинська, в період з листопада 2005 року по час ухвалення рішення у справі.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Так, в позовній заяві не зрозуміло викладений зміст позовних вимог, в частині зупинення виконавчого провадження по реалізації арештованого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, через систему електронних торгів арештованим майном, до вирішення справи по суті.
Як витікає з обгронтування позову, реалізація вищезазначеного майна, здійснюється Заводстким відділом ДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа № 13-82 2000 року виданого на виконання рішення рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська ухваленого за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Суду не зрозуміло яким чином за заявленим позовом може вирішуватись питання про зупинення виконавчого провадження по реалізації арештованої квартири, оскільки це можливо, наприклад, в порядку оскарження дій державного виконавця з виконання виконавчого листа № 13-82 2000 року у справі щодо виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Також в позові не зрозуміло викладені позовні вимоги щодо зменшення розміру стягуваних за рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 2000 року аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 до розміру 30% прожиткового мінімуму доходів громадян відповідного віку, оскільки, згідно ст.атей 183, 184 Сімейного кодексу України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, або в твердій грошовій сумі. Стягнення аліментів на утримання дітей в процентах (30%) до прожиткового мінімуму доходів громадян діючим законодавством не передбачено.
Не зрозуміло викладено позовні вимоги в частині звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами яка виникла на підставі розрахунку державного виконавця ДВС Заводського району м. Дніпродзержинська, в період листопада з 2005 року по час ухвалення рішення у справі, оскільки позивачем не зазначено суму заборгованості від сплати якої він просить його звільнити. Це позбавляє судможливості перевірити правильність зазнгаченні в позовній заяві ціни позову.
В порушення вимог ч.5 ст. 119 ЦПК України, до матеріалів справи не додано документ про сплату повного розміру судового збору. До позову додано чек про сплату судового збору в розмірі 244,37 грн., тобто судовий збір сплачено тільки за вимогами про звільнення позивача від сплати заборгованості по сплаті аліментів (яка згідно доданого розрахунку держапвного виконавця складає 24436 грн.). Проте до позову не додано документ про сплату судового збору за вимогами матеріального характеру в частині зменшення розміру стягуваних аліментів. Розмір не сплаченого судового збору повинен визначатися сумою зменшених аліментів за період один рік (ця сума не може бути визначена поки позивач не вкаже правильно до якої частки від заробітку, чи до якої твердої грошової суми він просить зменшити стягувані з нього аліменти.
Відповідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Заводський відділ державної виконавчої служби, про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину та зменшення заборгованості по аліментам - залишити без руху, надавши позивачу час для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута йому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Байбара Г.А.
: