Справа № 209/7195/14-ц
Провадження № 2-др/209/1/14
24 березня 2015 року Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбара Г.А.,
при секретарі Витязь Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №209/4298/13-ц, згідно якого визнане за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права та обов'язки забудовника житлового будинку 79 по вул. Алчевській у м. Дніпродзержинську, готовністю 100%, який був побудований померлим 23 травня 1989 року ОСОБА_2 у 1966 році, та який складається з: (літ А-1) - житлового будинку з житловою прибудовою (літ. а-1), літньої кухні (літ. б-1), гаражу (літ. В-1), вбиральні (літ. Г-1), та розташований на земельній ділянці, 162,5 кв.м., яка була виділена ОСОБА_2 на підставі нотаріального посвідченого договору від 12 травня 1958 року на підставі рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 18 лютого 1958 року № 187, зазначивши загальну площу будинку у розмірі 80,2 кв.м., житлову у розмірі 49,0 кв.м., видати дві копії заочного рішення Дніпровського районного райсуду м. Дніпродзержинська від 27 січня 2014 року разом з двома копіями додаткового рішення.
В судове засідання сторони не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності сторін, що відповідає вимогам ст. 220 ч.3. ЦПК України, згідно якої присутність сторін при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення не є обов'язковою.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового рішення.
Судом встановлено, що 27 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради з позовом про визнання прав та обов'язків забудовника в порядку спадкування за законом, в якій просив суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права та обов'язки забудовника житлового будинку 79 по вул. Алчевській у м. Дніпродзержинську, готовністю 100%, який був побудований померлим 23 травня 1989 року ОСОБА_2 у 1966 році, та який складається з: (літ А-1) - житлового будинку з житловою прибудовою (літ. а-1), літньої кухні (літ. б-1), гаражу (літ. В-1), вбиральні (літ. Г-1), та розташований на земельній ділянці, 162,5 кв.м.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 січня 2014 року був задоволений позов ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради про визнання прав та обов'язків забудовника в порядку спадкування за законом. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого 23 травня 1989 року батька ОСОБА_2 права та обов'язки забудовника житлового будинку, який складається із житлового будинку А-1 з житловою прибудовою а-1, літньої кухні Б-1, гаражу В-1, вбиральні Г-1, готовністю 100 відсотків, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ вулиця Алчевського, будинок 79, на земельній ділянці, яка була виділена ОСОБА_2 на підставі нотаріального посвідченого договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, що був укладений 12 травня 1958 року між Відділом комунального господарства Дніпродзержинського виконкому та ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 18 лютого 1958 року № 187.
З огляду на викладене вбачається, що позов ОСОБА_1 був задоволений в повному обсязі в межах заявлених ним позовних вимог.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, що передбачений ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п.1 частини 1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Приймаючи до уваги, що в своєму позові ОСОБА_1 не заявляв вимог щодо зазначення загальної та житлової площі житлового будинку, розташованого в м. Дніпродзержинську по вул. Алчевського, будинок № 79, то суд при ухваленні рішення не міг вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1, а отже резолютивна частина рішення суду ухвалена відповідно до заявлених позовних вимог.
Суд визнав за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права та обов'язки забудовника, а тому зазначення в резолютивній частині рішення суду житлової та загальної площі житлового будинку, який не введений в експлуатацію, не є необхідним при вирішенні спору щодо прав та обов'язків забудовника житлового будинку, які набуваються в порядку спадкування.
Рішення суду взагалі не підлягає державній реєстрації в Державній реєстраційній службі Дніпродзержинського міського управління юстиції, оскільки право власності на нерухоме майно рішенням суду за позивачем не визнавалося.
Керуючись вимогами ст. 11, 220 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового рішення у цивільній справі № 209/4298/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради про визнання прав та обов'язків забудовника в порядку спадкування за законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Г.А. Байбара