24.05.16
У Х В А Л А Справа № 200/9086/16-к
Іменем України Провадження №1-кс/200/5119/16
24 травня 2016 року м. Дніпропетровськ
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю представника заявника - адвоката ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання заявника ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -
у клопотанні, яке надійшло до суду 20.05.16 р. вказано, що під час обшуку 12.12.15 р. у громадянина ОСОБА_6 вилучено гроші у сумі 13 809 грн. 50 коп. Ухвалою слідчого судді від 14.12.16 р. на ці гроші накладено арешт. Ці гроші він, заявник, надав у борг громадянину ОСОБА_6 . На підтвердження цього надає розписку громадянина ОСОБА_6 . При цьому заявник посилається на ст. ст. 526, 526, 610, 1046, 1047 ЦК України, як на підтвердження факту договору позики між вказаними фізичними особами та наполягає на тому, що це підтверджує також факт того, що слідчим було вилучено грошові кошти саме громадянина ОСОБА_5 . Просить скасувати арешт на вказану суму грошових коштів.
У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_2 підтримав доводи та обгрунтування вимог клопотання.
Слідчий ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки арешт майна, на її думку, був накладений обґрунтовано, а доводи заявника та його представника є не обгрунтованими.
Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення представника заявника, слідчого, дослідивши надані додатки, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки у судовому заявник не надав передбачених Законом безперечних доказів про своє право власності на вказану суму грошових коштів.
Слідчий суддя не приймає до уваги посилання заявника та його представника на зазначені статті ЦК України, оскільки вони регламентують правові відносини між позикодавцем та позичальником, які на вказаній підставі можуть тільки між собою вирішувати спірні питання.
Але, у даному випадку, одна із вказаних сторін заявила вимогу, яка виходить поза межі відносин, які врегульовані вищезазначеними нормами ЦК України.
Таким чином, ні заявник, ні його представник не обгрунтували вимогу, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 369, 371, 372 КПК України, -
у задоволенні клопотання заявника ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 14.12.15 р. (справа « 200/26452/15-к) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .