Провадження №2/760/2230/16
в справі №760/448/16-ц
/ заочне/
02 червня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Носачова А.К.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати відповідачку такою, що втратив право користуватися жилим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.
Посилається в позові на те, що він є власником зазначеного будинку.
Відповідачка є його колишньою невісткою, яка перебувала у шлюбі з його сином ОСОБА_4.
В зв'язку з реєстрацією шлюбу вона була зареєстрована у спірному будинку.
Більше п»яти років відповідачка не проживає в будинку і її місце знаходження невідоме. Реєстрація відповідачки в будинку порушує його права власника, він не може вчиняти дій по його розпорядженню та здійснювати весь комплекс цивільно-правовоих угод відносного свого майна.
Будь-яких перешкод відповідачці в проживанні в спірному будинку ніхто не чинив, замки та ключі не змінювалися.
Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що відповідачка в спірному жилому приміщенні не проживає понад встановлений законом строк, залишила його добровільно, участі в утриманні житла та сплаті житлово-комунальних послуг не приймає, а тому просить задовольнити позов.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час розгляду справи сповіщалася належним чином у порядку, визначеному ч. 9 ст. 74 ЦПК України, а саме через оголошення в пресі.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цих обставин та враховуючи думку представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 156 ЖК України члени сім»ї власника житлового буднику (квартири), які проживають разом із ним в будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням на рівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселення не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
До членів сім»ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст. 64 цього Кодексу, а саме: дружина наймача, їх діти та батьки.
Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ч. ч.1 та 2 ст. 405 ЦК України члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що позивач на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 29 червня 2004 року є власником 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1.
/а.с.7/
06 липня 2008 року син позивача ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з відповідачкою, в зв'язку з чим 13 червня 2006 року вона була зареєстрована в будинку.
/а.с.8/
На даний час у будинку зареєстровані сторони в справі, син позивача ОСОБА_2 та двоє онуків, 2006 та 2008 року народження.
11 лютого 2014 року шлюб між відповідачкою та сином позивача був розірваний.
Протягом останніх п»яти років відповідачка не проживає в спірному будинку, витрат по його утриманню не несе, залишила спірний будинок добровільно.
Дані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6
За правилами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Відповідно до ч. ч.1 та 2 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК).
З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК України.
Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.
Виходячи з цих обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в сумі в сумі 551 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 319, 386, 391,405 ЦК України, ст. ст. 3, 4, ст. 10, 11,57-60, 88, 209, 212-215, 218,224 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користуватися жилим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 551,20 гр. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Суддя: