Справа № 760/2045/16-ц
2-2567/16
19 травня 2016 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Семененко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,
В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, придбаного під час шлюбу з ОСОБА_2
Свої вимоги Позивач мотивує наступним.
Сторони перебувають у шлюбі з 11.02.2006р., і зі слів Позивача проживали однією сім'єю до листопада 2015 року, хоча і продовжують проживати за однією адресою.
Від шлюбу Сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 зазначає, що спільне життя з Відповідачем у них не склалось через відсутність спільних інтересів, взаєморозуміння та поваги, подальше збереження шлюбу вважає неможливим та недоцільним, у зв'язку з чим просить його розірвати.
За час спільного проживання, як вказує Позивач, ними з Відповідачем було придбано квартиру АДРЕСА_1, яка є об'єктом спільного сумісного майна подружжя.
Користуючись своїм правом, Позивач просить визначити частки подружжя у спільній власності, закріпивши за кожною з Сторін по 1/2 частині.
У судовому засіданні Позивач позов підтримав, просив суд його задовольнити.
Відповідач в частині позовних вимог про розірвання шлюбу позов визнала, підтвердила неможливість збереження сім'ї. В той же час, при вирішенні питання про поділ майна подружжя, просила, враховуючи наявність на її утриманні дочки та відсутність стабільної матеріальної допомоги з боку Позивача, відійти від рівності часток подружжя, визнавши за нею 2/3 частини у праві власності на квартиру, а за Позивачем, відповідно, 1/3 частину.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Сторін, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 11 лютого 2006 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Ружинського районного управління юстиції Житомирської області. (а.с.6)
Від даного шлюбу Сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 18.07.2006р., видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Ружинського районного управління юстиції Житомирської області. (а.с.7)
З пояснень Сторін вбачається, що на даний момент вони не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства, на примирення не згодні, бажабть розірвати шлюб.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім'ї буде носити формальний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Встановлено, що під час перебування сторін у шлюбі 17 червня 2013 року ними на підставі договору купівлі-продажу було придбано однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 56,5 кв.м, житловою - 41,1 кв.м. (а.с.8)
Стаття 70 Кодексу встановлює, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частина 2 ст. 70 СК передбачає, що суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Заявляючи вимоги щодо відходу від засад рівності часток Відповідачу необхідно було надати суду належні та незаперечні докази наявності обставин, які законом визнаються в якості підстав для такого відходу.
Частина 3 зазначеної статті вказує, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
За змістом ст. ст. 181, 182, 183, 184, 189 СК аліменти - кошти на утримання дитини, розмір яких визначається за домовленістю між батьками чи за рішенням суду.
Таким чином, необхідною умовою для збільшення частки ОСОБА_2 за цією частиною ст. 70 СК України є встановлення судом факту ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов'язків з матеріального забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дочки, або надання ним такої допомоги в недостатньому розмірі.
В той же час, Відповідач на уточнююче запитання суду зазначила, що домовленості щодо розміру аліментів, які підлягають сплаті Позивачем на її користь у них немає, доказів пред'явлення до нього вимог та претензій щодо неналежного виконання своїх обов'язків в цій частині Відповідачем не надано, позову про стягнення аліментів в примусовому порядку нею не заявлялося.
Таким чином, позиція Відповідача щодо наявності підстав для відходу від принципу рівності часток нею належними доказами не підтверджена, а тому суд позбавлений можливості застосувати до правовідносин положення ч.ч. 2, 3 ст.70 СК України.
Відтак поділ майна подружжя має відбуватись виходячи з рівності часток подружжя, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про визнання за сторонами по 1/2 частці у праві власності на квартиру АДРЕСА_1.
Керуючись ст.60, 62, 69-70 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 11 лютого 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ружинського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 6, розірвати.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 56,5 кв. метри та житловою площею 41,1 кв. метрів.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 56,5 кв. метри та житловою площею 41,1 кв. метрів.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: