ун. № 759/18411/15-ц
пр. № 2/759/1351/16
10 травня 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Чернишук К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2015 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати по справі, посилаючись на ті підстави, що 27.10.2010 р. між сторонами було укладено кредитний договір № б/н згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, однак відповідач свої зобов'язання передбачені кредитним договором належним чином не виконав внаслідок чого виникла заборгованість.
Позивач у судові засідання не з'явився повторно, про слухання справи повідомлявся належним чином про слухання справи, надавши клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 41).
Відповідач у судові засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що стверджується поштовими повідомленнями (а.с. 49, 50, 52, 53), причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів згідно частини 4 ст.169 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено у судовому засіданні 27.10.2010 р. між сторонами було укладено кредитний договір № б/н згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 5-33).
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається відповідач належним чином умови кредитного договору не виконував у результаті чого станом на 16.11.2015 утворилася заборгованість у розмірі 21625 грн. 30 коп. яка складається з наступного: 5838 грн. 26 коп. заборгованість за кредитом; 10789 грн. 17 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3491 грн. 90 коп. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина); 1005 грн. 97 коп. штраф (процентна складова) (а.с.3, 4).
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1218 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252-258, 261, 267, 525, 526, 634, 1054 ЦК України; ст.ст 10, 11, 30, 57-61, 88, ч. 4 ст. 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 360-7 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 21625 грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» сплачені судові витрати по справі у розмірі 1218 грн. 00 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.