ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" травня 2016 р. Справа № 809/464/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
за участю секретаря Королевич О.В.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідашльністю "Скіф"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 12619,06 грн.,-
05.05.2016 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф” (далі - ТзОВ “Скіф”) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 12 619,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення статтей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2015 році трьох інвалідів. За непрацевлаштування інвалідів відповідач у строк до 16 квітня 2016 року повинен був самостійно сплатити 12 513,92 грн. адміністративно-господарських санкцій. За порушення термінів сплати відповідачу нараховано пеню в розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, на повну суму недоїмки за весь її строк у розмірі 105,14 грн. Добровільно кошти відповідачем не сплачені, а тому підлягають стягненню в судовому порядку
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, додатково суду пояснила, що підприємство обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів за 2015 рік виконало, оскільки протягом року на ТзОВ “Скіф” було створено чотири робочих місця для інвалідів, а фактично на підприємстві працювало сім штатних працівників, які мали інвалідність другої та третьої групи та деякі з них відпрацювали на підприємстві повних дванадцять місяців. При цьому зазначила, що підприємством було допущено помилку при складанні звіт форми 10-ПІ щодо кількості працюючих інвалідів та нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Вважає, що ТзОВ “Скіф” виконало приписи Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" протягом 2015 року щодо виконання нормативу працевлаштування інвалідів, а тому правових підстав для сплати адміністративно-господарських санкцій та пені немає. У задоволенні позову просила відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач 19.01.2016 року подав до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ОСОБА_3 форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік від 05.01.2016 року, зазначивши в ньому середньооблікову чисельність штатних працівників - 79 осіб. (а.с. 6) Виходячи з даного розрахунку норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у ТзОВ "Скіф" повинен був становити 3 робочих місця, однак відповідачем було вказано - 2. За даними цього звіту середньооблікова кількість штатних працівників підприємства, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, зазначена - 2 робочих місця..
З урахуванням даних, зазначених відповідачем у вказаному звіті, позивач у зв'язку з невиконанням підприємством нормативу працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця 29.04.2016 року нарахував відповідачеві адміністративно-господарські санкції у розмірі 12513,92 грн. та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 105,14 грн. (а.с.7)
В той же час 13.04.2016 року відповідач засобами поштового зв»язку повторно подав позивачу ОСОБА_3 форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік з виправленнями, в якому зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників - 79 осіб, кількість місць для працевлаштування інвалідів у ТзОВ "Скіф" - 4, а кількість працівників підприємства, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 4 (а.с.29-30).
Одночасно відповідачем до звіту було подано список працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2015 році, в якому зазначено, що протягом 2015 року загальна кількість працюючих інвалідів на підприємстві становить сім чоловік (а.с.31).
В судовому засіданні представник відповідача надав суду акт перевірки додержання суб'єктом господарювання (ТзОВ "Скіф") законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №09-04-0052/189 року, проведену головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів Управління Держпраці в Івано-Франківській області, в якому в графі 6.1.3 розділу 6 «Особливості використання праці осіб, що потребують додаткового соціального захисту» зазначено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів згідно ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ТзОВ "Скіф" виконано.
Позивач не прийняв поданий відповідачем 13.04.2016 року звіт форми №10-ПІ до уваги, оскільки чинним законодавством не передбачено порядок внесення змін у подані звіти.
При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені в Законі України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон).
Відповідно до ч.1 ст.17 даного Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда (ч.2 ст.17 Закону).
В ч.3 ст.18 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З положення ч.1 ст.19 даного Закону слідує, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч.2 ст.19 Закону).
Відповідно до ч.7 ст.19 даного Закону порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування (ч.8 ст.19 Закону).
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону).
Відповідно до ч.4 ст.20 даного Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Порядок подання звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми №10-ПІ визначено наказом Міністерства праці та соціальної політики №42 від 10.02.2007 року «Про затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) "ОСОБА_3 про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "ОСОБА_3 про зайнятість і працевлаштування інвалідів" відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31.01.2007.
Даними нормативними актами не передбачено внесення підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, виправлень даних, зазначених у поданих звітах форми №10-ПІ внаслідок самостійного виявлення помилок, однак передбачено право відділень Фонду соціального захисту інвалідів проводити перевірки щодо дотримання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в тому числі і з приводу поданих звітів.
При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій, суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Позивач, посилаючись на порушення з боку відповідача норм законодавства про працевлаштування інвалідів, окрім ОСОБА_3 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми №10-ПІ від 05.01.2016 року не надав суду доказів того, що підприємством не було створено робочі місця для працевлаштування інвалідів або ним безпідставно відмовлено у працевлаштуванні інваліда.
Натомість представник відповідача подала суду докази того, що на підприємстві були створені та зайняті інвалідами відповідні робочі місця.
Зокрема, відповідно до поданих відповідачем копій трудових книжок в 2015 року на підприємстві працювало сім інвалідів - ОСОБА_4 (інвалід другої групи), ОСОБА_5 (інвалід другої групи), ОСОБА_6 (інвалід третьої групи), ОСОБА_7 (інвалід третьої групи), ОСОБА_8 (інвалід третьої групи), ОСОБА_9 (інвалід третьої групи) та ОСОБА_10 (інвалід третьої групи).
Так, наказом №1 від 01.10.1992 року ОСОБА_4 (інвалід другої групи) прийнятий на роботу на посаду директора МПП «Скіф», яке згідно наказу №4 від 11.02.1997 року перейменовано на ТзОВ "Скіф". (а.с. 54)
На підставі наказу №34 від 22.12.2014 року ОСОБА_5, інвалід другої групи, була прийнята на посаду шліфувальниці (а.с. 55).
Згідно наказу від 20.09.2000 року ОСОБА_6, інвалід другої групи, прийнятий на посаду водія автокрана (а.с. 56).
Відповідно до наказу №19 від 26.05.1999 року ОСОБА_7, інвалід третьої групи, прийнятий на посаду водія, а згідно наказу №70-К від 15.11.2001 року переведений на посаду завідуючого гаражем (а.с. 52).
Наказом №25 від 30.09.2014 року ОСОБА_8, інвалід третьої групи, був прийнятий на посаду охоронця (а.с. 53).
Відповідно до наказу №21 від 25.10.2013 року ОСОБА_9, інвалід третьої групи, прийнятий на посаду підсобного робітника.
На підставі наказу №35 від 25.12.2014 року ОСОБА_10, інвалід третьої групи, був прийнятий на посаду підсобного працівника (а.с. 57).
Відтак, протягом 2015 року на підприємстві працювало 7 осіб з обмеженими можливостями.
Крім того, за результатами проведеної головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів Управління Держпраці в Івано-Франківській області відповідно до наказу №380Д від 18.04.2016 року позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю ТзОВ "Скіф" встановлено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів згідно ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ТзОВ "Скіф" виконано (п.6.1.3 акту) (а.с.62-83).
Також, в довідці до вказаного акту перевірки головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Івано-Франківській області зазначив, що в ході перевірки ТзОВ "Скіф" за 2015 рік середньоспискова чисельність працівників товариства становить 79 чоловік, а кількість працівників, яким встановлено інвалідність 7 чоловік при нормативі 3. Вказане свідчить, що норматив по працевлаштуванню інвалідів ТзОВ "Скіф" виконано.
Судом в ході розгляду справи відповідно до вимог Інструкції зi статистики кiлькостi працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року №286, на підставі наявних в матеріалах справи документів здійснено розрахунок середньої кількості працівників ТзОВ "Скіф", яким згідно довідок МСЕК на 2015 рік призначено відповідні групи інвалідності, відповідно до якого середня кількість таких працівників відповідача у 2015 році становила 6 чоловік.
Так, чотирьом працівникам ТзОВ "Скіф" протягом 12 місяців 2015 році були встановлені відповідні групи інвалідності та вони пропрацювали на підприємстві повний календарний рік, а саме: ОСОБА_4 (друга група інвалідності з 19.03.2014 року без переогляду (а.с.44); ОСОБА_11 (друга група інвалідності з 01.06.1995 року безстроково (а.с.41-43); ОСОБА_7 (третя група інвалідності з 01.07.2005 року без переогляду (а.с.40) та ОСОБА_10 (третя група інвалідності з 22.10.2013 року (а.с.45-47). Іншим працівникам протягом 2015 року були встановлені відповідні групи інвалідності, що підтверджується копіями довідок МСЕК, а саме: ОСОБА_6 з 05.05.2015 року призначено третю групу інвалідності (а.с.37-38); ОСОБА_8 з 01.05.2015 року призначено третю групу інвалідності (а.с.50-51); ОСОБА_9 з 25.08.2015 року призначено третю групу інвалідності (а.с.39).
Відтак, враховуючи вимоги Інструкції зi статистики кiлькостi працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року №286, на підприємстві з січня по квітень працювало 4 інваліди, в травні - 5, з червня по серпень - 6, з вересня по грудень - 7, а тому середня чисельність працівників ТзОВ "Скіф" у 2015 році, яким призначено відповідні групи інвалідності становила шість працівників (4+4+4+4+5+6+6+6+7+7+7+7=67чол. : 12 місяців = 5,59 чол., що округлюється до 6 чол.).
Відповідно до п.п.1.1 п.1 Інструкції зi статистики кiлькостi працівників затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року №286 (далі- Інструкція) Інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці.
Згідно п.п.1.10 п.1 Інструкції Форми державних статистичних спостережень складаються точно за встановлений календарний звітний період: місяць, квартал, період з початку року або рік. Місячний звіт складається за період з першого до останнього (включно) числа звітного місяця, квартальний звіт - за період з 1 січня до останнього (включно) числа третього місяця звітного кварталу, річний - за період з 1 січня по 31 грудня.
В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві. (п.п.2.1 п.2 Інструкції)
Середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та
припинення трудового договору. (п.п.3.2 п.3 Інструкції).
Враховуючи пояснення представника відповідача, акт позапланової перевірки, подані докази щодо працевлаштування інвалідів, суд зазначає про виконання підприємством нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Викладене вище дає суду підстави зробити висновок про те, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, оскільки ним виділено та створено шість робочих місць для працевлаштування інвалідів при нормативі робочих місць для працевлаштування інвалідів - 3 чол. (79чол. х 4% = 3,16 чол.). Допущені відповідачем помилки у поданому 05.01.2015 році звіті форми №10-ПІ при реальному виконанні нормативу робочих місця для працевлаштування інвалідів не може слугувати підставою для застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо стягнення з ТзОВ "Скіф" адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 12 619,06 грн. слід відмовити.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 06.06.2016 року.