25 травня 2016 рокусправа № 804/15739/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Шальєвої В.А. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у справі № 804/15739/15 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2011 року № НОМЕР_1, яким їй збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21615,20 грн..
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено, оскаржене позивачкою рішення відповідача скасоване.
Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Позивачка у судове засідання не направила свого представника, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи була повідомлена належним чином. Позивачка надіслала на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких прохала залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у даній справі - без змін.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом у період з 25.05.2011 року по 31.05.2011 року проводилась документальна позапланова перевірка суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю “Колідо” за період діяльності з 01.09.2010 року по 31.01.2011 року.
За результатами перевірки 07.06.2011 року складено акт № 503/172.1831907829, у висновку якого, зазначено, що під час перевірки виявлені порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 15821,33 грн., порушення статей 185, 188, 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 1470,83 грн.
В обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю “Колідо” перевіряючими особами зазначено:
- на перевірку не надано угоду по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю “Колідо” та платіжні документи про проведену оплату на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Колідо” у 2011;
- у Товариства з обмеженою відповідальністю “Колідо” відсутні виробничі, складські чи офісні приміщення, трудові ресурси, основні фонди та обладнання.
На підставі акта перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення позивачці суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 17 292,16 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4323,04 грн..
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивачка звернулась до суду з вимогами про його скасування.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким позов було задоволено та скасоване оскаржене податкове повідомлення-рішення, враховуючи наступне.
З акту перевірки вбачається, що податковим органом ставиться під сумнів реальність здійснення господарських операцій з ТОВ “Колідо” у перевіряємому періоді.
Суд перевірив та встановив, що протягом 2010-2011 року позивач мала господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю “Колідо” , а саме: за період вересень 2010 року - січень 2011 року позивачка придбала у зазначеного контрагента товарно-матеріальні цінності в асортименті.
На підтвердження придбання товару позивачкою надані такі первинні документи:
- рахунки на сплату № 9/27-09 від 27.09.2010 р., № 1/19-1- від 19.10.2010 р., № 5/13 -12 від 13.12.2010 р., № 11/11-01 від 11.01.2011 р., № 11/11-01 від 11.01.2011 р.,
- витратні накладні № 2709-03 від 27.09.2010 р., № 1901001 від 19.10.2010 р., № 131201 від 13.12.2010 р., № 110106 від 11.01.2011 р.,
- податкові накладні від 27.09.2010 року, всього за жовтень 2010 року - № 191001 від 19.10.2010 року, за грудень 2010 року - № 131201 від 13.12.2010 року, за січень 2011 року - № 110106 від 11.01.2011 року,
- квитанції до прибуткових касових ордерів - № 37 від 28.09.2010 року, № 38 від 30.09.2010 року, № 33 від 27.09.2010 року, № 38 від 29.09.2010 року, № 20/01 від 20.10.2010 року, № 21/10 від 21.10.2010 року, № 25/10 від 25.10.2010 року, № 19/01 від 19.10.2010 року, № 15-1 від 15.12.2010 року, № 13-1 від 13.12.2010 року, № 14-1 від 14.12.2010 року.
Позивачка у взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Колідо” виступала покупцем, а отже не складала податкових накладних. Придбаний товар, в тому числі запчастини, в подальшому були використані позивачкою у власній господарській діяльності, встановлені на вантажних транспортних засобах. Слід зазначити, що основим видом діяльності позивачки є організація перевезення вантажів та діяльність автомобільного вантажного транспорту.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відсутність письмового договору, укладеного позивачкою з ТОВ “Колідо”, за наявності інших підтверджуючих первинних документів, не може бути підставою для висновків про фіктивність господарських операцій з придбання товару.
Доводи податкового органу щодо нереальності господарських операцій ґрунтуються на тому, що у Товариства з обмеженою відповідальністю “Колідо” відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.
В даному випадку суд вірно вказав, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише відсутністю у контрагента платника податку основних засобів та нематеріальних активів, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності. У разі, коли контрагент допустив певні порушення, то це тягне для нього відповідну відповідальність, встановлену законом.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Первинні документи, якими оформлені операції з придбання у ТОВ “Колідо” товару, відповідають вимогам статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
З наданих позивачкою доказів вбачається, що укладені нею правочини з зазначеним вище контрагентом мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.
Враховуючи вищевикладене, є вірними висновки суду щодо правомірності формування позивачкою на підставі вказаних первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з контрагентом ТОВ “Колідо”.
Відповідачем не було спростовано належними та допустимим доказами достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій. З огляду на встановлені обставини, оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення підлягало скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування законної постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у справі № 804/15739/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 02.06.2016р..
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: В.А. Шальєва
Суддя: А.А. Щербак