Рішення від 12.03.2009 по справі 13/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.09 Справа№ 13/30

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: об”єднання співвласників багатоквартирного будинку „Стимул”, м.Новояворівськ

до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1, м.Новояворівськ

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.01р. та стягнення 6880,00грн.

Представники сторін:

Від позивача: Міханош О.Г. -голова

Від відповідача: ОСОБА_1 -прив.п-ць

Суть спору:

на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов об”єднання співвласників багатоквартирного будинку „Стимул”, м.Новояворівськ до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1, м.Новояворівськ про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.01р. та стягнення 6880,00грн.

Ухвалою суду від 09.02.09р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19.02.09р.

Ухвалою суду від 19.02.09р. розгляд справи відкладено на 12.03.09р. за клопотанням відповідача.

Позивачем в судовому засіданні позовні вимоги підтримано з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні 12.03.09р. відповідачем подано відзив на позов в якому позовні вимоги не визнаються і зазначено, що зобов”язання взяті згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.01р. виконуються ним належним чином, а тому підстав для задоволення позову немає.

З'ясовано:

01 лютого 2001 р. між ОСББ "Стимул" укладено договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м.Новояворівськ, вул.Ст.Бандери,15, загальною площею 44,6 кв м з приватним підприємцем ОСОБА_1.

Вартість оренди становила 200,00грн. в місяць. Враховуючи фактичне зростання на ринку нерухомості вартості оренди нежитлових приміщень, з моменту підписання договору від 01 лютого 2001 р., за ініціативи ОСББ "Сти мул", сторонами підписано додаток до договору від 10.01.2006 р. про внесення змін в п. 6.1 договору. Вартість оренди, згідно додатку, становить 700,00 грн. в місяць.

Як зазначається позивачем у позовній заяві, що, враховуючи фактичне зростання на ринку нерухомості вартості оренди нежитлових приміщень з моменту підписання додатку до договору від 10.01.2006 р., на адресу відпові дача були направлені листи № 9 від 21.04.2008 р. та №14 від 04.08.2008 р. з додатком від 01.05.2008 р. про внесення змін до п. 6.1 договору із зміною (збільшенням) розміру орендної плати до 1560,00грн. в місяць.

Станом на 01 січня 2009 р. відповіді на листи не отримано.

Відповідач надалі орендує вказане приміщення і сплачує вартість оренди в розмірі 700,00 грн. в місяць, а тому позивачем висловлено прохання про стягнення з відповідача 6880,00грн. недоотриманої орендної плати та про розірвання договору оренди від 01.01.01р.

Відповідачем позов заперечено повністю.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому по рядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Так, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати до говір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) дого вору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем у справі надіслано пропозиції про зміну договору в частині збільшення розміру орендної плати, проте, відповіді від відповідача не отримано. До суду ж позивач звернувся вже про розірвання договору оренди.

Статтею 783 ЦК України передбачено право наймодавця на розірвання договору найму.. Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Також, ст.782 ЦК України, передбачено право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У той же час, договором можуть бути передбачені і інші підстави для дострокового розірвання договору найму. Зокрема, сторонами у договорі від 01.02.01р. (розділ 12) передбачено, що:

даний договір може бути розірваний за згодою сторін. Договір може бути розірваний судом на вимогу однієї із сторін тільки у випадках, передбачених діючим законодавством. Орендодавець має право вимагати розірвання даного договору і відшкодування збитків у випадках, коли ним будуть встановлені факти використання приміщення не у відповідності з умовами договору або призначенням орендованого приміщення. На вимогу орендодавця даний договір оренди може бути достроково розірваний судом у випадках, коли орендар:

- користується приміщенням з суттєвими порушеннями умов договору або призначення приміщення або з неодноразовими порушеннями;

- суттєво погіршує нежиле приміщення;

- більше трьох разів підряд після закінчення встановленого договором строку платежу не вносить орендну плату.

Орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору тільки після направлення Орендарю письмового попередження про необхідність виконання ним зобов'язань в 30-ти денний термін.

Позивачем не вказується на порушення відповідачем жодної із приведених вимог ні Закону, ні договору. Крім того, необхідно зазначити, що повідомлень про розірвання договору наймодавцем (позивачем) не направлялось.

Непідписання відповідачем направлених йому змін до договору не може бути підставою для розірвання договору оренди.

Посилання позивача на ст.652 ЦК України та на п.12.5 договору, яким передбачено, що договір може бути розірваний сторонами або за рішенням суду, якщо під час його дії відбулись суттєві зміни обставин, з яких сторони виходили при укладенні договору, коли ці обставини змінились настільки, що коли б такі зміни можна було передбачити наперед, договір між сторонами взагалі не був би укладений або був би укладений на умовах, значно відмінних від узгоджених за даним договором, судом до уваги не приймається, оскільки таку суттєву зміну обставин позивачем не доведено. Посилання позивача на зростання на ринку нерухомості вартості оренди нежитлових приміщень не може бути доказом необхідності збільшення орендної плати саме за те приміщення, яке здається ним в оренду.

Крім того, розірвання договору допускається лише при наявності одночасно чотирьох обов”язкових умов, що передбачені ст.652 ЦК України, а саме:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову у цій частині позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача 6880,00грн. орендної плати, то судом зазначається наступне:

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Додатком від 10.01.2006 р. до договору оренди від 01.02.01р., що підписаний сторонами, внесено зміни в п. 6.1 договору і визначено розмір орендної плати - 700,00 грн. в місяць.

Пунктом 10.1 та 10.2 договору передбачено, що договір можу бути змінений і/або доповнений сторонами в період його дії на основі їх взаємної письмової згоди і наявності об”єктивних причин, що викликали такі дії сторін. Будь-які погодження сторін і/або доповнення умов даного договору мають силу в тому випадку, якщо вони письмово оформлені, підписані сторонами договору і скріплені печатками сторін.

Оскільки відповідачем не прийнято пропозицій щодо підписання змін до договору оренди в частині збільшення орендної плати, то і підстав для нарахування позивачем збільшеної орендної плати немає.

Обумовлений сторонами розмір орендної плати -700,00грн. відповідачем сплачується вчасно і в повному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49,82,84,85,115 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Станько Л.Л.

Попередній документ
5808534
Наступний документ
5808536
Інформація про рішення:
№ рішення: 5808535
№ справи: 13/30
Дата рішення: 12.03.2009
Дата публікації: 21.07.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію