Спр. № 2-666/2008 p.
Іменем України
28 травня 2008 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого Шевченко Л.В.
при секретарі Бондаренко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, 3-я особа: Головне управління з питань захисту прав споживачів при виконавчому органі КМДА, про визнання умов договору недійсним, стягнення пені, розірвання договору та відшкодування моральної шкоди,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до
відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_3, 3-я особа: Головне управління з питань захисту прав споживачів при виконавчому органі КМДА, про визнання умов договору недійсним, стягнення пені, розірвання договору та відшкодування моральної шкоди.
Свої позовні вимоги вона обґрунтовувала тим, що 19 квітня 2006 року уклала з відповідачем договір № 137 на виготовлення та монтаж кухні, загальною вартістю 12 983 грн. з доставкою за адресою АДРЕСА_1. Термін виконання замовлення - 25 робочих днів з моменту надходження предоплати в сумі 9100 грн., яку вона внесла 19 квітня 2006 року.
Згідно п. 1.2 договору замовлення повинно було бути виконано 28 травня 2006 року, однак доставка та встановлення меблів відбулася 16 червня 2006 року, що підтверджується гарантійним талоном № 149. Тобто відповідач фактично прострочив термін виконання зобов'язання на 18 календарних днів, тому повинен сплатити їй 7010.82 грн. пені.
Крім того під час виконання замовлення відповідач порушив вимоги нормативних документів, а саме: їй видана гарантія на виготовлену продукцію - гарантійний талон № 149, в якому зазначено, що гарантійний строк становить один рік, що являється порушенням вимог ДСТУ 4414: 2005 „Меблі за індивідуальним замовленням", відповідно якого гарантійний строк на меблі, виготовлені за індивідуальним замовленням становить 2 роки.
Самі меблі виготовлено неякісно, а саме: мало місце випадіння петлі, внаслідок чого провисли дверцята шафи під духовкою, просіли ніжки під шафами, в які вмонтовані холодильник та духовка, через що подальша експлуатація шаф стала неможливою і що привело до технічної несправності холодильника.
Виявлені недоліки відповідач усунути відмовився, оскільки недоліки виявлені через рік після експлуатації.
Крім того 12 травня 2006 року між сторонами був укладений договір доручення № 137/2, відповідно до якого відповідач зобов'язався надати техніку з установкою та гарантійними талонами: духовку „Занусі", варочну поверхню „Занусі" та витяжку. Загальна вартість замовлення становить 6279 грн. Оскільки при прийманні побутової техніки вона відмовилась від духовки, то нею було сплачено за даним договором кошти в сумі 4767 грн.
Дане замовлення виконано неякісно, в гарантійних талонах на доставлену техніку відсутня дата продажу товару та інші реквізити, що позбавило її можливості скористатися своїм правом на безоплатний ремонт продукції, тому вона вимагає розірвання зазначеного договору та відшкодування понесених збитків.
Через неможливість використання продукції за призначенням вона була позбавлена можливості зберігати продукти харчування в літній період в холодильнику, що завдає їй значних незручностей і негативно впливає на загальну сімейну атмосферу, тому вона просить стягнути з відповідача і моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Одночасно вона просить стягнути з відповідача всі судові витрати понесені нею, в тому. числі 2000 грн. за надання їй правової допомоги.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали і просять його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що позивачка не надала суду доказів того, що укладені договори можуть бути розірвані через істотні недоліки виготовленого товару. Закон України „Про захист прав споживачів" встановлює вичерпні ознаки істотного недоліку. За цим законом істотний недолік - не недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Виготовлений гарнітур під вказані ознаки не підпадає. Навпаки, згідно наданої суду калькуляції, його відновлення може коштувати від 132 грн. Всі виявлені недоліки (та такі, що можуть бути виявлені в ході ремонту) є відновлювальними. Іншого позивачкою не доведено.
Не відповідає дійсності й посилання позивачки на неможливість безкоштовно відремонтувати холодильник з вини відповідача, оскільки з наданих документів навпаки вбачається, що безкоштовний ремонт холодильника не проводився через сплив гарантійного терміну - 1 рік з моменту встановлення. До того з позивачкою не доведено причинний зв'язок між недоліками меблів і несправністю холодильника. Наданий документ сервісного центру взагалі вказує на відсутність заявленого позивачкою недоліку в роботі холодильника.
При розгляді справи він просить застосувати строки позовної давності до заявленої позивачкою пені. Проти
стягнення моральної шкоди він також заперечує, оскільки позивачка її не зазнала, так як могла своєчасно повідомити відповідача та сервісні центри і у короткі строки отримати всі необхідні послуги по усуненню незначних виробничих дефектів товарів. Враховуючи поведінку позивачки, направлену на проведення всіляких експертиз, недопущення працівників відповідача до огляду недоліків гарнітуру, інші обставини, відповідач вважає, що позивачка навпаки отримує моральне задоволення від участі в цьому процесі.
Представник 3-ї особи позов підтримав, просив його задовольнити..
Вислухавши пояснення сторін, 3-ї особи, спеціаліста ОСОБА_4, .дослідивши матеріали справи, суд визнає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
19 квітня 2006 року позивачка ОСОБА_1 уклала з відповідачем договір № 137 на виготовлення та монтаж кухні, загальною вартістю 12 983 грн. з доставкою за адресою АДРЕСА_1. Термін виконання замовлення - 25 робочих днів з моменту надходження предоплата в сумі 9100 грн., яку вона внесла 19 квітня 2006 року (ах. 13-14).
Дійсно відповідачем були порушені строки виконання замовлення на 18 днів, а саме замовлення замість 28 травня 2006 року виконано 16 червня 2006 року, за що позивачка просить стягнути пеню в сумі 7010, 82 грн.
Однак, суд вважає, що ця вимога позивачки повинна бути відхилена, оскільки нею пропущений строк позовної давності відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України (спеціальна позовна давність), згідно якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), який просить застосувати відповідач.
Суд вважає також, що позивачкою не доведено того, що виготовлені відповідачем для неї кухонні меблі на замовлення мають істотні недоліки, які неможливо усунути в терміни визначені законом України „Про захист прав споживачів".
З висновку спеціаліста з товарознавчих досліджень № 10531 від 19 лютого 2008 року, підтвердженого в судовому засідання спеціалістом ОСОБА_4, вбачається, що виявлені при огляді кухонних меблів дефекти є виробничними (а.с.81-82).
Як пояснила в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_4 зазначені у висновку дефекти не є істотними і можуть бути швидко усунуті відповідачем.
Як пояснив представник відповідача вартість робіт і матеріалів по відновленню кухонного гарнітура у споживача ОСОБА_5 складає 132 грн. Його пояснення підтверджуються наданим розрахунком (а.с. 86).
До того ж сама позивачка в судовому засіданні пояснила на питання суду, що вона до даного часу користується кухонним гарнітуром за виключенням дух шаф, які підлягають ремонту. Не оспорювала позивачка і того, що відмовилась від добровільних послуг відповідача по зазначеному ремонту шаф.
Що стосується неякісного виконання відповідачем іншого договору № 137/2 від 12 травня 2006 року про надання техніки з установкою та гарантійними талонами, то позивачкою не надано жодного доказу (а.с. 18).
Не відповідає дійсності посилання позивачки на неможливість безкоштовно відремонтувати холодильник з вини відповідача, оскільки з наданих документів навпаки вбачається, що безкоштовний ремонт холодильника не проводився через сплив гарантійного терміну - 1 рік з моменту встановлення. До того з позивачкою не доведено причинний зв'язок між недоліками меблів і несправністю холодильника. Наданий документ сервісного центру взагалі вказує на відсутність заявленого позивачкою недоліку в роботі холодильника (а.с. 98).
Відповідач пропонував позивачці в судовому засіданні укласти мирову угоду, згідно якої зобов'язувався в термін 14 днів за власний рахунок здійснити заміну вісьмох опор кухонного гарнітуру, які вийшли з ладу в процесі користування, виправити наявні дефекти шафи під вбудований холодильник та духовку у вигляді перекосу
дверцят, виправити інші недоліки, що можуть бути виявлені в процесі демонтажу/монтажу кухонного гарнітуру з метою відновлення. У випадку неможливості відновлення шафи для вбудованого холодильника, відповідач здійснює безкоштовну заміну шафи або її окремих елементів, що не підлягають відновленню, за свій рахунок замовляє відновлювальний ремонт вбудованого холодильника "Арістон", чи купує за власний рахунок на заміну аналогічний холодильник у випадку неможливості проведення відновлювального ремонту (а.с. 99).
Однак, позивачка від даної пропозиції відмовилась.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи всі надані докази в сукупності суд вважає позов не доказаним в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 15, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 638, 651, 653, ЦК України, ст.ст. 1, 5, 6, 8, 10, 16, 21, 22, 23 Закону України "Про захист прав споживачів", суд,
В позові ОСОБА_1 до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, 3-я особа: Головне управління з питань захисту прав споживачів при виконавчому органі КМДА, про визнання умов договору недійсним, стягнення пені, розірвання договору та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.