Справа №6-288 2008 року
25 червня 2008 року Ленінський районний суд М.Луганська у складі
Головуючого судді Бугери О.В.,
При секретарі Вольвак М.О.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2
про відстрочку виконання рішення суду, -
Заявниця звернулась до суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення суду від 27.10.2004 року. В судовому засіданні змінила свої вимоги, подала іншу заяву, просила розглядати вимоги відповідно до заяви від 17.06.2008 року, а саме просила суд закінчити виконавче провадження у зв'язку із спливом строку давності відповідно до п.6 ст.37 Закону «Про виконавче провадження». Заяву про відстрочку не підтримала, просила розглядати уточнену заяву. Додатково пояснила, що ОСОБА_3 незаконно намагається переселити її та її неповнолітнього сина в іншу кімнату, яка не є придатною для мешкання, всі дії останнього спрямовані на порушення її прав. Зазначила, що державний виконавець повинен провести дії по виконанню протягом 2-х місяців з дня відкриття провадження, тобто в даному випадку до 05.08.2007 року, тобто станом на момент розгляду справи вже сплив цей час, також зазначила, що за цією адресою проживає її неповнолітній син, а щодо нього рішень немає.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, про дату розгляду справи повідомлялись. Щодо заяви про відстрочку виконання рішення суду подавали суду письмові заперечення.
Судом встановлено наступне. 27.10.200 4 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 було винесено рішення, відповідно до якого позовні вимоги були задоволені. Вирішено переселити відповідача ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1
ОСОБА_2 дане рішення було оскаржено в апеляційному порядку. Ухвалою від 21.02.2005 року апеляційна скарга була залишена без задоволення, а рішення суду - без змін. З матеріалів справи не вбачається чи було оскаржено рішення та ухвалу суду в касаційному порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
06.06.2006 року позивачем у справі було отримано виконавчий лист.
Відповідно до ст.5 відповідного Закону державний виконавець згідно до своїх
обов'язків виніс постанову про відкриття провадження 04.06.2007 року та надав
час для добровільного виконання рішення.
Статтею 21 даного Закону регламентуються строки пред'явлення виконавчих
документів до виконання. Зазначено, що виконавчі листи та інші судові документи
можуть бути предїявлені до виконання протягом трьох років.
Позивачем виконавчий лист поданий відповідно до встановлених термінів.
В своїй заяві ОСОБА_2 просить суд закінчити виконавче провадження у зв'язку із спливом строку давності відповідно до п.6 ст.37 Закону «Про виконавче провадження». Відповідно до п. 6 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», провадження підлягає закінченню у випадках закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення. Відповідно до цієї ж статті Закону саме державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Тобто, ці повноваження є у державного виконавця.
Окрім того, суд вважає, що заявник помилково вважає, що строк для даного виду стягнення встановлений - 2 місяця. Відповідно до ст.25 відповідного Закону визначаються строки здійснення виконавчого провадження, в тому числі й для виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Але це стосується дій державного виконавця, який зобов'язаний у встановлений строк провести відповідні виконавчі дії та не є перешкодою для виконання.
Також слід зазначити, що діючим цивільно-процесуальним законодавством не передбачено повноваження суду щодо закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 15 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із спливом строку давності відповідно до п.6 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення 5 денного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд протягом 5 днів з дня її проголошення.