Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2778/13-к
Провадження № 1-кс/553/362/2013
Іменем України
19.07.2013м. м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Тимчука Р.І.,
при секретарі - Васильєвій Д.М.,
за участю прокурора - Петрова В.В.,
скаржника - ОСОБА_1,
представника скаржника адвоката - ОСОБА_2,
слідчого- Білого О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження від 23 січня 2013 року, -
У провадженні СВ Машівського РВ УМВС України в Полтавській області перебувало кримінальне провадження № 12012180250000027 від 08 грудня 2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
23 січня 2013 року по даній справі слідчим СВ Машівського РВ УМВС України в Полтавській області винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
З постанови вбачається, що 18.09.2011 року в чергову частину Машівського РВ надійшло телефонне повідомлення про те що, 18.09.2011 року в 18:30 год. на а/д Полтава-Машівка-Карлівка сталася дорожньо-транспортна пригода.
Проведеною перевіркою було встановлено, що 18.09.2011 року в 18:30 по а/д Машівка-Полтава в напрямку м. Полтава рухався автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, який з метою виконання маневру обгін автомобіля ВАЗ д.н.з. ВІ 3417АО під керуванням ОСОБА_5, що рухався попереду в попутному напрямку, виїхав на полосу зустрічного руху, однак при цьому виявив автомобіль НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, що рухалася ззаду в попутному напрямку, та почала виконувати маневр обгін, виїхавши на полосу зустрічного руху. З метою надати дорогу автомобілю “Пасат”, ОСОБА_6 застосував екстрене гальмування та повернувся на свою полосу руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ д.н.з. ВІ 3417АО під керуванням ОСОБА_5 Водій автомобіля “Пасат” не переконавшись в безпеці маневру та не обравши безпечної швидкості, з метою уникнути зіткнення й закінчення маневру обгін, виїхала на ліве узбіччя, закінчивши маневр обгін, повернулась на свою полосу руху, де не впоралася з керуванням, з'їхала в лівий кювет, де автомобіль “Пасат” перекинувся.
Внаслідок пригоди водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини: лівобічний передньо-латеральний обмежений пневмоторакс з ознаками двобічного нижньо-дольового більше зліва, гостро травматичного пульмоніту, садна, синці шкіри тулуба, обох нижніх кінцівок, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 121 від 18 вересня 2012 року кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я.
23 січня 2013 року слідчим СВ Машівського РВ УМВС України в Полтавській області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012180250000027 від 08 грудня 2012 року, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки, згідно висновку автотехнічної експертизи № 136 від 14.08. 2012 року, в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 та водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 встановити невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходилися в причинному зв'язку з перекиданням автомобіля “Пасат” не представилося можливим, так як покази водія ОСОБА_1 позбавлені технічної спроможності та не повністю визначають обставини пригоди.
З зазначеним рішенням слідчого не погодилася скаржник ОСОБА_7, вважаючи постанову незаконною та необґрунтованою, такою що підлягає скасуванню через неповноту та однобічність проведеного розслідування, оскільки під час провадження слідчим допущені порушення норм як чинного КПК України так і у редакції 1960 року.
Суд, заслухавши пояснення скаржника та її захисника, які підтримали скаргу, думку слідчого та прокурора, які заперечували проти її задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12012180250000027 від 08 грудня 2012 року, приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження слід задовольнити виходячи із нижче наведеного.
Закриваючи кримінальне провадження слідчий послався на висновки автотехнічної експертизи № 136 від 14 серпня 2012 року та приймаючи рішення про закриття провадження зазначив, що - в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_4 та водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_1 встановити невідповідність вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходилися в причинному зв'язку з перекиданням автомобіля “Пасат” не представилось можливим, так як покази водія ОСОБА_1 позбавлені технічної спроможності та не повністю визначають обставини пригоди.
Дані висновки побудовані на основі проведеного у справі відтворення обстановки та обставин події від 09 липня 2012 року.
Між тим, під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1, на питання слідчого про розташування автомобілів “Фольксваген” та “Део Ланос” на проїзній частині ОСОБА_1 вказала, що автомобіль “Фольксваген” розташовувався на смузі зустрічного руху на відстані 1,2 м. до осьової лінії дорожньої розмітки, а автомобіль “Део Ланос” знаходився на своїй смузі на відстані 0,4 м. від осьової лінії дорожньої розмітки, і при цьому дистанція між автомобілями складала 7,3 м. Туркевич В.А. вказала, що саме таке розташування обох автомобілів було в момент початку відхилення вліво автомобіля “Део Ланос” з його подальшим виїздом а смугу зустрічного руху, тобто на смугу руху автомобіля “Фольксваген”.
Доводи скаржника ОСОБА_1 що слідчий не провів заміри в повздовжньому напрямку від передньої частини автомобіля “Део Ланос” до початку слідів гальмування даного автомобіля є слушними. Крім того, слідчий встановив як розташовувався автомобіль “Део Ланос” на проїзній частині дороги в момент його повного виїзду на смугу зустрічного руху, але при цьому відстань яку подолав даний автомобіль в повздовжньому напрямку - заміряна не була.
При цьому, слідчий не зважив на клопотання експерта про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення авто технічної експертизи (а.с. 58), що були суттєвими та в наступному не дали можливості експерту повному обсязі провести експертне дослідження і вирішити ряд питань, поставлених на розгляд автотехнічної експертизи.
Ознайомившись з протоколом відтворення обстановки та обставин події 09 липня 2012 року свідок ОСОБА_1, внесла зауваження на протокол, проте, слідчий жодним чином не відреагував на них і не поставив на вирішення судово-автотехнічної експертизи відповідні запитання з урахуванням доповнень ОСОБА_1
Таким чином, проведена у справі судово-автотехнічна експертиза не може вважатися об'єктивною.
Як було з'ясовано в ході судового засідання, під час відтворення 09 липня 2012 року слідчим застосовувалася відеозйомка, проте у справі відсутні відомості про його перегляд учасниками слідчої дії, складання відповідних процесуальних документів у зв'язку з проведенням слідчої дії, що не відповідає вимогам ст. 85-2 КПК України (у ред. 1960 р.).
Слідчим при прийнятті оскаржуваного рішення про закриття кримінального провадження не виконані вказівки прокуратури Полтавської області викладені у постанові про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22 травня 2012 року. Зокрема, про необхідність проведення відтворення обстановки та обставин події за участю усіх учасників ДТП (а.с. 1-2). Як водій ОСОБА_4, так і водій ОСОБА_5 надавали слідству первинні пояснення, в яких чітко описали обставини ДТП, у якій вони приймали участь. Для проведення судово-автотехнічної експертизи направлялися матеріали кримінального провадження, але у супровідних документах (а.с. 98) не зазначено які саме і чи направлялися для дослідження пояснення водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та чи використані вони експертом при проведенні дослідження. А отже, слідчим передчасно зроблено висновок, що будь-яких невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України у діях водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди не вбачається.
Слідчим встановлено, що внаслідок пригоди водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини: лівобічний передньо-латеральний обмежений пневмоторакс з ознаками двобічного нижньо-дольового більше зліва, гостро травматичного пульмоніту, садна, синці шкіри тулуба, обох нижніх кінцівок, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 121 від 18 вересня 2012 року кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я (а.с. 120-127).
Судом встановлено, що судово-медична експертиза провадженням закінчена 18.09. 2012 року. Проте, слідчим Туркевич В.А. всупереч положенням ст. 49 КПК України ( у ред. 1960 р.) потерпілою по справі не визнана.
Після внесення 08 грудня 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань даних про вказану ДПТ ОСОБА_1 не роз'яснювалися її права у відповідності до ст. 55 КПК України, таким чином остання була позбавлена можливості звернутися із заявою про залучення її до провадження як потерпілої. Суд приходить до висновку, що вказаний факт значно звузив коло та обсяг процесуальних прав ОСОБА_1, в тому числі щодо збирання і подання доказів (ч. 1 ст. 93 КПК України), можливості подання клопотань про виконання процесуальних дій (ст. 220 КПК України) та не відповідає вимогам закону.
В матеріалах кримінального провадження мається рапорт (а.с. 5) в якому зафіксовано звернення громадянина ОСОБА_9 до чергової частини Машівського райвідділу міліції з заявою про факт дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі “Полтава-Машівка” 18.09. 2011 року. Дані відомості були внесені до ЖРЗПЗ райвідділу міліції, а з суті рапорту вбачається, що заявник ОСОБА_9 був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди. Тому твердження заявника що дана особа є свідком по справі є слушними, проте в ході розслідування справи ОСОБА_9 не встановлений не допитувався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.303 КПК України - рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено заявником, потерпілим, його представником чи законним представником. При цьому суд враховує доводи скаржниці та її захисника ОСОБА_2, що ОСОБА_1 має право на звернення до суду з скаргою на постанову про закриття кримінального провадження, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 49 КПК України (у ред. 1960 р.) та ч. 1 ст. 55 чинного кримінально-процесуального закону, кримінальним правопорушенням їй завдано фізичної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення слідчого, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення. Якщо рішення слідчого оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала постанову про закриття кримінального провадження від 23 січня 2013 року за фактом ДТП лише 07 червня 2013 року. Даний факт не заперечується слідчим та не спростований матеріалами кримінального провадження №12012180250000027 від 08 грудня 2012 року. Таким чином, строк для подачі скарги на постанову від 23 січня 2013 року не можна вважати пропущеним.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, ст. 304, ст. 306, ч.1 та п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України,
Заяву ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження від 23 січня 2013 року слідчого Машівського РВ УМВС України в Полтавській області задовольнити.
Постанову про закриття кримінального провадження від 23 січня 2013 року - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №12012180250000027 направити до Машівського РВ УМВС України в Полтавській області для організації проведення компетентної перевірки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_10